УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2007 року лютого місяця 13 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення завданої матеріальної та моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 24 жовтня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

02 червня 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом, вимоги мотивував тим, що 28.10.1999 року між ним та відповідачкою розірвано шлюб. За період шлюбу ними було придбано будинок, свідоцтво на право власності на який видано на ім'я позивача. У 2002 році відповідачка викрала свідоцтво на право власності на будинок у відповідача та переоформила будинок на своє ім'я. Рішенням Красногвардійського районного суду АРК від 12.01.2006 року свідоцтво про право власності на будинок АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_2 визнане недійсним. У вказаному будинку позивач провів ремонт на суму 1400 грн., які просить стягнути з відповідачки, також просить стягнути на його користь 1000 грн. пов'язаних з послугами адвоката витрат, 48 грн. -витрат по явці до суду, та 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, яку він зазнав внаслідок постійних з відповідачкою сварок, принижень, обману.

Рішенням Красногвардійського районного суду АРК від 24 жовтня 2006 року відмовлено в позові за недоведеністю вимог.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на те, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, зокрема суд не врахував протиправну поведінку позивачки, направлену на позбавлення його всього належного йому майна.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1, який повністю підтримав доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку апеляційну скаргу відхилити.

Доводи апеляційної скарги не містять ні одну передбачених для скасування рішення суду і направлення справи на новий судовий розгляд підстав.

Суд першої інстанції в межах заявлених вимог, повно та всебічно дослідив обставини справи, дав належну оцінку наданим сторонам доказам і дійшов вірного висновку про наступне.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що позивач проживав в будинку, який сторони придбали за період шлюбу, користувався комунальними послугами, тому повинен був як їх оплачувати, так і проводити поточний ремонт будинку.

Справа № 22-ц-703/2007 р.

Головуючий суду першої інстанції Сологуб Л.В.

Доповідач    Сокол B.C.

З таким висновком суду першої інстанції колегія погоджується, оскільки він підтверджується як матеріалами справи, так і не протирічить поясненням позивача. ОСОБА_1 в судових засіданнях пояснював, що після розірвання шлюбу 1999 року і до 2002 року відповідачка проживала в м. Мелітополі, він проживав і проживає в спірному будинку, між ними як за будинок, так і за інше спільно придбане майно відбувались постійні суперечки, за захистом своїх порушених прав сторони звертались до суду.

Матеріали справи вказують, що правовідносини сторін виникли з дій сторін по набуттю, розподілу і використанню спільно набутого за час шлюбу майна. Правовідносини, які регулювались би нормами ст. 1166 ЦК України, відсутні. Доказів на підтвердження неправомірних дій відповідачки судам позивачем не було надано.

В частині відмови в позові про стягнення судових витрат на оплату правової допомоги адвоката і на явку до суду колегія також погоджується, оскільки в цій частині правовідносини сторін урегульовані нормами ст.ст. 84, 85, 88 ЦПК України, коли при розподілі судових витрат між сторонами суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати лише стороні, на користь якої ухвалено рішення.

Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормами ст. 1167 ЦК України і в інших випадках, встановлених законом.

Із справи вбачається, що правовідносини, які регулювались би нормами ст. 1167 ЦК України, відсутні. Також позивач не послався і на закон, на підставі якого, на його думку, необхідно було б стягувати моральну шкоду.

Інших порушень норм процесуального права, які були б підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення, колегія при апеляційному перегляді не встановила і доводи апеляційної скарги не надають підстав для зазначеного.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідачка протиправно намагалась заволодіти всім будинком, отримавши свідоцтво про право власності на своє ім'я, яке було визнано недійсним рішенням суду, вже були предметом дослідженням суду першої інстанції і їм надана належна оцінка.

При таких обставинах судом першої інстанції зроблено вірний висновок про те, що права позивача не порушені і тому не підлягають захисту.

Виходячи з наведеного колегія судців вважає, що посилання апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, не містять правових підстав для скасування рішення і передачі справи на новий розгляд.

На підставі вказаного і керуючись статтями 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 24 жовтня 2006 року залишати без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.