Справа №22-1705 Суддя 1-інстанції-Стиран В.В.
Категорія - 21 Доповідач - Єлгазіна Л.П.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2007 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі:
Головуючого - судді - Ювченко Л.П.
Суддів - Азевича В.Б., Єлгазіної Л.П.
При секретарі - Тума О.В.
За участю : позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Пшеничної Т.О.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за ~ апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м. Горлівки Донецької обл. на рішення Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької обл. від 17 листопада 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м. Горлівки Донецької обл. - про відшкодування моральної шкоди .
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із позовом „Про відшкодування моральної шкоди заподіяної умовами виробництва ", в обгрунтування своїх вимог вказував, що з 1977р. по 2001 рік працював на вугільних підприємствах в підземних , несприятливих та шкідливих умовах. При виконанні трудових обов'язків він отримав професійне захворювання, про що йому було видано акт ф. П- 4. Згідно висновку МСЕК від березня 2004р. йому вперше встановлено 20% втрати професійної працездатності по професійному захворюванню - пневмоконіоз. При переосвідченні у 2006 році йому встановлено - 30% втрати професійної працездатності по тому ж профзахворюванню. Він вважає, що внаслідок професійного захворювання переживає моральні страждання, які оцінив у 70 000гр. і просив вказану суму стягнути з Фонду.
Рішенням суду від 17.11.2006року-позов ОСОБА_1 був задоволений частково, з відділення виконавчої дирекції ФССНВ на виробництві та профзахворювань в Калінінському районі м. Горлівка Донецької обл. було стягнуто на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 15 тисяч гривень. Суд першої інстанції виходив із 30% відсотків втрати професійної працездатності по професійному захворюванню пневмоконіоз, вперше встановленому у 2004 році - коли було визначено 20% втрати професійної працездатності.
24.11.2006 року до апеляційного суду з апеляційною скаргою звернувся Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м. Горлівка Донецької обл., в якій просить рішення суду скасувати, та відмовити у позові по відшкодуванню моральної шкоди, відповідно до вимог ст..34, 28 , 21 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності"
На їхню думку судом порушені ст. 10, 60 ЦПК України бо не були з'ясовані всі обставини по справі, суд не обґрунтував рішенні докази. В матеріалах справи відсутній висновок МСЕК про спричинення позивачки моральної шкоди. Згідно п.27 ст.77 Закону України „ Про державний бюджет України" на 2006 рік зупинена дія Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності" в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, судова колегія вважає що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Апеляційним судом встановлено , що позивач дійсно працював на вугільних підприємствах, і йому відповідно з висновком МСЕК від 01.03.2004р. вперше встановлено 20% втрати професійної працездатності по професійному захворюванню - пневмоконіоз, 10% втрати професійної працездатності по травмі 1972 року. / а.с.8/ При переосвідченні 29.08.2006 року позивачу повторно встановлено 30% втрати професійної працездатності по професійному захворюванню - пневмоконіоз та третя група інвалідності / а.с.9/
Професійне захворювання , яке встановлено позивачу , відповідно до ч.2 ст. 13 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності" - є страховим випадком з настанням якого відповідно до п. „є" п..1.4.1 ст. 21 Закону зобов'язує Фонд відшкодувати грошову суму за моральну шкоду, за наявності факту заподіяння такої шкоди потерпілому.
Рішенням суду від 17.11.2006 року позов ОСОБА_1 був задоволений частково. З відділення виконавчої дирекції ФССНВ на виробництві та профзахворювань в Калінінському районі м. Горлівки Донецької обл. було стягнуто на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 15 000гр.
Факт заподіяння моральної шкоди позивачу , полягає в моральних стражданнях у зв'язку з пошкодженням здоров» я, порушенні нормальних життєвих зв'язків, внаслідок неможливості продовження активного суспільного життя, порушенні відносин з оточуючими людьми, його власними поясненнями, дослідженими письмовими доказами по справі: копіями трудової книжки, актом розслідування професійного захворювання , довідками МСЕК , витягами з історії хвороби
Зазначені доводи були враховані місцевим судом і свідчать про те, що у зв'язку із спричиненою травмою у позивача на підставі вимог ст.. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності" ~ виникло право на відшкодування моральної шкоди.
Згідно з п.4.1 Рішення Конституційного суду України від 37.01.2004р. №1-рп І у відповідності зі СТ..23 ,1167 ЦК України - моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві... складається з фізичного болю або душевних страждань, які він відчуває у зв'язку з каліцтвом. Ушкодження здоров'я спричинене потерпілому під час виконання трудових обов'язків , незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричиняють йому моральні та фізичні страждання. У випадку настання каліцтва, потерпілий втрачає працездатність і відчуває значно більші моральні страждання , чим спричинені робітнику . який не втратив професійну працездатність. Позивач внаслідок професійного захворювання та стійкої втрати професійної працездатності позбавлений можливості щодо реалізації своїх звичок та бажань, ушкодження його здоров'я призвело до негативних наслідків морального характеру, що потребує додаткових зусиль для організації життя.
Відповідно до ч.3 ст.34 Закону ,- висновок МСЄК про встановлення наявності чи відсутності спричинення моральної шкоди особам, у яких встановлено стійку втрату працездатності внаслідок шкідливих умов праці, не є обов'язковим, оскільки спричинення моральної шкоди в таких випадках є очевидним.
Згідно роз'яснень, що містяться в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" №4 від 1.03.95р., з наступними змінами та доповненнями, розмір моральної (немайнової) шкоди , суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань... Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров» я потерпілого, тяжкість заподіяної травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
При визначені розміру заподіяної позивачу моральної шкоди , суд керується засадами розумності, виваженості та справедливості, як того вимагає ст.. 41
Конвенції про захист прав і основних свобод людини, враховує характер та обсяг фізичних та душевних страждань, які зазнав та продовжує зазнавати позивач, неможливість відновлення професійної працездатності, важкість вимушених змін в житті позивача, характер додаткових зусиль для організації його життя. Крім того апеляційний суд враховує, що визначена судом першої інстанції сума - 15 000 гривень у відшкодування позивачу моральної шкоди, надмірною і не відповідає характеру та обсягу моральних страждань позивача.
Апеляційний суд бере до уваги, що вперше стійка втрата працездатності у позивача настала у 2004 році і з цього часу у нього виникло право на відшкодування моральної шкоди, а висновок 2006 року підтвердив стан здоров'я позивача, який погіршився і при визначенні грошової суми у відшкодування моральної шкоди слід виходити із 20% втрати професійної працездатності у позивача.
Суд вважає, що справедливою і достатньою буде сума - 6 000 гривень.
Відповідно до ст.. 77 Закону України „ Про Державний бюджет України на 2006 рік" ст..77 зупинена дія / в частині відшкодування моральної шкоди / П. п.1 ч.1 ст21, ч.3 ст.28 ч.3 ст.34 „ Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності."
Відповідно до ч. 1ст. 15 „Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999р. №1105-ХІШ - страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасного випадку - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.
Фонд провадить збір та акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь - якої іншої, систему фінансування.
Кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не включаються до складу Державного бюджету України, використовуються виключно за їх прямим призначенням ї зараховуються на єдиний централізований рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Відповідно до ст..8 Конституції України - в Україні визнається і діє принцип верховенства права. При прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. / ст.. 22 ч.3 Конституції /
Розглядаючи спір , судова колегія вважає, що місцевий суд не повно дослідив і оцінив обставини по справі.
Судова колегія вважає, що вказані доводи дають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, і відповідно до ст."309ТЩК України є підставою для зміни судового рішення
Керуючись ст.. 304 п. 1 , 307, 309, 313 , 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати,
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України у Калінінському районі м. Горлівки Донецької обл.. - задовольнити частково.
Рішення Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької обл. від 17 листопада 2006 року - змінити і стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м. Горлівки Донецької обл. у відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 - 6000гривень / шість тисяч гривень/.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, і може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.