Справа № 1631                                                           Головуючий 1-ї інстанції - Таніч Л.М.

Категорія-21                                                                       Доповідач - Єлгазіна Л.П

УХВАЛА

 Іменем України

16 лютого 2007 року                                                                                         м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області в складі: Головуючого-судді Ювченко Л.П. Суддів - Азевича В.Б., Єлгазіної Л.П. При секретарі - Тума О.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Добропілля Донецької обл. на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької обл. від 25 грудня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у  м. Добропілля Донецької обл. „Про відшкодування моральної шкоди"

ВСТАНОВИВ:

13.01.2007 року до апеляційного суду з апеляційною скаргою звернувся Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у  м. Добропілля Донецької обл.. на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької обл.. від 25.12. 2006 року , в якій просить рішення суду  скасувати і постановити нове рішення про відмову позивачу в позові, відповідно до вимог ст..34, 29,21,28 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності."

На їхню думку зупинено дію ст. 21 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності." Фонд проводить страхові виплати потерпілому в повному обсязі, згідно чинного законодавства.   У  довідці МСЄК наданій суду , не вказано про наявність у потерпілого моральних страждань, позивач не надав висновків про негативні зміни в його емоційному стані внаслідок отримання професійного захворювання..

Рішенням Доброцільського міськрайонного суду Донецької обл.. від 25.12.2006року - позов ОСОБА_1 був задоволений частково, з відділення виконавчої дирекції ФССНВ на виробництві та профзахворювань в м. Добропілля Донецької обл.. було стягнуто на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 7 тисячі гривень.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення з»явившихся сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, судова колегія вважає за необхідне її відхилити.

Судом встановлено , що ОСОБА_1  працював на вугільних підпрємствах і під час виконання трудових обов'язків був травмований 10.07.2004 року, внаслідок чого ампутовані пальці на правій руці.

Висновком МСЕК від 02.11.2004 року йому було вперше встановлено 25% втрати професійної працездатності, а при переосвідченні 29.11.2005 року - 20 %,  - безстроково /а.с.14-15/.

В зв'язку з втратою працездатності позивачу була заподіяна моральна шкода, яку він оцінив у 20 000гр., бо постійно відчуває фізичний біль, обмеженість руху,   що визиває страждання , не може тримати пошкодженою рукою, чим порушена його життєдіяльність.

Травма, яка сталася з позивачем , відповідно до ч.2 ст. 13 Закону - є страховим випадком з настанням якого відповідно до п. „є" п.Л.ч.1 ст. 21 Закону зобов'язує Фонд відшкодувати грошову суму за моральну шкоду, за наявності факту заподіяння такої шкоди потерпілому.

Факт заподіяння моральної шкоди позивачу , полягає в моральних стражданнях у зв'язку з пошкодженням здоров'я, порушенні нормальних життєвих зв'язків, внаслідок неможливості продовження активного суспільного життя, порушенні відносин з оточуючими людьми, його власними поясненнями, дослідженими письмовими доказами по справі: копіями трудової книжки, актом розслідування нещасного випадку, довідками МСЕК, витягами з історії хвороби.

Зазначені доводи були враховані місцевим судом і свідчать про те, що у зв'язку із травмою у позивача на підставі вимог ст.. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності" - виникло право на відшкодування моральної шкоди.

Згідно з п.4.1 Рішення Конституційного суду України від 37.01.2004р. №1-рп І у відповідності зі ст..23 ,1167 ЦК України - моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві... складається з фізичного болю або душевних страждань, які він відчуває у зв'язку з каліцтвом. Ушкодження здоров'я спричинене потерпілому під час виконання трудових обов'язків , незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричиняють йому моральні та фізичні страждання. У випадку настання каліцтва, потерпілий втрачає працездатність і відчуває значно більші моральні страждання , чим спричинені робітнику, який не втратив професійну працездатність. Позивач внаслідок професійного захворювання та стійкої втрати професійної працездатності позбавлений можливості щодо реалізації своїх звичок та бажань, ушкодження його здоров'я призвело до негативних наслідків морального характеру, що потребує додаткових зусиль для організації життя.

Відповідно до ч.3 ст.34 Закону ,- висновок МСЄК про встановлення наявності чи відсутності спричинення моральної шкоди особам, у яких встановлено стійку втрату працездатності внаслідок шкідливих умов праці, не є обов'язковим, оскільки спричинення моральної шкоди в таких випадках є очевидним.

.Згідно роз'яснень, що містяться в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" №4 від 31.03.95р., з наступними змінами та доповненнями, розмір моральної (немайнової) шкоди , суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань... Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість заподіяної травми, наслідки тілесних ушкоджень істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

При визначені розміру заподіяної позивачу моральної шкоди , суд керується засадами розумності, виваженості та справедливості, як того вимагає ст.. 41 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, враховує характер та обсяг фізичних та душевних страждань, які зазнав та продовжує зазнавати позивач, неможливість відновлення професійної працездатності, важкість вимушених змін в житті позивача, характер додаткових зусиль для організації його життя. Апеляційний суд вважає, що визначена судом першої інстанції грошова сума у відшкодування моральної шкоди позивачу у зв'язку з травмою 10 липня 2004 року є виваженою та справедливою і відповідає глибині моральних страждань.

Відповідно до ст.. 77 Закону України „ Про Державний бюджет України на 2006 рік"  ст..77 зупинена дія / в частині відшкодування моральної шкоди / п.е п. 1 ч. 1 ст21, ч.3 ст.28 ч.3 ст.34 „ Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності."

Але згідно до ст..8 Конституції України - в Україні визнається і діє принцип верховенства права. При прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Правовідносини виникли до набрання чинності вказаного Закону.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає , що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.. 304 п.1 , 307, 308, 313 п.1, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати,

УХВАЛИЛА:

 Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України м. Добропілля Донецької обл.. - відхилити.

Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької обл. від   25 грудня 2006 року -залишити без змін .

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, і може

бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України протягом

двох місяців з дня набрання законної сили.