Справа № 2-а-541 /10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

9 березня 2010 року Микитівський районний суд міста Горлівки Донецької області в складі головуючої - судді Полтавець Н.З. при секретарі Золкіній О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Горлівка справу адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки про зобов’язання вчинити певні дії, -  

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1, просить визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки по не нарахуванню належної їй щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з січня 2007 року, зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки нарахувати та сплатити на її користь недоплачену їй, як дитині війни, доплату до пенсії за 2007-2009 роки у сумі 3796 грн. 50 коп. та  зобов’язати проводити в подальшому нарахування та виплату зазначеної допомоги відповідно до ОСОБА_2 України “Про соціальний захист дітей війни”, посилаючись на те, що згідно ст. 1 ОСОБА_2 України “Про соціальний захист дітей війни” має статус “дитина війни”. Відповідно до ст. 6 вказаного ОСОБА_2 з 01.01.2006 року їй повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. У 2007-2008 роках така допомога не виплачувалася. Статтею 77, 110 ОСОБА_2 України “Про Державний бюджет України на 2006 рік”, ст. 71 ОСОБА_2 України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” було зупинено дію статті 6 вищевказаного ОСОБА_2. Рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року та № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення ОСОБА_2 України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів” відповідно, які призупиняють дію ст. 6 ОСОБА_2 України “Про соціальний захист дітей війни”, визнані неконституційними. Виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 ОСОБА_2 України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який відповідно до ОСОБА_2 України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” склав: з 1 січня – 380 грн., з 1 квітня – 406 грн., з 1 жовтня – 411 грн., відповідно до ОСОБА_2 України “Про Державний бюджет України на 2008 рік”: з 1 січня – 470 грн., з 1 квітня – 481 грн., з 1 жовтня – 498 грн., сума недоплаченої соціальної допомоги з 1 січня 2007 року по теперішній час складає 3796 грн. 50 коп. Публікація рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року відбулася 7.11.2007 р., про порушення її прав стало відомо тільки після відповідних публікації у засобах масової інформації.                  

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явилася, надала суду заяву з проханням справу розглядати без її участі, в якій наполягає на задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідач – Управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки, явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неприбуття свого представника суд не повідомив, заперечень проти позову не надав, у зв’язку з чим суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів у відсутності представника відповідача на підставі ч. 4 ст. 128 КАСУ.

Суд, з’ясувавши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, приходить до висновку про часткове задоволення позову за наступних підстав:

У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 народилася 24 вересня 1938 року, що підтверджується копією паспорту громадянина України.

Згідно зі статтею 1 ОСОБА_2 України “Про соціальний захист дітей війни” № 2195-ІV від 18.11.2004 р., який набрав чинності з 01.01.2006 р., дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.

Відповідно, позивач є дитиною війни в розумінні даного ОСОБА_2. Відповідачем даний факт не заперечується.

Виходячи з того, що позивач є дитиною війни, на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені ОСОБА_2 України “Про соціальний захист дітей війни”.  

Згідно статті 6 вказаного ОСОБА_2 (в редакції, яка діяла до 01.01.2007 р.) - дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 71 ОСОБА_2 України “Про державний бюджет України на 2007 рік” дію статті 6 ОСОБА_2 України “Про соціальний захист дітей війни” було зупинено.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 ОСОБА_2 України “Про державний бюджет на 2007 рік”, якими була зупинена дія статті 6 ОСОБА_2 України “Про соціальний захист дітей війни”, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Таким чином, у період з 1 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року, за який заявлено позовні вимоги, положення статті 6 ОСОБА_2 України “Про соціальний захист дітей війни” стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком були чинними лише з 9 липня 2007 року (із дня ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року.

Пунктом 41 розділу ІІ Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчій актів України” від 28.12.2007 р. були внесені зміни до ст. 6 ОСОБА_2 України “Про соціальний захист дітей війни” та передбачено, що “дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія ОСОБА_2 України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни”, тобто 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

 Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 41 розділу II “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” ОСОБА_2 України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

 Відповідно до ст. 152 Конституції України, ст. 73 ОСОБА_2 України “Про Конституційний Суд України” – закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Рішення Конституційним Судом України.

Таким чином, позивач мала право на отримання зазначеного підвищення до пенсії на підставі ст. 6 ОСОБА_2 України “Про соціальний захист дітей війни” у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.

Відповідно до ст. 28 ОСОБА_2 України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” – мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Частиною 2 статті 54 розділу VI ОСОБА_2 України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” передбачено, що розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим ОСОБА_2 та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Частиною 1 статті 54 ОСОБА_2 України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” встановлений у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року, тобто у розмірі 498 грн. ( Стаття 58 ОСОБА_2 України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів”).

Частиною 5 ст. 1 ОСОБА_2 України “Про встановлення прожиткого мінімуму та мінімальної заробітної плати” № 1646-VІ від 20.10.2009 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 листопада 2009 року встановлений у розмірі 573 грн.

Згідно довідки Відділу пенсійного забезпечення Управління ПФУ в Микитівському районі м. Горлівки позивачеві щомісячна надбавка до пенсії, як дитині війни, сплачується з 1.01.2009 року по теперішній час у розмірі 49 грн. 80 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України - суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до  КАС України, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Згідно позовних вимог, розмір недоплати за листопад-грудень 2009 року визначений позивачем відповідно до частини 1 статті 54 ОСОБА_2 України “Про Державний бюджет України на 2009 рік”, тобто виходячи з прожиткового мінімуму в розмірі 498 грн., проте суд,  з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, виходить за межі позовних вимог та вважає, що щомісячна доплата до пенсії позивачеві за листопад-грудень 2009 року має визначатися відповідно до положень ч. 5 ст. 1 ОСОБА_2 України “Про встановлення прожиткого мінімуму та мінімальної заробітної плати” № 1646-VІ від 20.10.2009 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у сумі 573 грн.

Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач із дійсним позовом звернулася до суду 11 лютого 2010 року.

Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

У зв'язку з тим, що позивачем пропущений строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії як “дитині війни” за період з 01.01.2007 року по 10.02.2009 року включно, а відповідач наполягає на застосуванні вказаного строку, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні позовних вимог про виплату щомісячної державної соціальної допомоги як “дитині війни” за період з 01.01.2007 року по 10.02.2009 року включно на підставі ст. 100 КАС України.

Таким чином, суд в важає необхідним визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки щодо  не нарахування ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 ОСОБА_2 України “Про соціальний захист дітей війни” у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у період з 11 лютого 2009 року по 31 грудня 2009 року, виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 ОСОБА_2 України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2009 року в розмірі 498 грн., а з 1 листопада 2009 року – в розмірі 573 грн., зобов’язавши відповідача здійснити донарахування та виплату позивачеві щомісячної доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 ОСОБА_2 України “Про соціальний захист дітей війни”, за період з 11.02.2009 року по 31.12.2009 року, з урахуванням фактично виплачених позивачеві сум доплати до пенсії, як дитині війни, за вказаний період.

Суд не приймає до уваги положення п. 8 постанови КМУ від 28.05.2008 р. № 530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, згідно якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія ОСОБА_2 України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та “Про жертви нацистських переслідувань”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,10 грн., з 1 липня - 48,20 грн. та з 1 жовтня - 49,80 грн., оскільки відповідно до статті 3 ОСОБА_2 України “Про соціальний захист дітей війни” - державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим ОСОБА_2, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

ОСОБА_2 не передбачено повноважень Кабінету Міністрів України зменшувати конкретний розмір державних соціальних гарантій дітям війни. Положення цього ОСОБА_2 мають пріоритетну силу над постановами Кабінету Міністрів України як підзаконними нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України - виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а ст. 75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в України є парламент – Верховна Рада. Конституцією України не передбачено делегування парламентом своїх повноважень іншим державним органам, а останніми своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів. Верховною Радою України дія ст. 6 ОСОБА_2 України від 18.11.2004 р. № 2195-IV “Про соціальний захист дітей війни” у 2009 році не призупинялась.  

Суд також відзначає, що статтею 71 ОСОБА_2 України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених відповідними бюджетними програмами. Таким чином, дія вищевказаної постанови КМУ не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із ОСОБА_2 України “Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата позивачеві, як дитині війни, підвищення до пенсії за 2009 рік має здійснюватися відповідно до норм ОСОБА_2 України “Про соціальний захист дітей війни”.  

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у частині зобов’язання відповідача в подальшому нараховувати їй щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком необхідно відмовити, оскільки судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання та не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати регулювання суспільних відносин. Виходячи із закріпленої ст. 17 КАС України компетенції адміністративних судів, компетенція адміністративних судів не поширюється на вирішення питань щодо правовідносин, які виникнуть у сторін у майбутньому.  

Керуючись ст.ст. 100, 158-163, 167 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1   задовольнити частково.  

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки щодо не нарахування ОСОБА_1  щомісячної доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 ОСОБА_2 України “Про соціальний захист дітей війни”, у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, за період з 11 лютого 2009 року по 31 грудня 2009  року, виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 ОСОБА_2 України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2009 року в розмірі 498 грн., а з 1 листопада 2009 року – в розмірі 573 грн.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки здійснити донарахування та виплату ОСОБА_1   щомісячної доплати  до пенсії, передбаченої ст. 6 ОСОБА_2 України “Про соціальний захист дітей війни”, за період з 11 лютого 2009 року по 31 грудня 2009  року, виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 ОСОБА_2 України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2009 року в розмірі 498 грн., а з 1 листопада 2009 року – в розмірі 573 грн., а також з урахуванням фактично виплачених позивачеві сум доплати до пенсії, як дитині війни, за вказаний період.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

На постанову до Донецького апеляційного адміністративного суду через Микитівський районний суд м. Горлівки може бути подана апеляція протягом 20 днів після подання, протягом 10 днів з дня проголошення постанови, заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

       Суддя: