Головуючий І інстанції: Волошин Д.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2024 р. Справа № 520/15367/23

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Чалого І.С.,

Суддів: Катунова В.В. ,  Ральченка І.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.08.2023, м. Харків, повний текст складено 24.08.23 по справі № 520/15367/23

за позовом               ОСОБА_1 до              Головного управління Національної поліції в Харківській області                     

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якій просить суд визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті   надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15 відсотків посадового окладу за період з 05.03.2017 по 30.06.2021 включно;  зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області встановити, нарахувати та виплатити надбавку за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15 відсотків посадового окладу за період з 05.03.2017 по 30.06.2021 включно.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.08.2023 позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15 відсотків за період з 05.03.2017 по 30.06.2021.

Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15 відсотків посадового окладу за період з 05.03.2017 по 30.06.2021.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.08.2023 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що  ухвалюючи судове рішення, суд зобов`язав ГУНП в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15 відсотків посадового окладу за період з 05.03.2017 по 30.06.2021, тобто починаючи саме з 05.03.2017, коли у відповідача не було підстав для встановлення позивачу відповідної надбавки, що є порушенням норм чинного законодавства. У зв`язку з тим, що у період з 05.03.2017 по 30.06.2021 наказ щодо встановлення відповідної надбавки не видавався, так як відповідні рапорти керівників підрозділу, погоджені з режимно-секретним підрозділом цього органу відповідно до Порядку № 260 за вказаний період до ГУНП в Харківській області не готувалися та не надходили, а позивач, в свою чергу, їх до позову не надав, вбачається відсутність підстав для встановлення та виплат ОСОБА_1 надбавки за службу в умовах режимних обмежень. Стверджує, що надання права доступу до роботи з інформацією, яка має ступінь секретності цілком таємно та таємно, ще не свідчить про здійснення позивачем функціональних обов`язків та завдань, при виконанні яких позивач постійно працює із інформацією, яка має ступінь секретності цілком таємно та таємно. Зазначає, що у зв`язку з тим, що надбавка позивачу за службу в умовах режимних обмежень наказами керівника органу (міжрегіонального органу) поліції на підставі мотивованих рапортів керівників структурних або відокремлених підрозділів органу поліції, погоджених з режимно-секретним підрозділом цього органу не встановлювалася, отже і виплата не проводилася.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача,  переглянувши справу за наявними у ній доказами та    перевіривши законність і обґрунтованість  рішення суду першої інстанції в межах  доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач проходив службу в поліції на посаді оперуповноваженого СКП ВП №1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області у період з 05.03.2017 по 30.06.2021. З 30.06.2021 позивач звільнився зі служби в поліції за власним бажанням.

Під час проходження служби в поліції позивач мав допуск до державної таємниці за формою "два" на підставі розпорядження УСБУ в Харківській області від 16.05.2017 за № 52д та доступ до державної таємниці на підставі наказу ГУНП України в Харківській області від 26.05.2017 №35 о/с дск, що встановлено судом з листа начальника ВП №1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області від 23.05.2023 №3936вс/119-73/01/13-2023.

Позивач зазначає, що відповідачем протиправно не були здійснені нарахування та виплата позивачу надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15 відсотків посадового окладу за період з 05.03.2017 по 30.06.2021 включно.

26.04.2023 позивач подав звернення до відповідача через Урядовий контактний центр з проханням нарахування та виплати йому надбавку за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15 відсотків посадового окладу за період з 05.03.2017 по 30.06.2021 включно.

Відповідач листом від 21.05.2023 №С-121/3/119/05/29-2023 фактично відмовив позивачу у виплаті надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15 відсотків посадового окладу за період з 05.03.2017 по 30.06.2021, обґрунтовуючи таку відмову відсутністю наказів про встановлення зазначеної надбавки позивачу за період з 05.03.2017 по 30.06.2021.

Не погоджуючись з відмовою Головного управління Національної поліції в Харківській області у нарахуванні та виплаті надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15 відсотків посадового окладу за період з 05.03.2017 по 30.06.2021, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 надбавки за роботу в умовах режимних обмежень за період проходження служби в розмірі 15 відсотків посадового окладу за період з 05.03.2017 по 30.06.2021

Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Суспільні відносини, пов`язані з віднесенням інформації до державної таємниці, засекречуванням, розсекречуванням її матеріальних носіїв та охороною державної таємниці з метою захисту національної безпеки України регулюються Законом України "Про державну таємницю" від 21 січня 1994 року №3855-XII.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 22 Закон України "Про державну таємницю", залежно від ступеня секретності інформації встановлюються такі форми допуску до державної таємниці: форма 1 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності "особливої важливості", "цілком таємно" та "таємно"; форма 2 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності "цілком таємно" та "таємно"; форма 3 - для роботи з секретною інформацією, що має ступінь секретності "таємно", а також такі терміни дії допусків: для форми 1 - 5 років; для форми 2 - 7 років; для форми 3 - 10 років.

Допуск до державної таємниці надається дієздатним громадянам України віком від 18 років, які потребують його за умовами своєї службової, виробничої, наукової чи науково-технічної діяльності або навчання, органами Служби безпеки України після проведення їх перевірки. Порядок надання допуску до державної таємниці визначається Кабінетом Міністрів України.

Частиною 7 статті 22 Закону України "Про державну таємницю" визначено, що надання допуску передбачає: визначення необхідності роботи громадянина із секретною інформацією; перевірку громадянина у зв`язку з допуском до державної таємниці; взяття громадянином на себе письмового зобов`язання щодо збереження державної таємниці, яка буде йому довірена; одержання у письмовій формі згоди громадянина на передбачені законом обмеження прав у зв`язку з його допуском до державної таємниці; ознайомлення громадянина з мірою відповідальності за порушення законодавства про державну таємницю.

Відповідно до ч.ч. 2, 5 ст.26 Закону України "Про державну таємницю", скасування раніше наданого допуску до державної таємниці здійснюється органами Служби безпеки України у разі виникнення або виявлення обставин, передбачених статтею 23 цього Закону, або після припинення громадянином діяльності, у зв`язку з якою йому було надано допуск, втрати ним громадянства або визнання його недієздатним на підставі інформації, здобутої органами Служби безпеки України або отриманої від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій.

Громадянина, якому скасовано допуск до державної таємниці, якщо виконання трудових чи службових обов`язків вимагає доступу до державної таємниці, а переміщення на інше робоче місце чи іншу посаду неможливе, може бути в передбаченому законодавством порядку переведено на іншу роботу або службу, не пов`язану з державною таємницею, чи звільнено.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про державну таємницю", у разі коли за умовами своєї професійної діяльності громадянин постійно працює з відомостями, що становлять державну таємницю, йому повинна надаватися відповідна компенсація за роботу в умовах режимних обмежень, види, розміри та порядок надання якої встановлюються Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначених вимог закону, Кабінет Міністрів України постановою від 15.06.1994 № 414 затвердив Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці (далі - Положення №414).

У пункті 1 Положення №414 зазначено, що воно визначає види, розміри і порядок надання компенсації працівникам органів законодавчої, виконавчої та судової влади, органів прокуратури, інших органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, які за умовами своєї професійної діяльності постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю (далі - особи, які працюють в умовах режимних обмежень).

Відповідно до п.2 Положення № 414, особам, які працюють в умовах режимних обмежень, крім працівників режимно-секретних органів, установлюється надбавка до посадових окладів (тарифних ставок), заробітної плати (у разі визначення законом її розміру) залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "особливої важливості", - 20 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "цілком таємно", - 15 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "таємно", - 10 відсотків.

Пунктом 5 Положення № 414 визначено, що такими, що постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю, вважаються особи, які за своїми функціональними обов`язками або на час виконання робіт згідно з укладеними договорами займаються розробленням, виготовленням, обліком, зберіганням, використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв державної таємниці, приймають рішення з цих питань або здійснюють постійний контроль за станом захисту державної таємниці.

Пунктом 6 Положення №414 визначено, що персональний склад осіб, які працюють в умовах режимних обмежень, та розмір надбавки визначаються керівником відповідного органу законодавчої, виконавчої та судової влади, органу прокуратури, інших органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, де працюють ці особи.

Надбавка до посадових окладів (тарифних ставок) виплачується лише за наявності дозволу на провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, наданого відповідно до законодавства про державну таємницю.

Надбавка до посадових окладів (тарифних ставок), заробітної плати (у разі визначення законом її розміру) виплачується лише за наявності дозволу на провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, наданого відповідно до законодавства про державну таємницю.

Виходячи з аналізу вказаних норм, надання допуску до державної таємниці, передбачає визначення необхідності роботи громадянина із секретною інформацією, зокрема, така необхідність виникає, якщо виконання службових/посадових обов`язків вимагає доступу до державної таємниці.

Отже, якщо обсяг функціональних обов`язків за певною посадою, зокрема в державному органі, передбачає, що під час їх виконання в особи виникне чи може виникнути необхідність доступу до державної таємниці (як-от ознайомлення з документами та/чи іншими матеріальними носіями інформації, засекреченими у встановленому законодавством порядку), така особа з огляду на таку службову необхідність повинна отримати у встановленому порядку допуск до державної таємниці відповідної форми, яка відповідно до статті 22 Закону України "Про державну таємницю" залежить від ступеня секретності.

Відсутність у посадової особи допуску до державної таємниці (встановленої форми) унеможливлює виконання нею посадових обов`язків, відтак і саме перебування на посаді, яка за обсягом покладених на неї завдань вимагає доступу до державної таємниці і умовою призначення на яку (перебування на якій) є наявність/необхідність оформлення допуску до державної таємниці.

Робота в умовах режимних обмежень покладає на особу, якій у встановленому порядку надано допуск до державної таємниці встановленої форми, певні зобов`язання та обмеження. Якщо така робота зумовлена виконанням професійних обов`язків (зокрема за відповідною посадою у державному органі), це означає, що в умовах режимних обмежень особа працює постійно, у зв`язку з чим у неї відповідно до статті 30 Закону України "Про державну таємницю" виникає право на отримання компенсації.

Отже, положення статті 30 Закону України "Про державну таємницю", пунктів 2, 5 Положення №414 слід розуміти так, що необхідною умовою отримання компенсації у зв`язку з виконанням робіт, які передбачають доступ до державної таємниці, є наявність в особи допуску до державної таємниці (на підставі якого надається доступ до державної таємниці), а також виконання робіт/завдань та/або посадових обов`язків, які вимагають доступу до державної таємниці чи з огляду на поставлені завдання передбачають виникнення необхідності у такому доступі.

Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена в постанові від 25.04.2018 по справі №802/74/15-а.

Для вирішення питання про те, чи умови праці особи передбачають роботу з відомостями та їх носіями, які становлять державну таємницю, необхідно насамперед з`ясувати обсяг функціональних обов`язків цієї особи за посадою та умови (вимоги, критерії), яким повинна відповідати особа для того, щоб бути призначеною на цю посаду та/або виконувати роботу/завдання, пов`язані з доступом до документів, інших матеріальних носіїв інформації, що становить державну таємницю. Це можна встановити, зокрема, на підставі посадових інструкцій, внутрішніх відомчих документів та/або підзаконних нормативних актів, які містять вимоги для зайняття певної посади у відповідному органі або регламентують порядок виконання робіт/завдань, що вимагають доступу до державної таємниці.

Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена в постанові від 25.07.2019 по справі №296/6615/17.

Тобто, якщо особа отримала у встановленому порядку допуск до державної таємниці, працює, зокрема, в державному органі, і характер і умови її праці, з огляду на займану посаду, передбачає режимні обмеження, пов`язані з допуском до державної таємниці, керівник відповідного органу зобов`язаний призначити їй надбавку у розмірі, визначеному Положенням, про що видати відповідний розпорядчий документ.

Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена в постанові від 27.05.2020 по справі №806/2056/18.

Питання нарахування і виплати грошового забезпечення поліцейських визначаються постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", відповідно до пункту 1 якої грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Кабінетом Міністрів України постановлено виплачувати надбавку за службу в умовах режимних обмежень у розмірах та порядку, визначених законодавством (підпункт 2 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції").

Відповідно до пункту 7 розділу II Порядку №260 поліцейським, які проходять службу в умовах режимних обмежень та за своїми функціональними обов`язками постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю, установлюється надбавка до посадових окладів залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "особливої важливості", - 70 відсотків: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "цілком таємно", - 15 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "таємно", - 10 відсотків.

Установлення поліцейським надбавки за службу в умовах режимних обмежень здійснюється наказом керівника органу (міжрегіонального органу) поліції на підставі мотивованих рапортів керівників структурних або відокремлених підрозділів органу поліції, погоджених з режимно-секретним підрозділом цього органу, за умови надання їм допуску та доступу до державної таємниці та постійної роботи з відомостями, що становлять державну таємницю.

Судовим розглядом встановлено, що під час проходження служби в поліції позивач мав допуск до державної таємниці за формою "два" на підставі розпорядження УСБУ в Харківській області від 16.05.2017 за № 52д та доступ до державної таємниці на підставі наказу ГУНП України в Харківській області від 26.05.2017 №35 о/с дск, що підтверджується листом начальника ВП №1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області від 23.05.2023 №3936вс/119-73/01/13-2023.

Колегія суддів зазначає, що позивач під час проходження служби на посаді оперуповноваженого СКП ВП №1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області, перебування на яких потребує оформлення допуску та надання доступу до державної таємниці, мав допуск до державної таємниці, наданий розпорядженнями УСБУ в Харківській області та доступ до роботи з інформацією, яка має ступінь секретності "цілком таємно", "таємно", який надавався йому, згідно з функціональними обов`язками, наказами керівників, відповідно до займаної посади. Допуск до державної таємниці не скасовувався, доступ до роботи з інформацією, яка має ступінь секретності "цілком таємно", "таємно" не припинявся.

Тобто, в період проходження служби позивач мав доступ до державної таємниці, працював з нею, проте відповідачем у вищевказаний період часу не здійснювались у зв`язку з цим відповідні виплати та не подавалися відповідні рапорти.

Судова колегія вважає хибними доводи скаржника про те, що надбавка за роботу в умовах режимних обмежень ОСОБА_1 не здійснювалась, у зв`язку з тим, що вмотивовані рапорти до  щодо встановлення такої надбавки з Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області на погодження не надходили, тому надбавка за роботу в умовах режимних обмежень позивачу не встановлювалась, оскільки  у разі коли особа має відповідний доступ до державної таємниці і за умовами своєї професійної діяльності постійно працює з відомостями, що становлять державну таємницю, йому повинна надаватися відповідна компенсація за роботу в умовах режимних обмежень, незалежно від наявності відповідних рапортів.

Крім того, з відповіді, наданої начальником Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області, на яку посилається відповідач в апеляційній скарзі, вбачається, що інформацію з розбивкою по місяцям та дням про кількість оброблених ОСОБА_1 документів з відомостями, що становлять державну таємницю за період з 05.03.2017 по 30.06.2021 надати немає можливості у зв`язку з тим, що матеріальні носії секретної інформації, знищені за Актом № 73/122дск, через введення в країні воєнного стану. Тобто відповідач, на виконання ч. 2 ст. 77 КАС України, не надав суду належних доказів на спростування повідомлених позивачем обставин.

Таким чином, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 як оперуповноважений СКП ВП №1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області, з метою виконання функціональних обов`язків мав передбачений законодавством та нормативно-правовими актами доступ до відомостей, що становлять державну таємницю.

Водночас колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до пункту 7 розділу II Порядку № 260  установлення поліцейським надбавки за службу в умовах режимних обмежень здійснюється наказом керівника органу (міжрегіонального органу) поліції на підставі мотивованих рапортів керівників структурних або відокремлених підрозділів органу поліції, погоджених з режимно-секретним підрозділом цього органу, за умови надання їм допуску та доступу до державної таємниці та постійної роботи з відомостями, що становлять державну таємницю.

З матеріалів справи вбачається, що розпорядженням Управління СБ України в Харківській області від 16.05.2017 №52д Позивачу надано допуск до державної таємниці за формою 2 (два).

Наказом ГУНП в Харківській області від 26.05.2017 №35о/с дск  позивачу надано доступ до роботи з інформацією з грифом секретності «Цілком таємно».

Отже, за період з 05.03.2017 до 16.05.2017 позивач не мав допуску та доступу до державної таємниці,  оскільки позивач отримав допуск до державної таємниці лише 16.05.2017, а доступ отримав згідно наказу лише 26.05.2017.

З огляду на те, що позивачу надано допуск до державної таємниці 16.05.2017 на підставі розпорядження УСБУ в Харківській області від 16.05.2017 № 52д, вказане дає підстави для висновку, що у період з 05.03.2017 по 16.05.2017 встановлення надбавки ОСОБА_1 за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 15 відсотків посадового окладу не передбачено. В свою чергу у відповідача відсутній обов`язок нарахувати та виплатити надбавку за вищевказаний період.

За таких обставин суд першої інстанції помилково зобов`язав ГУНП в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15 відсотків посадового окладу за період з 05.03.2017 по 15.05.2017,  оскільки в цей період у відповідача не було підстав для встановлення позивачу відповідної надбавки.

В той же час, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову в частині визнання протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо не встановлення, не нарахування та не виплати ОСОБА_1 надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15 відсотків посадового окладу за періоди з 16.05.2017 по 30.06.2021 та, як наслідок, зобов`язання відповідача встановити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15 відсотків посадового окладу за періоди з 16.05.2017 по 30.06.2021.

Відповідно до  ст. 317 КАС України, підставами для скасування  судового рішення першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема,    неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 317 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Отже, враховуючи те, що судом першої інстанції неповно з`ясовано всі обставини, що мають значення для справи,  колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції в  частині задоволення позовних вимог про нарахування та виплату позивачу надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15 відсотків посадового окладу за період з 05.03.2017 по 15.05.2017 з прийняттям нової про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 в цій частині. 

В іншій частині рішення суду першої інстанції належить залишити без змін, як таке, що прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Дана справа є справою незначної складності, тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: "а", "б", "в", "г" пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.

З огляду на результат апеляційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції (крім витрат суб`єкта владних повноважень на сплату судового збору за подання апеляційної скарги, що не підлягають відшкодуванню відповідно до ст. 139 КАС України), судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 243, 250,  311, 315,  317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області - задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.08.2023 по справі № 520/15367/23  скасувати в частині задоволення вимог позову про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15 відсотків за період з 05.03.2017 по 15.05.2017 та зобов`язання Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15 відсотків посадового окладу за період з 05.03.2017 по 15.05.2017.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою відмовити в задоволенні вимог позову.

В іншій частині рішенння  Харківського окружного адміністративного суду  від 24.08.2023 по справі № 520/15367/23 залишити без змін.  

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач І.С. Чалий

Судді В.В. Катунов  І.М. Ральченко