КІРОВСЬКИЙ  РАЙОННИЙ  СУД  м.  МАКІЇВКИ  

ДОНЕЦЬКОЇ  ОБЛАСТІ    

Справа № 2-126/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М               У К Р А Ї Н И

10 березня 2010 року                                     м. Макіївка

           Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області в складі

головуючої судді                     Запорожець Т.А.

при секретарі             Бургас Т.А.

                            за участю позивачки         ОСОБА_1

відповідача             ОСОБА_2            

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Макіївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

19 жовтня 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги фактичним припиненням сімейних відносин і неможливістю збереження шлюбу.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала заявлені позовні вимоги, в обґрунтування яких посилалася на обставини, викладені в позові, та зазначила, що з 5 липня 2004 року перебуває з ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі, в період шлюбу у подружжя народилася дитина. Спільне з відповідачем життя виявило, що у кожного з них різні, не співпадаючи погляди на питання подружніх взаємовідносин внаслідок різних поглядів на життя, внаслідок чого між ними втрачені почуття кохання і поваги одне до одного. За таких підстав з 3 жовтня 2009 року між ними припинені шлюбні відносини, вона з відповідачем мешкають за однією адресою, але спільне господарство не ведуть, фактично між собою не спілкуються. Спору про розподіл майна між ними немає. Вона дійшла до висновку, що примирення між ними та подальше спільне проживання неможливе, а збереження шлюбу суперечить інтересам кожного із них.

Посилаючись на наведені обставини, позивачка просить суд розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2, судові витрати  віднести на її рахунок.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов про розірвання шлюбу визнав та пояснив, що він та позивачка припинили шлюбні відносини і проживання однією сім’єю, з жовтня 2009 року вони припинили шлюбні відносини, на теперішній час вони мешкають разом, але майже не спілкуються між собою. Неповнолітня дочка за взаємною згодою проживає з позивачкою, на її утримання він надає матеріальну допомогу. Погоджується з обставинами, викладеними позивачкою у судовому засіданні. Вважає, що сім’я існує формально, вони втратили порозуміння, тому збереження сімейних відносин є неможливим.

Вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд в межах заявлених позовних вимог (ст. 11 ЦПК України), установив наступне.

ОСОБА_2 і ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 5 липня 2004 року у Макіївському міському відділі реєстрації актів цивільного стану Донецького обласного управління юстиції, про що зроблено актовий запис № 556. Від спільного життя у подружжя народилася дитина: дочка – Дар’я, ІНФОРМАЦІЯ_1. Для сторін цей шлюб первинний.

Відповідно до положень статті 51 Конституції України та частини першої статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, згідно припису статті 112 СК України, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. При цьому суд з’ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судом, ОСОБА_2 і ОСОБА_1 з 3 жовтня 2009 року припинили шлюбні відносини, на теперішній час відносини між ними припинені остаточно, не проживають однією сім’єю і не ведуть сумісне господарство. За цей час подружжя не здійснили дій щодо збереження родинних стосунків. Конфліктна ситуація між ними негативно впливає на вихованні дитини, яка проживає за згодою батька разом з матір'ю.

Судом сторонам надавався строк для примирення, однак, прийняті судом міри до примирення подружжя на день розгляду справи у суді, позитивного результату не надали.

Відповідно до положень статті 3 СК України сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають спільні права та обов’язки.

Згідно з приписом ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Проаналізувавши встановлені конкретні обставини по справі, оцінивши надані сторонами в силу вимог ст. 60 ЦПК України докази в їх сукупності, приймаючи до уваги існуючі взаємини між подружжям, ступінь конфліктних стосунків та причини розлучення, не досягнення примирення між ними, не досягнення примирення у наданий судом строк, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя ОСОБА_2 і ОСОБА_1, та збереження їх сім’ї неможливе і суперечить інтересам позивачки, що має істотне значення, заява відповідає дійсній волі дружини, тому позов про розірвання шлюбу підлягає  задоволенню.

Вирішуючи питання про розмір і розподіл судових витрат, суд приймає до уваги ступінь відповідальності кожного з подружжя у розпаді сімї, враховує їх матеріальне і сімейне становище та відповідно до положень ст. 88 ЦПК України вважає за необхідне судові витрати при реєстрації розірвання шлюбу покласти на обидві сторони.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 11, 60, 88, 212, 213, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 110-112 Сімейного кодексу України,                                          

В И Р І Ш И В :

    Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу задовольнити.

    Шлюб між ОСОБА_3 (дівоча – Філіпенкова) ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований 5 липня 2004 року у Макіївському міському відділі реєстрації актів цивільного стану Донецького обласного управління юстиції, про що зроблено актовий запис № 556, розірвати.

    При реєстрації розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_2 на користь держави по 8,50 гривень з кожного.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд міста Макіївки протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд міста Макіївки протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви на апеляційне оскарження.

    Суддя: