Справа № 22-4484 /2006р. Категорія 31

Головуючий в 1 інстанції Василенко Л.А. Доповідач Новодворська О.І.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2006 року судова палата в цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

Головуючого Новодворської О.І.

Суддів Сукманової Н.В., Кіянової С.В.

При секретарі Писаревій Ю.Г. Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу за позовом відкритого акціонерного товариства „ Донецький завод хімічних реактивів" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з квартирної плати та комунальних послуг за апеляційними скаргами ВАТ „ Донецький завод хімічних реактивів" та ОСОБА_1 на рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 06 березня 2006 року.

ВСТАНОВИЛА: Рішенням Куйбишевського районного суду м. Донецька від 6 березня 2006 року вимоги позивача задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість    заборгованість із квартирної плати та комунальних послуг   1261.91 грн.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду, ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на те, що судом було порушено вимоги матеріального та процесуального закону і безпідставно не ураховано, що ОСОБА_2 користуватися послугами, проживаючи у квартирі, суд же взяв до уваги той факт, що вона у квартирі не зареєстрована.

Відповідачка ОСОБА_2 в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду в частині зайво нарахованих сум з квартирної плати та з опалення у зв'язку із неправильним розрахунком площі квартири, та ненадання послуг з технічного обслуговування квартири.

Заслухавши, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги підлягають, залишенню без задоволення з таких підстав.

З матеріалів справи убачається, що в жовтні 2005 року позивач звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги, посилаючись на те, що відповідачка разом з неповнолітнім сином зареєстровані і проживають у гуртожитку ВАТ „ Донецький завод хімічних реактивів" по АДРЕСА_1, разом із нею без реєстрації проживає її мати ОСОБА_2, займаючи квартиру із двох кімнат. Станом на 1.10.2005 року відповідачка має заборгованість по квартирній платі та за комунальні послуги в сумі 1684.17 грн., яку добровільно погасити не бажає.

Просив у судовому порядку стягнути заборгованість.

В період розгляду справи звернувся із заявою про притягнення до участі у якості співвідповідача матері відповідачки ОСОБА_2 та просив з урахуванням проживання у квартирі з вересня 2003 року трьох осіб, стягнути з відповідачок заборгованість із квартирної плати та комунальних послуг за період з 01.10.2002 року до 1.10.2005 року 1684.17 грн.

Задовольняючи вимоги позивача частково, суд обґрунтовано виходив з того, що в квартирі зареєстровані ОСОБА_1 та її неповнолітній син ОСОБА_3, тому стягненню підлягають суми заборгованості з 01.10.2002 року до 01.10.2005 року з урахуванням витрат двох осіб.

Довід скарги позивача про те, що при розрахунку заборгованості з

вересня 2003 року слід брати до уваги витрати за комунальні послуга з

урахуванням проживання трьох осіб не ґрунтуються на законі, а тому не можуть

бути взяті до уваги.                                                                          

Апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги відповідачки щодо неправильного розрахунку площі, за користування якою вона повинна сплачувати комунальні послуги та квартирну плату, суперечать встановленим судом обставинам, вони перевірялися судом першої інстанції і було встановлено, що розмір квартири зафіксовано у технічному паспорті і він не змінювався з часу введення гуртожитку в експлуатацію, загальна ж площа з якої позивач розраховував плату, встановлена у відповідності з порядком її розрахунку із застосуванням відповідного коефіцієнта.

Відповідачкою не надано доказів того, що в період з 1.10.2002. року до 1.10.2005 року позивачем послуги надавалися не належної якості, тому суд обґрунтовано не взяв до уваги її доводи про зменшення суми заборгованості.

Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень при розгляді справи судом першої інстанції вимог матеріального чи процесуального права або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, то підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування рішення немає.

Керуючись ст., ст. 308, 313, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ: Апеляційні скарги    ВАТ „ Донецький завод хімічних реактивів" та ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 6 березня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання. законної сили.

Головуючий

Судді: