2-966/10

Р І Ш Е Н НЯ

Іменем України

19 лютого 2010  року                                                                                         м. Донецьк

Київський районний суд м. Донецька в складі

                                                    головуючого – судді Л.М. ПАВЛЕНКО

        при секретарі – О.В. КОВАЛЬОВОЙ

розглянувши у відкритому судовому засіданні  у залі суду Київського районного суду м. Донецька справу за  позовом  ОСОБА_1  до  Донецького Казенного експериментального  протезно - ортопедичного підприємства  про стягнення  грошової суми

ВСТАНОВИВ

    Позивач  ОСОБА_1, уточнюючи  свої позовні вимоги,  звернулася до Київського районного суду м. Донецька із позовом ОСОБА_1  до Донецького Казенного експериментального  протезно - ортопедичного підприємства  про стягнення  грошової суми.

    В позові вказала, що вона перебувала у трудових правовідносинах з відповідачем  по  22.06.2009 року, так як була звільнена  у зв*язку з скороченням  чисельності працівник по ч. 1 ст. 40  КЗпП України  та неможливістю працевлаштування за фахом.  При звільненні  їй виплатили вихідну допомогу  в розмірі одного середнього  місячного заробітку  у розмірі 1666,67гр., що вважає є порушенням її прав, так як згідно ст. 116, 117 КЗпП України  затримка  по день фактичного  розрахунку складає 3 місяці та 5 днів,   а тому просить  стягнути з відповідача на її користь  середню заробітну плату за період з 23.06.09 по 28.09.09 в розмірі 5415 гр. До того ж позивач просить стягнути на її користь  моральну шкоду, заподіяну відповідачем, так як  із-за порушень, які  були скоєні відповідачем, вона  була вимушена прикладати немало зусиль для організації свого життя, а саме їй необхідно було брати у борг гроші для придбання самого необхідного, а тому оцінює моральну шкоду, заподіяну відповідачем у розмірі 5415 гр.  

    Позивач позов підтримала, просила задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача позов  не визнала та суду пояснила, що  ОСОБА_1 наказом №67 від 22.06.2009р. була звільнена у зв*язку зі скороченням штатів.  Оскільки суми на рахунку підприємства  було недостатньо для повного розрахунку  з ОСОБА_1  у день звільнення, вона одержала  належну їй зарплату  та компенсацію за відпустку  у розмірі 6229,71 гр. – 24.06.09р.  З кінцевою датою розрахунку відповідач не може погодитись, так як   на свою користь ОСОБА_1 просить  стягнути середній заробіток  за час затримки до 28.09.09р.  Відповідно депонированої заробітної плати за червень у розмірі 185,82гр. згідно п.2.1 додатку №12 до колективного договору на 2008-2010 р.р.  (положення прго преміювання робочих ДКЄПОП) преміювання робочих проводиться щомісячно по результатам роботи підприємства за місяць за головним та основним показникам. За червень 2009р. результати роботи підприємства підраховуються в липні 2009року. Відповідно п.2.3 додатку №12 премія виплачується при  наявності коштів. Оскільки підприємство відповідача належить до ланки промислового «Укрпротез» розташованого у м. Києві,  останнє підтверджує інформацію відносно преміювання робітників в перших числах слідуючого за  розрахунковим місяця, а тому, до початку липня (до підписання директором наказу) робочим премія  за червень  ще не  припадає. Позивачці  сума у розмірі 185,82 гр. стала  належною після її звільнення – в липні 2009 року.

Відносно винагороди  по  висновкам роботи за рік  робітникам ДКЄПОП у розмірі 1210,31гр. – 15.09.09 тобто після звільнення ОСОБА_1, про що було  прийнято наказ  про виплату  винагороди, і їй нарахована сума  у розмірі 1210,31гр.  Згідно додатку №10 до колективного договору на 2008-2010 р.р.  робітники, які звільнились з роботи до моменту виплати винагороди, мають право на її одержання у загальному порядку, а саме разом з всіма робітниками підприємства відповідача.  Розмір винагороди  робітників розглядається на загальному зборі  адміністрації та профспілок та затверджується протоколом на наказом директора.  Оскільки на момент звільнення позивачки збори адміністрації з профспілкою та затвердження протоколом  та наказом директора ще не відбулося, сума у розмірі 1210,31гр. стала їй належати уже після звільнення. Тому ОСОБА_1 всі належні їй виплати одержала на час звільнення. Сума у розмірі 1396,13 гр. стала їй належною уже після звільнення, а тому у даному випадку не можуть  застосовуватись до неї норми ст.. 116 КЗпП України. У задоволенні позову ОСОБА_1  просить відмовити.

Судом встановлено, що позов не  обґрунтований та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

      Позивач  ОСОБА_1    перебувала у трудових правовідносинах з відповідачем. 22.06.2009 року наказом Донецького Казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства №67-К від 22.06.2009р.  була звільнена з посади електромонтера  станційного устаткування телефонного зв*язку ВГМ у зв*язку зі скороченням чисельності працівників за ч. 1 ст. 40 КЗпП України та неможливістю працевлаштування за фахом.  В день звільнення  ОСОБА_1 одержала   належну їй заробітну плату та компенсацію за відпуску 24.06.09 у розмірі 6229,71гр.

Згідно п.2.1 Положення про преміювання робітників ДКЕПОП за основні результаті  господарчої діяльності на 2008 рік позивачці  нараховувалась премія у розмірі 185,82 гр. після  закінчення червня 2009р., тобто після звільнення, про що її відповідач повідомив через робітника ОСОБА_2, що позивач на оспорювала та не було перешкод в її отриманні, а тому суд вважає, що  затримки у вигляді вказаної суми не було. Згідно з «Положенням про порядок і умови виплати винагороди за підсумками роботи  за  рік  про преміювання робітників ДКЕПОП за основні результати  господарчої  діяльності  на 2008 рік» від 27.12.07 року,  право  у позивачки   на отримання певної суми винагороди -1210,31гр.виникло  лише після  підсумків  роботи, тобто після її звільнення. Фактично вказані  нараховані суми позивач отримала без затримки, а тому суд дійшов висновку, що позивач не має права на стягнення середнього заробітку за затримку  розрахунку на підставі ст.ст. 116,117  КЗпП України, тобто  в задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 130, 174, 212, 213, 214, 215, 218,  ЦПК України, . 2 ст. 367 ЦПК України, ст. 34 ЗУ “Про оплату праці”, ст.ст. 116,117 КЗпП України, Положенням “Про порядок компенсації втрати частини заробітної плати у зв*язку з порушенням строків її виплати” , суд, -

В И Р І Ш И В

 Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до Донецького  Казенного  експериментального протезно-ортопедичного підприємства про стягнення 5415 гр. середнього заробітку за  затримку розрахунку та 5415 гр. моральної шкоди.

Заява про апеляційне оскарження дійсного рішення може бути подана протягом 10 днів.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана  протягом двадцяти днів після подачі заяви.

СУДДЯ                                                    Л.М.ПАВЛЕНКО

                                            2-966/10

Р І Ш Е Н НЯ

Іменем України

(вступна та резолютивна частини рішення)

19 лютого 2010  року                                                                                         м. Донецьк

Київський районний суд м. Донецька в складі

                                                    головуючого – судді Л.М. ПАВЛЕНКО

        при секретарі – О.В. КОВАЛЬОВОЙ

розглянувши у відкритому судовому засіданні  у залі суду Київського районного суду м. Донецька справу за  позовом  ОСОБА_1  до  Донецького Казенного експериментального  протезно - ортопедичного підприємства  про стягнення  грошової суми

ВСТАНОВИВ

                                                    Керуючись ст. 209 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В

  Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до Донецького  Казенного  експериментального протезно-ортопедичного підприємства про стягнення 5415 гр. середнього заробітку за  затримку розрахунку та 5415 гр. моральної шкоди.

Заява про апеляційне оскарження дійсного рішення може бути подана протягом 10 днів.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана  протягом двадцяти днів після подачі заяви.

СУДДЯ                                                    Л.М.ПАВЛЕНКО