Справа № 22-5877-2006 р. Головуючий 1 інстанції Букрей С.П.
Категорія 9 Доповідач Бабакова Г.А.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2006 року Апеляційний суд Донецької області
у складі : головуючого Бабакової.А. суддів: Дем"яносова М.В.,Азевича В.Б. при секретарі Тума О.В.
розглянувши у судовому засіданні у місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Артемівського міськрайонного суду від 10 квітня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування витрат, понесених по будівництву газопроводу,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка оскаржує в апеляційному порядку рішення Артемівського міськрайонного суду від 10 квітня 2006 року , яким їй відмовлено у задоволенні вказаного позову.
Апелянт посилається на те ,що суд , ухвалюючи рішення та відмовляючи у задоволенні позову, не врахував , що право на підключення до тупикового вуличного газопроводу виникає у разі сплати іншими абонентами, які бажають підключитись до цього газопроводу, часткової компенсації витрат з монтажу частини газопроводу загального використання пропорційно усім абонентам, які понесли витрати на його спорудження., або компенсувати їх у подальшому, а не виключно останньому по відношенню до них абоненту. Суд не врахував, що вона змонтувала за власні кошти тупиковий газопровід, у зв"язку з чим понесла витрати в сумі 5100 грн. До цього тупикового газопроводу підключились абоненти ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які сплатили їй відповідно 1200 грн. та 1500 грн. ,як часткову компенсацію її витрат. Пізніше до газопроводу підключились відповідачі, які компенсували витрати тільки останнім абонентам і відмовляються відшкодувати її витрати у розмірі 2800 грн. Просить скасувати рішення суду і справу направити на новий розгляд.
У судовому засіданні апеляційного суду представник позивачки ОСОБА_8 наполягав на скарзі, відповідачі просили рішення суду залишити без зміни, позивачка у судове засідання не з'явилась, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Суд першої інстанції , ухвалюючи рішення та відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що після проведення тупикового газопроводу позивачкою до нього підключився ОСОБА_7, який сплатив позивачці 1500 грн. Відповідачі підключились до газопроводу після підключення до нього ОСОБА_7 і компенсували йому його витрати. Позивачці відповідачі не повинні відшкодовувати її витрати, оскільки несуть зобов"язання перед абонентом, який підключився останнім.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з направленням справи на новий розгляд з наступних підстав.
Згідно п . 4 "Положення про будівництво розподільних газових мереж за рахунок коштів населення в Українській ССР" , яке затверджено Міністром житлово-комунального господарства Української ССР 31 грудня 1987 року , тупикова ділянка газопроводу , збудована за рахунок коштів населення, після закінчення будівництва передається безоплатно на баланс підприємства газового господарства і подальша її експлуатація здійснюється у відповідності з Правилами безпеки в газовому господарстві. До збудованого за рахунок коштів населення тупиковому газопроводу можуть підключитись інші споживачі при додержанні умов, вказаних у п.30 даного Положення. А згідно п.30 вказаного Положення такими умовами є : узгодження міста підключення з підприємством газового господарства; якщо після підключення інших абонентів газопостачання основного замовника не погіршилось ; за умови оплати долевої частки вартості монтажу дільниці газопроводу загального користування.
З технічної документації а.с.4-12 , а саме з дозволу на підключення, плану, специфікації видно , що позивачка збудувала тупиковий газопровід. Згідно вказаних положень цей газопровід повинен бути взятим на баланс газового господарства міста Артемівськ, з яким повинно узгоджуватись підключення до цього газопроводу інших абонентів.
Позивачка посилається на те, що до проведеного нею газопроводу підключились абоненти ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а до частки газопроводу, яку провів ОСОБА_7, підключились абоненти - відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 З довідок (а.с. 53-56) видно ,що дозвіл на підключення відповідачі отримали від кооперативу "Стреліно". Відомостей про узгодження підключення відповідачами з газовим господарством міста Артемівська в справі немає.
З протоколу кооперативу "Стреліно" видно, що 15 жовтня 2005 року правлінням кооперативу вирішувалось питання щодо правомірності вимог позивачки про сплату їй відповідачами понесених нею витрат на будівництво тупикового газопроводу.
Між тим кооператив "Стреліно" та газове господарство міста Артемівська ( чи ВАТ "Донецькоблгаз", якщо Артемівське управління не є юридичною особою) не притягнуті судом до участі в справі ,хоча їх права та обов'язки зачіпляються рішенням суду. Суд не з"ясував , які повноваження має кооператив з приводу підключення абонентів до газопроводу та розподілення понесених абонентами витрат на його будівництво, не витребував статут кооперативу, не з"ясував , чи прийнято на баланс проведений позивачкою тупиковий газопровід газовим господарством міста Артемівська , чи узгоджено з ним підключення інших абонентів, в тому числі відповідачів.
Згідно зі ст.311 ЦПК України, якщо суд вирішив про права та обов'язки осіб, які не брали участь, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
Висновок суду про те, що абоненти , які підключаються до тупикового газопроводу , несуть обов"язки щодо відшкодування витрат на будівництво тупикового газопроводу тільки перед абонентом, який підключився останнім, не відповідає вимогам п . 30 вказаного Положення, згідно якому інші абоненти, підключаючись до тупикового газопроводу, повинні сплатити долеву частку вартості монтажу дільниці газопроводу загального користування.
Рішення суду ухвалено з порушенням вимог ст.213 ЦПК України щодо його законності та обгрунтованості , тому підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
Керуючись ст. 311 ЦПК України , апеляційний суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Артемівського міськрайонного суду від 10 квітня 2006 року скасувати, справу направити на новий розгляд.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.