ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/412/19 Справа № 199/1697/19 Суддя у 1-й інстанції - Скрипник О. Г. Суддя у 2-й інстанції - Іванченко О. Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2019 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

судді -доповідача Іванченко О.Ю.,

суддів Коваленко В.Д., Іванова А.П.,

за участю секретаря

судового засідання Редька В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою захисника Нестерчука Сергія Володимировича діючого в інтересах підозрюваної ОСОБА_1 , на ухвалу слідчого судді Амур - Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 березня 2019 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019040630000298, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Єнакієве, Донецька область, неодружена, працюючоїна посаді головного бухгалтеру ТОВ «Агровектор Плюс», маючої на утриманні малолітнього сина 2017 року народження, громадянка України, з вищою освітою, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюванї у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 195 КК України,

за участю:

прокурора Моренко А.О.

потерпілої ОСОБА_2

захисника Нестерчука С.В.

підозрюваної ОСОБА_1

слідчого Штопенко Д.Г.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Амур - Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 березня 2019 року задоволено клопотання начальника СВ Амур - Нижньодніпровського Вп ДВП ГУНП у Дніпропетровській області погодженого з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області та застосовано до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 23 години 59 хвилин 29 квітня 2019 року з можливістю внесення застави у розмірі 1 500 000 гривень.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що існують ризики, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого умисного, корисливого злочину - привласненні ввіреного їй майна на суму понад 9 мільйонів гривень, за вчинення якого передбачена безальтернативна міра покарання у вигляді позбавлення волі, за місцем реєстрації не мешкає, орендує нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , не одружена, має родинні зв`язки на окупованій території України, на теперішній час не має постійного доходу. В зв`язку з наведеним існують ризики, що підозрювана перебуваючи на волі може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності; буде незаконно впливати на потерпілого, свідків, експертів, оскільки на теперішній час не проведені всі слідчі дії у кримінальному провадженні (допити зазначених осіб, проведення експертиз, тощо), а також не встановлені всі особи, котрі можуть бути причетні до вчинення вказаного злочину. .

В апеляційній скарзі захисник Нестерчук С.В. просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою обрати відносно підозрюваної більш м`який запобіжний захід, а саме домашній арешт

Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги посилається на те, суд першої інстнції допустив неповноту і однобічність з`ясування обставин справи та невідповідність висновків фактичним обставинам справи, що істотно вплинуло на правильність прийняття рішення у справі.

Суд першої інстанції не врахував відсутність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, також не врахував особу підозрюваної, яка має постійне місце проживання, родину, на утриманні має мати, яка має пенсійний вік і вади здоров`я, раніше не судима, також сама підозрювана також має вади здоров`я та захворювання.

Апелянт вважає, що в своїй сукупності наведені обставини свідчать, що суд під час розгляду та задоволення клопотання органу досудового розслідування про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартого ОСОБА_1 слідчий суддя допустив неповноту з`ясування обставин справи та невідповідність своїх висновків фактичним обставинам справи, що істотно вилинуло на правильність прийняття рішення у справі,

Як зазначив слідчий у клопотанні, у даному кримінальному провадженні, на його думку, доведено наявність ризиків того, що ОСОБА_1 може ухилитися від слідства та незаконно перешкоджати провадженню.

Сторона захисту звертає увагу, що всі вищезазначені твердження слідчого не заслуговують на увагу, оскільки переконливі дані з цього приводу в матеріалах справи відсутні.

Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваної, які просили задовольнити вимоги апеляційної скарги, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно з ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: 1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості; 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров`я підозрюваного, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання, та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Крім того, суд враховує вимоги ст. 177 КПК України, а саме те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Також суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, фактичні обставини справи, особу підозрюваної та характер висунутого обвинувачення, тяжкість можливого покарання в їх взаємозв`язку з можливими ризиками у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Наявність підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого правопорушення обґрунтована на думку слідчого зібраними у кримінальному проваджені доказами, а саме: витяг з ЄРДР від 28.02.2019 року, протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 28.02.2019р.; пояснення ОСОБА_2 ; пояснення ОСОБА_1 ; наказ про прийняття на роботу ОСОБА_1 ; довіреності; протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 01.03.2019р.; заява ОСОБА_1 від 28.02.2019р.; протокол огляду від 28.02.2019р.; повідомлення про підозру від 01.03.2019р.; .

Затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою, що визначено в рішенні Європейського суду за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії».

На час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що 01 березня 2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

З наданих матеріалів слідує, що обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами.

Що стосується доводів захисника в інтересах підозрюваної про недостатню вагомість ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та відсутність підстав для застосування до підозрюваного виключного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, то вони не можуть бути прийняті до уваги зважаючи на те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів.

Обраний запобіжний захід відносно підозрюваної узгоджується також з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду у справі за скаргою «Москаленко проти України», де зазначено, що обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла первісно виправдовувати його тримання під вартою. Необхідність забезпечити належний хід провадження (зокрема, для отримання показань свідків) також була достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою. Також вказано, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо підозрюваного обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи щодо відсутності будь-яких даних про наявність ризиків не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку, що інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України, і тримання ОСОБА_1 під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується запобіжний захід, передбачений вказаною нормою закону.

Таким чином, порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, не вбачається, обраний судом запобіжний захід щодо підозрюваної ОСОБА_1 відповідає вимогам ст.ст. 177, 178, 183 КПК України, тому апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, вмотивованою і такою, що не підлягає скасуванню, тому в задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника Нестерчука Сергія Володимировича діючого в інтересах підозрюваної ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Амур - Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 грудня 2018 року про застосування до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - залишити без змін.

Судді: