Добропільський міськрайонний суд Донецької області

м. Добропілля, вул. Радянська, 39, 85004, (06277) 2-88-25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2011 року Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судці        Андреева П.Ф.

при секретарі        Коверченкової М.О.

*        за участю позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Закутнього О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Добропілля адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Добропілля Донецької області про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити дії щодо нарахування та виплати недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії як «дитині війни»

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Добропілля Донецької області про зобов`язання суб`єкта владних повноважень ешинити дії щодо нарахування та виплати недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії як «зитані війни» за період з 01.01.2010 року по день розгляду справи в суді. Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно с?. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на ЗО відсотків мінімальної пенсії за віком. Але, позивачу виплачувалася ця допомога в значно меншому розмірі, що суперечить чинному законодавству. У зв`язку з цим вважає, що порушено її право на виплату надбавки до пенсії як «дитині війни» в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком і тому просить зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за 2010 рік, виходячи з розміру, який передбачений в ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», а саме - 30% мінімальної пенсії за віком.

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги з підстав зазначених в заяві і просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що дійсно пенсії дітям війни пенсії мають підвищуватись на 30% мінімальної пенсії за віком, проте, відповідно до ст. 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, який передбачає механізм цих виплат, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. 28.05.2008 р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову №530, якою було визначено розміри щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується дітям війни також у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. В зв`язку з чим управління Пенсійного фонду в м. Добропілля діяло в межах повноважень, у порядок та у спосіб, що визначені чинним законодавством України. Також представник відповідача зазначив, що в 2010 році надбавка до пенсії дітям війни, яку виплачує УПФУ в м. Добропілля дорівнює 49,80 грн. Вважає позовні вимоги необгрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Вислухавши позивача, представника відповідача, дослідивши докази в справі суд приходить до наступного.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які набули правового статусу дітей війни, основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріплені в Законі України «Про соціальний захист дітей війни».

Розглядаючи адміністративну справу по суті, суд приходить до висновку про те, що спір, як правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем слід розглядати із застосуванням Конституції України, Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про держаний бюджет на 2010 рік».

Судом встановлено наступне.        *

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" - дитина війни - це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Законом України “Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІУ від 18.11.2004, який набрав чинності з 01.01.2006, встановлено правовий статус дітей війни і визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

ОСОБА_1 є «дитиною війни», що підтверджується посвідченням та користується правами і пільгами, встановленими Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

У 2010 році позивач отримував від відповідача підвищення до пенсії як «дитина війни» в розмірі 49,80 грн. щомісяця. Даний фак* в судовому засіданні підтвердив представник відповідача і його не оспорював.

При виплаті позивачу вище вказаного підвищення до пенсії відповідач керувався постановою КМУ від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», а не ЗУ "Про соціальний захист дітей війни".

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади.

ь        У ч.І ст.8 КАС України задекларовано, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права,

відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни” (в редакції яка діє в 2010 році) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на ЗО відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до статті .70 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" від 27 квітня 2010 року № 2154-УІ Кабінету Міністрів України було надане право в 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Враховуючи те, що названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

« Враховуючи наведене, нарахування та виплата у 2010 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинна здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Тобто, позивач має право отримувати державну соціальну підтримку передбачену ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у період з 01.01.2010 року по 10.02.2011 рік ( тобто по день розгяду справи в суді).

Вихідним критерієм обчислення цих виплат є мінімальна пенсія за віком.

Що ж стосується розміру мінімальної пенсії за віком, з якої повинно було обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, то суд вважає, що розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною перщщ^^ггатті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки іншого розмірі такої пенсії законодавством не передбачено.

Розмір мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.28 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Статтею 52 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" встановлено, що у 2010 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність становить з 1 січня - 695 гривень, з 1 квітня - 706 гривень, з 1 липня - 709 гривень, з 1 жовтня - 723 гривень, з 1 грудня - 734 гривень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, ї.\«іносадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та п.15 Положення «Про Пенсійний фонд України», Пенсійний фонд України реалізує свої повноваження через створені у встановленому порядку територіальні управління. Рішення про призначення та перерахунок пенсії приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, рішення про призначення та перерахунок пенсії, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» покладено на Управління Пенсійного фонду України, за місцем проживання позивача.

Виходячи з викладеного саме відповідач повинен був нараховувати та виплачувати позивачу надбавку позивачу як «дитині війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням розмірів прожиткового мінімуму на одну непрацездатну особу, які встановлені в ст..52 ЗУ «Про державний бюджет України на 2010 рік».

Відповідно до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд вважає, що в судовому засіданні представник відповідача не довів правомірність дій відіТбвідача щодо нарахування та виплати надбавки позивачу в меншому розмірі ніж це передбачено ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». Тому позов підлягає задоволенню в частині періоду з 01.01.2010 року по 10.02.2011 рік ( по день розгляду справи в суді).

Керуючись ст.ст. 70, 71, 72, 94, 159-163, 167 КАС України, ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни", ст.19, 22 Конституції України, ЗУ «Про державний бюджет на 2010 рік» суд-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Добропілля Донецької області про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити дії щодо нарахування та виплати недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії як «дитині війни» - підлягає задоволенню.

Визнати противоправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Добропілля Донецької області щодо неповного нарахування та виплати, ОСОБА_1 , суму щомісячної державної соціальної допомоги як «дитині війни», передбаченої ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.2010 року по 10.02.2011 рік, включно.

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в м. Добропілля Донецької області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 , суму щомісячної державної соціальної допомоги як «дитині війни», передбаченої ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.01.2010 року по 10.02.2011 рік, включно, з урахуванням фактично виплаченої суми.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом 10 днів з дня проголошення постанови.

Надруковано власноручно в нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Головуючий суддя        П.Ф. Андрєєв