Код суду 0527                                                                                                                  № 2-а-129/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

18 лютого  2010 року          Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:  

головуючого: судді:                                           Рогожиної А.В.

при секретарі:                                                     Костенко А.К.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівка адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради Донецької області,  третя особа - Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області,   про поновлення строку звернення до суду, визнання дій незаконними, стягнення заборгованості щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку  за 2007  рік, -

В С Т А Н О В И В:

               Позивач звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради про поновлення строку звернення до суду, визнання дій незаконними, стягнення  заборгованості із щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку  з 1 квітня 2007 року по  31 грудня  2007 року,  зазначивши, що вона має малолітнього сина  ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1.  Відповідно до ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім*ям з дітьми” та ст. 43 Закону України  “Про загальнообов*язкове державне соціальне страхування у зв*язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”,  щомісячна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має виплачуватися в розмірі встановленого прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, але,  незважаючи на вимоги зазначених Законів, відповідач під час перебування її на обліку в УПСЗН  з 11.10.2005 року  по  17.08.2008 року сплачував  щомісячну допомогу в меншому розмірі, у зв*язку з чим позивач просить поновити строк звернення до суду, який пропущений з поважних причин, оскільки вона доглядала за малолітньою дитиною і не мала можливості залишити її; визнати незаконними дії УПСЗН щодо відмови виплати щомісячної допомоги по догляду за дитиною  в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років; стягнути з відповідача на її користь за рахунок державного бюджету заборгованість із щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною за  вказаний  період   в розмірі  2137,50 грн.

                Позивач  звернулась до суду із заявою про розгляд справи у її відсутності,  наполягаючи  на задоволенні її позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

               Відповідач позов не визнав,  звернувся до суду із заявою про  розгляд справи у відсутність його представника та запереченнями  на адміністративний позов позивачки,  в  яких зазначив,  що позовні вимоги позивачки  не визнає,  просить  відмовити в їх задоволенні, оскільки відповідач під час нарахування та виплати позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку діяв відповідно до вимог діючого законодавства України в межах,  затверджених кошторисом асигнувань на зазначені виплати згідно Законів України “Про Державний бюджет України” на відповідні роки  та керуючись постановою Кабінету Міністрів України  від 16 січня 2007 року № 32 “Про питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку”, постановою Кабінену Міністрів України від 11 січня 2007 року № 13 “Про порядок  виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов*язкового державного соціального страхування”. Крім того, зазначила, що позовні вимоги позивачки  не підлягають задоволенню через пропуск строку для звернення до суду за захистом порушених прав,  наполягаючи  на застосуванні ст.100 КАС України.

                Представник  третьої особи - Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області звернувся до суду  із клопотанням  про розгляд справи у відсутність їх представника,  зазначивши при цьому у клопотанні,  що,  на їх думку, позовні вимоги  позивачки  не  можуть бути задоволені  у зв*язку з тим,  що  установами можуть виділятися  бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів і планів асигнувань і  вони мають право брати  бюджетні зобов*язання,  витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, установленими  кошторисами і планами асигнувань,    головним розпорядником бюджетних коштів за даними виплатами є  Міністерство праці  та  соціального захисту населення.  

                Дослідивши матеріали справи,  суд вважає що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

                Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.  

                Позивач  17 серпня   2005  року народила дитину - сина  ОСОБА_2,  що підтверджується свідоцтвом про народження серія 1-НО № 074408, виданим  відділом РАЦС по м. Костянтинівці Костянтинівського міськрайонного управління юстиції  (а.с. 8). Згідно довідок  Управління праці та соціального захисту населення від 11.12.09  року № С-388-5.1.-6.2  та № 01-22-3461-09 від 21.12.09 р.,  позивачка  перебувала   на обліку в УПСЗН  з 11.10.2005 року  по  17.08.2008 року, у 2007 році їй  було сплачено відповідачем  допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі:  у січні та лютому – по 99,00 грн,, з березня по червень включно – по 104,49 грн щомісячно,  у липні – 105,93 грн. щомісячно,   у  серпні –  108,18 грн.,   вересні та  жовтні – по  109,62 грн.,  листопаді – 112,50  грн.,  у грудні –115,65 грн.  (а.с. 6,7 ).    

         Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України “Про державну допомогу сім*ям з дітьми” громадяни України, в сім*ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

         Статтею 3 та ч.1 ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім*ям з дітьми” передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має особа  (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

              Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов*язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

              Пунктом 14 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19 грудня 2006 року № 489  дію частини 1 статті 15 Закону України “Про державну допомогу сім*ям з дітьми” призупинено на 2007 рік і статтею 56 Закону № 489 від 19 грудня 2006 року встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції державного бюджету місцевим бюджетам - у розмірі, що дорівнює різниці  між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім*ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб для застрахованих осіб у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

               Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року у справі про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) статті 56, 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19 грудня 2006 року № 489.    

               Рішення Конституційного Суду України є обов*язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв*язку з правовідносинами , які виникли внаслідок дії положень статей зазначений законів, що визнані неконституційними.

             Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” від 28 грудня 2007 року № 107 внесено зміни до частини 1 статті 15 Закону України “Про державну допомогу сім*ям з дітьми”, відповідно до яких допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі , що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім*ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.                      

                 Внесені зміни не розглядались Конституційним Судом України щодо їх неконституційності.

               Оскільки з 09 липня 2007 року було відновлено дію ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім*ям з дітьми” від 21 листопада 1992 року, за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню – дії відповідача щодо відмови позивачці у виплаті щомісячної допомоги до догляду за дитиною в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період часу з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року  слід визнати неправомірними і стягнути з відповідача на користь позивача недоотримані суми щомісячної допомоги до догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2008 року.

             Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19 грудня 2006 року № 489 встановлено розмір прожиткового мінімуму  для дітей віком до 6 років : з 1 січня – 434 гривні, з 1 квітня – 463 гривні, з 1 жовтня – 470 гривень.

За період часу з 09 липня  2007 року по 31 грудня 2007 року відповідач мав нарахувати та сплатити позивачці допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі  2679,39 грн.,  виходячи  з наступного розрахунку:  липень  2007 року:   463грн. : 31 дн. = 14,93 грн.               14.93 грн.  х   23 дн. =  343,39  грн.  (за період  з  9 по 31  липня);

   За  серпень  та  вересень:  463 грн  х  2 міс.   =  926 грн.

  жовтень,  листопад,  грудень:  по   470грн.  за 1 місяць, тобто 470 грн. х 3 міс.   = 1410  грн. а всього за  2007 рік:    343,39 + 926  +  1410  = 2679, 39  грн.

              З урахуванням отриманої позивачем допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з  09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі 783,50 грн.( липень: (105.93 : 31 х 23= 78,43) + 108,18 грн.(серпень) + 109,62 грн.(вересень)+ 109,62 грн. (жовтень)+  112,50 грн.( листопад)  + 115,65 грн. (грудень),    розмір недоплаченої допомоги за зазначений період складає   2045,39 грн. (2679, 39   грн. - 634  грн.),  які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача за рахунок коштів Державного бюджету.

              Приймаючи до уваги, що річний строк для звернення до суду пропущено позивачкою у зв*язку з тим, що вона має малолітню дитину, яка потребує постійного догляду з боку матері, суд вважає причини пропуску позивачем строку звернення до суду за захистом прав поважними, а тому строк звернення підлягає поновленню.    

            Враховуючи, що положення Закону Украни  “Про Державний бюджет України на 2008 рік” якими було призупинено дію ч.1 ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім*ям з дітьми” та визначені розмірі допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку не визнавалися неконституційними, суд вважає, що позовні вимоги позивачки в частині визнання неправомірними  дій відповідача щодо відмови виплати допомоги по догляду за дитиною у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років в  2008 році та стягнення заборгованості за цей рік задоволенню не підлягають.

               Суд не приймає до уваги твердження  відповідача стосовно законності нарахування допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірах, передбачених постановою Кабінету Міністрів України  від 16 січня 2007 року № 32 “Про питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку” та постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року № 13 “Про порядок і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, особам, застрахованим в системі загальнообов*язкового державного соціального страхування”, оскільки  відповідно до п.1 ч.1 ст. 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод визначаються виключно Законами України.

                  Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на відсутність бюджетного фінансування для здійснення соціальних виплат, з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги та згідно частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною  за свою дільність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов*язком держави.  

                   Згідно ст. 94 КАС України суд вважає, що судові витрати в частині сплати судового збору за заявлені позовні вимоги майнового характеру, від яких ухвалою суду в порядку ст. 88КАС України звільнено позивача по справі, слід віднести на рахунок держави.

                  Оскільки позовні вимоги в частині визнання дій неправомірними підлягають  задоволенню, відповідно до ч.1 ст. 94КАС України з місцевого бюджету Костянтинівської міської ради слід стягнути на користь  позивачки  судовий збір у розмірі 3,40 грн.  

                  На підставі ст.ст. 3, 19, 92 Конституції України, ст.ст.1, 3, 15 Закону України “Про державну допомогу сім*ям з дітьми”, ”Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, рішення Конституційного суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007,  керуючись ст. ст. 6, 86, 94,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

  П О С Т А Н О В И В:

             Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради, третя особа - Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області  про поновлення строку звернення до суду, визнання дій незаконними, стягнення заборгованості із щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку  за 2007-2008 рік задовольнити частково.        

             Поновити ОСОБА_1   строк звернення до суду.

             Визнати незаконними дії Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті  щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період часу з 9 липня  2007 року по 31 грудня 2007 року.

                Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради на користь ОСОБА_1 недоплачені суми щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період часу з 09 липня   2007 року по 31 грудня 2007 року у розмірі  2045  (дві тисячи  сорок  п”ять)  гривень  39  коп.

                 В іншій частині позовних вимог – відмовити.

                 Судові витрати в частині сплати судового збору за заявлені позовні вимоги майнового характеру, від яких ухвалою суду в порядку ст. 88 КАС України звільнено позивача по справі  віднести на рахунок держави.

                 Стягнути з місцевого бюджету Костянтинівської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати, пов*язані із сплатою судового збору у розмірі 3 (три) гривні 40 копійок.  

                Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького  Апеляційного адміністративного суду  через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги і надсланням її копії до апеляційного суду, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.

               Постанова набирає  законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання  апеляційної скарги постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи Донецьким апеляційним адміністративним судом.

       Суддя