ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2019 року

м. Харків

Справа №2034/2-957/10

Провадження № 22-ц/818/4492/19

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів:

Головуючого Коваленко І.П.,

Суддів Овсяннікової А.І., Кругової С.С.,

перевіривши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 23 листопада 2010 року в складі судді Назаренко Н.В. по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу і відшкодування моральної шкоди,-

в с т а н о в и в:

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 23 листопада 2010 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу і відшкодування моральної шкоди - задоволено частково.

03.08.2019 року не погодившись з вищевказаним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 направив до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу.

Відповідно до п. 13 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України (в редакції станом на 15.12.2017 року) судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 294 ЦПК України (чинного на момент ухвалення оскаржуваного рішення) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення було ухвалено 23 листопада 2010 року за відсутності сторін. Апелянт з апеляційною скаргою на вищевказане рішення суду звернувся лише 03 серпня 2019 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Як на підставу поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 посилається на те, що копію оскаржуваного рішення суду він отримав лише 03 липня 2019 року, що підтверджується розпискою, яка міститься в матеріалах справи.

Такі доводи колегією суддів не приймаються.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 з вищевказаним позовом звернувся до ОСОБА_1 у вересні 2007 року.

Матеріали справи містять дані про те, що ОСОБА_1 повідомлявся про розгляд вищевказаної справи, що підтверджується зворотними повідомленнями на його ім`я, (а.с. 10, 23-25), його підписом в явочних аркушах (а.с. 20,28), також ОСОБА_1 був присутній в судовому засіданні, що підтверджується журналом судового засідання від 21.05.2008 року (а.с. 26, 27).

Заочним рішенням Харківського районного суду Харківської області від 23 жовтня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

11 листопада 2008 року не погодившись з вказаним заочним рішенням Харківського районного суду Харківської області від 23 жовтня 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення суду від 23 жовтня 2008 року.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 16 грудня 2008 року заочне рішення Харківського районного суду Харківської області від 23 жовтня 2008 року було скасовано і рішенням Харківського районного суду Харківської області від 23 листопада 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу і відшкодування моральної шкоди - задоволено частково.

26 червня 2019 року апелянт звернувся до суду з заявою про скасування (перегляд) рішення Харківського районного суду Харківської області від 23 листопада 2010 року, оскільки про наявність оскаржуваного рішення дізнався лише 10 березня 2019 року від нотаріуса під час спроби переоформити на себе рухоме майно.

З апеляційною скаргою на вищевказане рішення суду ОСОБА_1 звернувся лише 03 серпня 2019 року.

Згідно ч. 2 ст. 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

З огляду на вищенаведене колегія суддів вважає, що апелянт був обізнаний про існування вищевказаної цивільної справи,однак після скасування ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 16 грудня 2008 року заочного рішення Харківського районного суду Харківської області від 23 жовтня 2008 рокуне цікавився рухом справи та не скористався своїми процесуальними правами на подання апеляційної скарги в строк, визначений чинним на той час законодавством.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів не визнає вищевказані причини пропуску строку на апеляційне провадження поважними.

Пунктом 4 ч.1 ст. 358 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Крім того статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності.

Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року).

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова невизначеність.

З урахуванням вищевказаного колегія судів вважає що, наявні підставі для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 23 листопада 2010 року.

Керуючись п.4 ч.1 ст. 358 ЦПК України, -

ухвалив:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 23 листопада 2010 року в складі судді по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу і відшкодування моральної шкоди.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий І.П. Коваленко

Судді А.І. Овсяннікова

С.С. Кругова