Справа № 2-а-173/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

Мотивована                

         25 лютого 2010 року Микитівський районний суд м. Горлівки Донецької області в складі: головуючого судді Мілєйко Є.Д., при секретарі Кобзар Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Горлівці справу адміністративної юрисдикції за позовом  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у Микитівському районі м. Горлівки про визнання дій неправомірними та перерахунок пенсії,

В С Т А Н О В И В:

         ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, просить визнати дії Управління пенсійного Фонду України в Микитівському районі м. Горлівки щодо відмови перерахунку йому пенсії відповідно до норм ст.ст. 49,50,54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” неправомірними; зобов’язати відповідача перерахувати та виплачувати  з 01.12.2009 року йому, як інваліду 2 групи, пенсію в розмірі відповідно до норм ст.ст. 49,50,54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі вісім мінімальних пенсій за віком та 75% мінімальної пенсії за віком, посилаючись на те, що є інвалідом 2 групи. Йому відповідно до норм ст. 49 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” відповідач повинен виплачувати пенсію, яка складається з державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю. Розміри пенсії встановлені відповідно до ст.ст. 50,54 зазначеного Закону та для інвалідів 2 групи становлять:

-   додаткова пенсія в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком;

       -     державна пенсія в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.

            В зв’язку з тим, що розмір пенсії, яку він отримує, не відповідає вимогам діючого законодавства,  він 04 грудня 2009 року звернувся до Управління Пенсійного Фонду України у Микитівському районі м. Горлівки з заявою про перерахунок пенсії, але відповідач в задоволенні його заяви відмовив.

           Зазначена відповідь суперечить Конституції України, а дії відповідача в відмові перерахунку та виплаті пенсії є неправомірними.

           Позивач будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з’явився, надавши суду заяву про повне підтримання позовних вимог та про розгляд справи у його відсутність.

           Відповідач – Управління ПФУ у Микитівському районі м. Горлівці будучи належним чином сповіщеним про час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибув, надавши суду письмові заперечення на адміністративний позов ОСОБА_1, в яких просив розглядати справу без участі представника управління, а також зазначив, що пенсію по 2 групі інвалідності позивачу призначено з 06.03.1991 року згідно зі ЗУ „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, при визначені  розміру пенсії відповідач керувався Постановою КМУ № 530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, яка набрала чинності з 22 травня 2008 року та Постановою КМУ від 16.07.2008 р. № 654 “Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян”. Оскільки  постанови та розпорядження КМУ є обов’язковими для виконання, дії Управління ПФУ у Микитівському районі м. Горлівці  по нарахуванню та виплаті на користь ОСОБА_1 пенсії  є правомірними, такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

           Дослідивши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають  задоволенню з наступних підстав.

           У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 належить (віднесений) до першої категорії як особа, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом 2 групи, що підтверджується посвідченням серії А № 107239 від 05.07.2007 року.

            На звернення позивача від 04 грудня 2009 року, листом відповідача від 15.12.2009 року було відмовлено позивачу у перерахунку пенсії з огляду на відсутність законних підстав.

           У відповідності до ст. 49 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4 встановлюється у вигляді державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

           Так, відповідно до ч.4 ст. 54  ЗУ „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по 2 групі інвалідності – 8 мінімальних пенсії за віком.

            Пунктом 1 ст. 28 закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

            Згідно ст. 50 ЗУ „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах:

-   інвалідам 2 групи – 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

            Виплата зазначеної пенсії відповідно до ст. 53 цього Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

           Статтею 67 цього Закону встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до 1 категорії. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

            Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України „Про прожитковий мінімум”, а також Закон України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”, згідно ст. 1 якого, прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі, мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до ст. 28 ЗУ „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

            Статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

            Розмір прожиткового мінімумі для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно - правовими актами.

             Таким чином, для позивача, як інваліда 2 групи, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, нижній розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із наведених розмірів.

            Посилання відповідача в тій частині, що розмір пенсії позивачу нарахований відповідно до Постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, якою передбачено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів 2 групи, щодо яких  встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС у 1987-1990 р.р. не можуть бути нижче 725грн., та Постанови КМУ від 16.07.2008 року № 654 “Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян”, якою передбачено, що розмірі пенсії інвалідам 2 групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1987-1990.р.р., яким встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою з 01.07.2008 р. не може бути нижче 820грн., спростовується приписами пункту першого та шостого статті 92 Конституції України, статті 71 ЗУ   „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” , відповідно до якого дія його положень не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону, а також абзацом другим преамбули, частиною 3 статті 4, пунктом 2 частини першої статті 8 та пунктами 13, 16 Прикінцевих положень загального Закону, якими передбачено що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення, і те, що до приведення законодавства України у відповідність із Законом (Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування), закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій визначені Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року № 2017-3. Статтею 17 даного Закону до основних державних соціальних гарантій включаються мінімальний розмір пенсії за віком. Частиною другою зазначеної статті передбачено, що основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Стаття 19 зазначає, що виключно законами України визначаються мінімальний розмір пенсії за віком.

           Відповідач в своїй відмові в перерахунку пенсії від 15.12.2009 року послався на Постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530, від 16.07.2008 року № 654 фактично зменшив розмір пенсії позивачу встановлений ст. ст. 49, 50, ч.4 ст. 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, порушивши ч.3 ст. 113 Конституції України.

           Відповідно до ст. 9 КАС України у разі невідповідності будь - якого нормативно - правового акту Конституції або закону України, суд повинен застосувати правовий акт, який має вищу юридичну силу, а саме: ст.ст. 49, 50, ч.4 ст. 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

          Як встановлено у судовому засіданні позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії до відповідача 04 грудня 2009 року.

           Відповідно до вимог ч.4 ст. 45 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року № 1058- 1У – перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених ч.1 ст. 35, ч.2 ст. 38, ч.3 ст. 42 та ч.5 ст. 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії – з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

           Таким чином перерахунок пенсії позивачу за його заявою відповідач повинен здійснити з 01.12.2009 року.

            Керуючись ст.ст. 160-161 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

            Позовні вимоги ОСОБА_1   задовольнити.

           Визнати неправомірними дії Управління пенсійного Фонду України у Микитівському районі м. Горлівки Донецької області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2009 року відповідно до норм ст.ст. 49,50,54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України Микитівському районі м. Горлівки Донецької області з 01.12.2009 року провести ОСОБА_1  перерахунок та виплату основної пенсії з інвалідності із розрахунку восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров`ю, із розрахунку  75 відсотків  мінімальної пенсії за віком в ідповідно до норм ст.ст. 49, 50,  54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

            На постанову до Донецького апеляційного адміністративного  суду через Микитівський районний суд м. Горлівки може бути подана апеляція протягом 20 днів, після подання протягом 10 днів  з дня складання постанови у повному обсязі (01.03.2010р.)  заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.

              Суддя                                                                                                                   Є.Д. Мілєйко