УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №286/3805/18 Головуючий у 1-й інст. Волкова Н. Я.

Категорія 41 Доповідач Талько О. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2019 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої - судді Талько О.Б.,

суддів: Коломієць О.С., Шевчук А.М.,

за участю секретаря Кравчук Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 286/3805/18-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 19 квітня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Волкової Н. Я.,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 року позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому зазначив, що від своїх друзів та рідних людей йому стало відомо, що протягом останнього часу, а саме за період з березня по вересень 2018 року, відповідач регулярно та свідомо публічно через соціальну мережу Facebook, а також у своїх виступах під час пленарних засідань сесії Овруцької міської ради поширює щодо нього недостовірну інформацію, яка ганьбить його гідність, честь та ділову репутацію.

Так, відповідач ІНФОРМАЦІЯ_4 року на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook опублікував інформацію наступного змісту: "...всю цю бучу з ригівським варіантом створення опорних шкіл, заварили двоє одіозних регіоналів - Невмержицький (директор першої опорної) і ОСОБА_1 - його партійний шеф... вчора вони знову робили все, щоб знищити сільські школи"; ІНФОРМАЦІЯ_5 року в соціальній мережі Facebook на своїй сторінці ОСОБА_2 зазначив : "...Цей пост я написав не як голова комісії з гуманітарних питань міської ради (бо всі рішення там все одно приймає регіонал ОСОБА_1)..."; ІНФОРМАЦІЯ_6 в соціальній мережі Facebook відповідач опублікував наступне: "...Наш мер не психічно хворий, хоч і приймає інколи страшні шкідницькі рішення, дослухаючись до намовлянь регіоналів ОСОБА_1 і ОСОБА_3 ..."; ІНФОРМАЦІЯ_7 року в соціальній мережі Facebook на сторінці відповідача була опублікована інформація :"...Тому період розвалу і кадрової дискримінації ОСОБА_4 , за підказками регіонала ОСОБА_1 з компанією, овруцької освіти, для себе я назву темними часами Корудо-киселівської насіровщини... Але потрібно пам`ятати, що ідейні регіонали, типу ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_6 чи ОСОБА_7 - це п`ята колона кремля, для якої погіршення ситуації в тій же освіті і соціальне невдоволення - це орден Плохіша і бочка варення від пукіна у випадку, якщо армія Мордору зайде на Овруччину! Про це вони мріють, за це борються, це час від часу проблискує в їх меседжах!...".

Вказав, що ця інформація не відповідає дійсності і є недостовірною, оскільки: він не є регіоналом, тобто членом «Партії регіонів». На даний час є депутатом Овруцької міської ради як член політичної партії "Наш край", що достеменно відомо відповідачу, так як вказана інформація розміщена на сайті Центральної виборчої комісії України; ОСОБА_5 (директор першої міської школи) не є членом політичної партії "Наш край", тому він не його "партійний шеф"; ніколи нічого не робив для того, щоб знищити сільські школи. Навпаки, як депутат міської ради, підтримував побажання колективів, батьків, керівників, зокрема Кирданівської, Норинської, Піщанської, Бондарівської шкіл не перетворюватись на філії, чого врешті і не відбулось. І про це розмовляв з директорами і батьками дітей із згаданих шкіл задовго до даної публікації відповідача, що вони можуть підтвердити. Також вказує, що не є членом комісії з гуманітарних питань міської ради, бо входить до складу іншої комісії. Вважає, що "п`ята колона" - політичний термін, під яким розуміються громадяни, які діють в інтересах третіх держав, проти влади своєї країни, організації та особи, чиї дії викликають тривогу у країні, а їхні зв`язки з іноземними державами залишаються таємницею для широкого загалу: диверсанти, саботажники, внутрішні вороги. Пояснює, що не має і ніколи не мав жодних зв`язків зі службами іноземних держав з метою боротьби проти влади своєї країни і не діяв в інтересах інших країн на шкоду України. Це є вигадкою і наклепом з боку відповідача. Ніколи не мріяв, не боровся і не закликав у своїх меседжах, публічних та непублічних виступах на територію України армій інших країн. Дане звинувачення, на його думку, підпадає під ст.111 Кримінального кодексу України (державна зрада), і є неприпустимим без будь-яких на те доказів та підстав.

Окрім того, ОСОБА_1 зазначає, що 29 серпня 2018 року під час 15 сесії Овруцької міської ради відповідач озвучив інформацію, яка є недостовірною. Зокрема, зазначив: « Положення про призначення керівників закладів освіти розробив ОСОБА_1, керівник регламентної комісії, і кинув його як собакам на затвердження депутатам». Позивач вказує, що зазначене Положення було розроблене профільним відділом і лише розглядалось комісією, яку він очолює.

Також відповідач назвав включення до порядку денного питання про затвердження даного Положення « диверсією від «Партії регіонів», яка зараз називається « Наш край». Зазначена інформація не відповідає дійсності, оскільки політична партія « Наш край» була утворена у 2015 році та є правонаступником політичної партії « Блокова партія».

Таким чином, просив суд визнати недостовірною та такою, що принижує честь і гідність, та порушує право на недоторканість ділової репутації інформацію, поширену відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_4 року в соціальній мережі Facebook наступного змісту: "...всю цю бучу з ригівським варіантом створення опорних шкіл, заварили двоє одіозних регіоналів - Невмержицький (директор першої опорної) і ОСОБА_1 - його партійний шеф... вчора вони знову робили все, щоб знищити сільські школи"; ІНФОРМАЦІЯ_5 року в соціальній мережі Facebook наступного змісту: "...Цей пост я написав не як голова комісії з гуманітарних питань міської ради (бо всі рішення там все одно приймає регіонал ОСОБА_1)..."; ІНФОРМАЦІЯ_6 в соціальній мережі Facebook наступного змісту: "...Наш мер не психічно хворий, хоч і приймає інколи страшні шкідницькі рішення, дослухаючись до намовлянь регіоналів ОСОБА_1 і ОСОБА_3...", ІНФОРМАЦІЯ_7 року в соціальній мережі Facebook наступного змісту:"...Тому період розвалу і кадрової дискримінації ОСОБА_4 , за підказками регіонала ОСОБА_1 з компанією, овруцької освіти, для себе я назву темними часами Корудо-киселівської насіровщини... Але потрібно пам`ятати, що ідейні регіонали, типу ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_6 чи ОСОБА_7 - це п`ята колона кремля для якої погіршення ситуації в тій же освіті і соціальне невдоволення - це орден Плохіша і бочка варення від пукіна у випадку, якщо армія Мордору зайде на Овруччину! Про це вони мріють, за це борються, це час від часу проблискує в їх меседжах!...".

Також просив зобов`язати ОСОБА_2 видалити зазначену інформацію зі своєї сторінки у соціальній мережі Facebook та стягнути з відповідача на свою користь 9500 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 19 квітня 2019 року позов задоволено частково.

Визнано недостовірною та такою, що принижує честь, інформацію: поширену ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 на його особистій сторінці в соціальній мережі «Фейсбук» (facebook.com) відносно ОСОБА_1 наступного змісту: "...всю цю бучу з ригівським варіантом створення опорних шкіл, заварили двоє одіозних регіоналів - Невмержицький (директор першої опорної) і ОСОБА_1 - його партійний шеф... вчора вони знову робили все, щоб знищити сільські школи"; поширену ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 року на його особистій сторінці в соціальній мережі «Фейсбук» (facebook.com) відносно ОСОБА_1 наступного змісту: "...Цей пост я написав не як голова комісії з гуманітарних питань міської ради (бо всі рішення там все одно приймає регіонал ОСОБА_1)..."; поширену ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 року на його особистій сторінці в соціальній мережі «Фейсбук» (facebook.com) відносно ОСОБА_1 наступного змісту: "...Наш мер не психічно хворий, хоч і приймає інколи страшні шкідницькі рішення, дослухаючись до намовлянь регіоналів ОСОБА_1 і ОСОБА_3 ..."; поширену ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 на його особистій сторінці в соціальній мережі «Фейсбук» (facebook.com) відносно ОСОБА_1 наступного змісту: "...Тому період розвалу і кадрової дискримінації Корудом, за підказками регіонала ОСОБА_1 з компанією, овруцької освіти, для себе я назву темними часами Корудо-киселівської насіровщини... Але потрібно пам`ятати, що ідейні регіонали, типу ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_6 чи ОСОБА_7 - це п`ята колона кремля для якої погіршення ситуації в тій же освіті і соціальне невдоволення - це орден Плохіша і бочка варення від пукіна у випадку, якщо армія Мордору зайде на Овруччину! Про це вони мріють, за це борються, це час від часу проблискує в їх меседжах!...".

Зобов`язано ОСОБА_2 спростувати вищевказану недостовірну інформацію, опубліковану на його особистій сторінці в соціальній мережі Facebook «Фейсбук» (facebook.com) ІНФОРМАЦІЯ_4 року, ІНФОРМАЦІЯ_5 року, ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_7 року, шляхом публікації на вказаній сторінці інформації про прийняте рішення суду з викладенням у такому повідомленні резолютивної частини рішення суду у строк не пізніше чотирнадцяти днів з дня набрання рішенням суду законної сили.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2000 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди та 1634 грн. 80 коп. судового збору.

В задоволенні решти вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Зокрема, зазначає, що позивачем не дотримано вимог ст. 175 ЦПК України, оскільки позовна заява не містить ціни позову. Втім суд безпідставно прийняв до розгляду даний позов.

Окрім того, судом лише на твердженнях позивача зроблено висновок, що саме ним поширено таку інформацію та створено технологічну можливість й умови поширення інформації, яку він оспорює. В даному випадку належним відповідачем повинен бути власник веб-сайту.

Судом не враховано факт доступності до мережі Facebook для будь-якого громадянина світу. Позивачем надано суду незрозумілі знімки невідомого походження, які не можуть бути визнані судом належними та допустимими доказами, оскільки не містять дані про ідентифікацію особи.

Також позивачем не надано даних про його бездоганну ділову репутацію.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вказав, що під час розгляду справи судом першої інстанції відповідач визнавав ту обставину, що він є автором зазначеної інформації, яка поширена у соціальній мережі Facebook на його особистій сторінці. Так, у відзиві на позовну заяву, поданому 21 лютого 2019 року представником відповідача, авторство оспорюваної інформації не тільки не заперечувалось, а й прямо визнавалось. При цьому, зазначено, що такі твердження є оціночним судженням ОСОБА_2 та його власною думкою щодо ситуації, яка склалася в системі освіти та оцінкою поведінки своїх опонентів. Отже, суд обгрунтовано задовольнив його позов частково.

В судовому засіданні відповідач підтримав апеляційну скаргу та пояснив, що в матеріалах справи відсутні докази того, що саме він опублікував зазначену інформацію. На даний час йому невідомо, чи міститься така інформація на його особистій сторінці у соціальній мережі Facebook, оскільки тривалий час не користується цією мережею. Окрім того, звернув увагу суду на ту обставину, що будь-яка особа, маючи певні технічні знання та навички, може скористатися його особистою сторінкою в соціальній мережі та поширити інформацію щодо позивача.

ОСОБА_2 зауважив, що будь-хто має можливість зареєструватись під його іменем у соціальній мережі та опублікувати таку інформацію. В даному випадку автор поширеної стосовно ОСОБА_1 інформації невідомий, а надані суду роздруківки з мережі інтернет не є належними доказами його авторства.

Також пояснив, що під час розгляду справи судом першої інстанції він не визнавав ту обставину, що вказана інформація була поширена ним. Таке твердження було надано суду його представником, який вийшов за межі наданих йому повноважень та не з`ясував дане питання й не узгодив з ним позицію стосовно спірних правовідносин, а самостійно, на власний розсуд, надав заперечення проти позову у відзиві.

На думку позивача, апеляційна скарга є безпідставною. Зазначена ним у позові інформація була розміщена ОСОБА_2 на його особистій сторінці у соціальній мережі Facebook, що підтверджується роздруківками та визнавалось стороною відповідача в суді першої інстанції. Окрім того, інформація подібного змісту неодноразово була поширена відповідачем під час пленарних засідань Овруцької міської ради, що, в свою чергу, зайвий раз доводить його авторство.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення осіб, які з`явились в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

У ст.34 Конституції України та ст.10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплене право кожного на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

За змістом зазначених норм кожному гарантується право на свободу висловлення поглядів, у тому числі, право поширювати інформацію без втручання органів державної влади, за умови, що вони діють добросовісно і надають правильну і достовірну інформацію, не завдаючи при цьому шкоди репутації окремих осіб і не порушуючи їх прав.

Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Згідно зі ст. 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте та сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

У п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України « Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» №1 від 27 лютого 2009 року зазначено, що суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

У ч.1 ст.201 ЦК України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.

У ст.297 ЦК України закріплена норма про те, що кожен має право на повагу до його гідності та честі.

Гідність та честь фізичної особи є недоторканними.

Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Відповідно до приписів ст.299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації.

Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Під гідністю слід розуміти визначення цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності. Поняття «честь» нерозривно пов`язане з позитивною соціальною оцінкою особи в очах оточуючих, яка грунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. Під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.

Частиною 1 ст.277 ЦК України передбачено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться у п.п. 15,19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-якій спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності ( неповні або перекручені)

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів ( вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності ( на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

Судом встановлено, що сторони є депутатами Овруцької міської ради. Позивач є членом політичної партії « Наш край».

Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 надав суду роздруківки із соціальної мережі Facebook, які свідчать про те, що ОСОБА_2 на свої власній сторінці у цій соціальній мережі публікував інформацію, яка стосується позивача.

Так, ІНФОРМАЦІЯ_4 року відповідач опублікував інформацію наступного змісту: "...всю цю бучу з ригівським варіантом створення опорних шкіл, заварили двоє одіозних регіоналів - Невмержицький (директор першої опорної) і ОСОБА_1 - його партійний шеф... вчора вони знову робили все, щоб знищити сільські школи".

ІНФОРМАЦІЯ_5 року на власній сторінці ОСОБА_2 зазначив : "...Цей пост я написав не як голова комісії з гуманітарних питань міської ради (бо всі рішення там все одно приймає регіонал ОСОБА_1)...".

ІНФОРМАЦІЯ_6 відповідач опублікував наступне: "...Наш мер не психічно хворий, хоч і приймає інколи страшні шкідницькі рішення, дослухаючись до намовлянь регіоналів ОСОБА_1 і ОСОБА_3 ...".

ІНФОРМАЦІЯ_7 року на власній сторінці відповідача була опублікована інформація :"...Тому період розвалу і кадрової дискримінації Корудом, за підказками регіонала ОСОБА_1 з компанією, овруцької освіти, для себе я назву темними часами Корудо-киселівської насіровщини... Але потрібно пам`ятати, що ідейні регіонали, типу ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_6 чи ОСОБА_7 - це п`ята колона кремля, для якої погіршення ситуації в тій же освіті і соціальне невдоволення - це орден Плохіша і бочка варення від пукіна у випадку, якщо армія Мордору зайде на Овруччину! Про це вони мріють, за це борються, це час від часу проблискує в їх меседжах!...".

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що факт поширення такої інформації доведений у встановленому законом порядку.

Заперечуючи проти позову, ОСОБА_2 не спростував належними та допустимими доказами ту обставину, що інформація на його власній сторінці в соціальній мережі Facebook була поширена іншою особою.

Обгрунтованим також є й висновок суду про те, що зазначена інформація є недостовірною та за своїм характером є фактичним твердженням про те, що позивач лобіює інтереси іншої держави, прагне знищити сільські школи, впливає на посадових осіб при прийнятті ними рішень, в тому числі й в освітній галузі.

Враховуючи характер, зміст та форму викладення зазначеної інформації, суд першої інстанції також вірно зазначив, що поширена відповідачем в соціальній мережі інформація порушує особисті немайнові права позивача.

Таким чином, переглянувши рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 259,268,367,368,374,375,381-384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 19 квітня 2019 року, - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Судді

Повний текст постанови складений 19 серпня 2019 року.