Справа №2-931/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

     4 березня 2010 року Центрально-Міський районний суд м. Макіївки Донецької області в складі:

Головуючого судді Сіренко М.О.

При секретарі Крот Є.Л.

За участю позивача ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Макіївської міської ради «Про виділ частки з майна, що знаходиться в спільній сумісній власності»

ВСТАНОВИВ:

     В січні 2010р. ОСОБА_1М, що діє від себе та неповнолітньої доньки ОСОБА_2, звернулася до суду з позовом про виділення часток всіх співвласників квартири АДРЕСА_1, для оформлення спадщини, яка відкрилася після смерті її батьків.

     Свої вимоги вона обґрунтувала тим, що 17 квітня 1997р. була приватизована зазначена квартира відповідно до свідоцтва про право власності на житло, видане Управлінням по обліку, розподілу і приватизації житла Макіївського міськвиконкому, згідно наказу №3452 від 16.04.1997р. на праві спільної сумісної власності, без зазначення часток, на склад сім’ї 4 чоловіка: ОСОБА_3 – чоловік, ОСОБА_4 – дружина, ОСОБА_1 – донька, ОСОБА_2 – онука. ЇЇ батько ОСОБА_3 помер 10.02.2002р., а мати ОСОБА_4 – 27 березня 2009р. Вона прийняла спадщину звернувшись в шестимісячний строк до нотаріальної контори. Однак оформити спадщину не можливо, тому що частки померлих не зазначені, як і її частка і частка її доньки. Посилаючись на ст.. 370 ЦК України, вважає, що такі частки повинні бути виділені зі спільної сумісної власності, вони є рівними, тобто по ј частині.

     У судовому засіданні позивач підтримала свої вимоги і пояснила, що ніхто не оспарює розмір часток в спільній сумісній власності, і спіра між нею та Макіївською міською радою не існує. Нотаріусом дано роз’яснення, що не виділивши частки в спільній сумісній власності на квартиру всіх співвласників, у тому числі і померлих, неможливо отримати свідоцтво про право на спадщину за законом. У її шістнадцятирічної доньки є батько, який не заперечує, що частка останньої складає ј .

     Представник відповідача в судове засідання не з'явилися, просив розглянути справу в їх відсутності, зазначив, що Макіївська міська рада не має ніякого відношення до зазначеного позову, тому що до її компетенції не входить питання визнання часток у спільній сумісній власності /а.с. 24/

     Суд, вислухав пояснення позивача, з’ясував думку відповідача, дослідив представлені в справі докази, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

     Житлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2, знаходиться в спільній сумісній власності ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 17.04.1997р. /а.с. 13/

     Співвласник ОСОБА_3 помер 10 лютого 2002р. /а.с. 15/

     Співвласник ОСОБА_4 померла 27 березня 2009р. /а.с. 16/

     Відповідно до ст.. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності.

     У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

     Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.

     В судовому засіданні встановлено, що між співвласниками не має поділу майна, ніхто не ставить питання про виділ його частки в натурі.

     Між тим, пунктом 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі смерті співвласника приватизованого будинку /квартири/ частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними /частина друга статті 370, частина друга статті 372 ЦК/. Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду. Для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця.

     Відповідно до ст.ст. 11,15 ЦПК України цивільні права й обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

     Під засобом захисту суб’єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення /визнання/ прав та вплив на порушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України.

     Між тим, в судовому засіданні позивач зазначила, що ніякого спору щодо визначення /виділу/ часток зі спільної сумісної власності з Макіївською міською радою, або з ким-небудь, не існує.

     Керуючись ст.ст. 10,11,60,88,212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

     В задоволенні позовних ОСОБА_1 до Макіївської міської ради «Про виділ частки з майна, що знаходиться в спільній сумісній власності» - відмовити.

    Рішення може бути оскаржене шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення, а апеляційної скарги – протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

                    Суддя                                            М.О. Сіренко