ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"15" серпня 2019 р. Справа№ 911/2243/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Сотнікова С.В.

Грека Б.М.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на ухвалу господарського суду Київської області від 11.06.2019 року

у справі № 911/2243/18 (суддя Наріжний С.Ю.)

за заявою ТОВ "Спектр-Агро"

до Приватного підприємства "Трубіж Агро"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського Київської області від 11.06.2019 року у справі №911/2243/18 заяву ГУ ДФС у Київській області з кредиторськими вимогами до боржника задоволено частково. Визнано грошові вимоги ГУ ДФС у Київській області до ПП "Трубіж Агро" у сумах: 3 842,00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів; 13 713,44 грн. - 2 черга задоволення вимог кредиторів; 889 766,27 грн. - 6 черга задоволення вимог кредиторів (в ліквідаційній процедурі). В частині грошових вимог у сумі 170,00 грн. штрафу за ППР №0128725005 від 17.12.2018 року відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ГУ ДФС у Київській області звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 11.06.2019 року у даній справі в частині невизнаних кредиторських вимог в розмірі 170,00 грн. та прийняти нове рішення, яким включити кредиторські вимоги у розмірі 170,00 грн. до реєстру кредиторів (з урахуванням клопотання про усунення недоліків від 30.07.2019 року вх. № 09.1-13/15123/19).

За наслідками розгляду матеріалів поданої апеляційної скарги ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2019 року колегією суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Грек Б.М., Отрюх Б.В. апеляційну скаргу ГУ ДФС України у Київській області залишено без руху у зв`язку з відсутністю доказів сплати судового збору у розмірі 5 763,00 грн. та надано останньому строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Також, залишаючи апеляційну скаргу без руху, судом апеляційної інстанції в ухвалі зазначено, що скаржник звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою після закінчення строків, установлених статтею 256 ГПК України, однак порушуючи в апеляційній скарзі питання про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги, навів причини пропуску такого строку, які апеляційним судом були визнані неповажними, як наслідок, у відповідності до ч. 3 ст. 260 ГПК України, апелянту надано строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків поданої ним апеляційної скарги, тобто вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно відомостей, які містяться на зворотньому поштовому повідомленні, уповноважена особа скаржника отримала копію вищезазначеної ухвали суду апеляційної інстанції 19.07.2019 року, відтак граничний строк для усунення недоліків - 29.07.2019 року.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали суду від 16.07.2019 року, в межах строків, встановлених судом (26.07.2019 року згідно відмітки на конверті), скаржником подано клопотання про усунення недоліків, до якого долучено докази на підтвердження факту не отримання оскаржуваної ухвали.

Крім того, у відповідному клопотанні останній просить суд надати достатній строк для виконання вимог ухвали суду від 16.07.2019 року щодо сплати судового збору, а у разі відмови у наданні додаткового строку для виконання таких вимог - відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги до прийняття рішення у справі.

У зв`язку з перебуванням судді Отрюха Б.В. у відпустці, витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2019 року для розгляду справи № 911/2243/18 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Сотніков С.В., Грек Б.М.

Щодо клопотання скаржника про надання достатнього строку для виконання вимог ухвали суду від 16.07.2019 року, а саме для сплати судового збору, то судова колегія зазначає, що ч. 2 ст. 174 ГПК України закріплено крайній строк на усунення недоліків заяви/скарги, який не може бути продовжений судом. Тобто, положеннями названої статті не передбачено продовження строку на усунення таких недоліків, а відтак суд апеляційної інстанції позбавлений можливості надати скаржнику більший строк на усунення недоліків. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.05.2019 року у справі №910/10965/17).

При цьому, залишаючи апеляційну скаргу без руху, в п. 2 резолютивної частини ухвали від 16.07.2019 року судом надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали, тобто надано максимально можливий строк, відтак ГУ ДФС України у Київській області мав можливість виконати приписи ухвали суду від 16.07.2019 року в межах відповідного строку.

Крім того, судова колегія також враховує, що з дати подання скаржником відповідного клопотання (26.07.2019 року) до його розгляду судом апеляційної інстанції (15.08.2019 року) пройшло майже 3 тижні, відтак останній не був позбавлений можливості до цього часу подати суду належні докази спалити судового збору.

Разом з тим, клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до норм ст. 8 Закону України „Про судовий збір" в чинній редакції враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Судова колегія зазначає, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України „Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також те, що вона підпадає під умови, визначені ч. 1 ст. 8 вищезазначеного Закону.

Таким чином, відстрочення сплати судового збору та звільнення від такої сплати є правом суду, а відповідна заява сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до господарського суду, зокрема, з апеляційною скаргою, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.

Проте, як вбачається з апеляційної скарги, скаржником при зверненні з відповідним клопотанням, в порушення норм статей 73-80 ГПК України, не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження викладених у ньому обставин та доказів того, що фінансове становище останнього унеможливлює сплату судового збору за подання апеляційної скарги. Апелянтом не вказано також, що він підпадає під умови, визначені ч. 1 ст. 8 Закону України „Про судовий збір". Крім того, у заявленому клопотанні не наведено та не подано доказів на підтвердження того, що матеріальне становище заявника зміниться протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду апеляційної скарги та він зможе сплатити судовий збір у встановленому розмірі.

Разом з тим, додані до клопотання запити Головного управління державної казначейської служби України у Київській області від 19.07.2019 року № 7-07/4300 та від 19.07.2019 року № 7-06/4301 не є належними доказами на підтвердження неможливості сплати ГУ ДФС у Київській області судового збору за подання апеляційної скарги в повному обсязі, оскільки є за своєю суттю документами-запитами про надання інформації.

Так, відповідно до вказаних запитів, скаржнику запропоновано у строк до 26.07.2019 року надати інформацію, пов`язану з виконанням рішень про стягнення коштів з ГУ ДФС для визначення кодів економічної класифікації видатків бюджету, з яких буде здійснено безспірне списання коштів, та крім того, повідомлено, що на період встановлення відповідних даних, Управлінням казначейства не будуть проводитись платежі за платіжними дорученнями за всіма рахунками, кодами класифікації видатків бюджету, крім платежів зазначених у п. 25 Постанови (постанова КМУ від 03.08.2011 № 845).

В той же час, станом на дату звернення до суду з відповідним клопотанням (26.07.2019 року) до нього не надано доказів виконання вказаного листа УДКС, як і інших доказів на підтвердження зупинення платежів по рахункам скаржника, зокрема накладення арешту на рахунки чи інших обмежень.

При цьому, колегія суддів звертає увагу скаржника, що статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням підприємства, та відсутність у нього коштів для сплати судового збору не можуть вважатися безумовною підставою для звільнення від такої сплати або її відстрочення.

Під час розгляду клопотання скаржника судова колегія також враховує позицію, викладену у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі „Пелевін проти України" та від 30.05.2013 року у справі „Наталія Михайленко проти України", в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі „Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

При цьому, колегія суддів звертає увагу скаржника, що статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому самі лише обставини фінансування скаржника та відсутність у нього коштів для сплати судового збору не можуть вважатися безумовною підставою для звільнення від такої сплати або її відстрочення.

Враховуючи даний принцип, а також положення статті 5 Закону України „Про судовий збір", господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі й у питанні звільнення від сплати судового збору чи відстрочення такої сплати.

За таких обставин, оскільки скаржником не надано беззаперечних доказів в обґрунтування відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, то у суду відсутні підстави для задоволення клопотання ГУ ДФС у Київській області про відстрочення йому такої сплати.

Таким чином, вказані в ухвалі суду від 16.07.2019 року недоліки апеляційної скарги скаржник у повному обсязі не усунув, доказів спати судового збору не надав.

В частині 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України зазначено, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Згідно ч. 6 ст. 260 ГПК України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

За вказаних обставин, оскільки скаржником не усунуто недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом, а саме не надано доказів сплати судового збору, апеляційна скарга ГУ ДФС у Київській області на ухвалу господарського суду Київської області від 11.06.2019 року у справі №911/2243/18 вважається неподаною і підлягає поверненню.

Разом з тим, повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею до апеляційного господарського суду у загальному порядку після усунення вказаних недоліків.

Оскільки апеляційна скарга повертається на підставі 4 ст. 174 ГПК України, клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження на даний час не розглядається.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 174, 234, 255, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на ухвалу господарського суду Київської області від 11.06.2019 року у справі № 911/2243/18 вважати неподаною і повернути скаржнику.

3. Копію ухвали надіслати учасникам провадження у справі.

4. Справу повернути до господарського суду Київської області.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді С.В. Сотніков

Б.М. Грек