ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/10508/18

провадження № 2/753/2570/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2019 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Даниленка В.В.,

при секретарі - Петренко М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Державний нотаріус 14-ої Київської державної нотаріальної контори Іваненко Р.С., Головне територіальне управління юстиції у місті Києві про розірвання договору довічного утримання, суд-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання мотивуючи свої вимоги тим, що між нею та відповідачем ОСОБА_2 31 травня 2010 року був укладений договір довічного утримання (догляду). Спірний договір було посвідчено державним нотаріусом 14 Київської державної нотаріальної контори Іваненко Р.С., за реєстровим номером № 3-1816.

В договорі довічного утримання вбачається, що ОСОБА_2 взяла на себе зобов`язання утримувати ОСОБА_1 , а саме: забезпечувати харчуванням, одягом, медичною допомогою, сплачувати комунальні платежі та телефон. Згідно з умовами договору, вартість допомоги була визначена у розмірі 650 грн. щомісячно. В свою чергу ОСОБА_1 зобов`язалася передати ОСОБА_2 у власність квартиру АДРЕСА_1

Разом із набуттям відповідачем ОСОБА_2 права власності на підставі зазначеного договору довічного утримання, тим же самим нотаріусом було накладене обтяження - заборона на нерухоме майно.

Згідно пунктів 7 та 8 зазначеного договору, утримання (догляд), у тому числі забезпечення харчуванням, одягом, необхідною допомогою, включаючи і медичну, має грошовий еквівалент і був оцінений сторонами договору за спільною згодою у розмірі 650 (шістсот п`ятдесят) гривень на місяць, які будуть надаватись позивачу щомісячно до 10 числа поточного місяця.

Окрім цього, пунктом 7 зазначеного договору встановлений обов`язок відповідача ОСОБА_2 щомісячно сплачувати комунальні послуги за квартиру у терміни, встановлені відповідними договорами про надання таких послуг. До оплачуваних комунальних послуг належать: плата за користування природним газом, теплопостачання, водопостачання (холодну та гарячу воду) та електроенергія в обсязі до 150 кВт, абонентська плата за телефон (крім міжнародних і міжміських розмов), за послуги соціального пакету кабельного телебачення та оплата домофону.

Також пунктом 8 зазначеного договору встановлено, що сума грошового забезпечення підлягає індексації в порядку встановленому чинним законодавством та при умові повідомлення відповідача про таку необхідність за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до умов договору, вказане грошове утримання повинно здійснюватися шляхом зарахування коштів на належний позивачу розрахунковий рахунок банківської установи або поштовим переказом.

Позивач зазначає, що передбачені умовами договору відповідні платежі відбуваються нерегулярно та з порушенням строків їх здійснення.

Також у позивача ОСОБА_1 відсутня можливість повідомити відповідача ОСОБА_2 про необхідність проведення індексації та врегулювання інших питань стосовно виконання умов договору, оскільки за умови того, що відповідно до Указу Президента України від 14 листопада 2014 року № 875/2014 «Про рішення ради національної безпеки і оборони України від 04 листопада 2014 року «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» (зі змінами), АТ «Укрпошта» не здійснюється пересилання пошти до міста Донецьк.

Посилаючись на викладене та те що відповідачка не виконувала взяті на себе зобов`язання за договором, позивач просила суд визнати недійсним договір довічного утримання від 31 травня 2010 року

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 позов підтримали та просили його задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, була повідомлена належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Причини неявки суду не відомі.

Відзив на позовну заяву, в порядку ст. 178 ЦПК України Відповідачем подано не було.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Треті особи або їх представники: Державний нотаріус 14-ої Київської державної нотаріальної контори Іваненко Р.С., Головне територіальне управління юстиції у місті Києві у судове засідання не прибули, хоча повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Від Головного територіального управління юстиції у місті Києві до суду надійшли пояснення в якому вони просили розглядати справу у їх відсутність.

Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Слід звернути увагу і на те, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З огляду на вищезазначені обставини, та з урахуванням того, що Відповідач будучи повідомлений належним чином про день та час судового засідання, двічі поспіль не з`являвся в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності Відповідача.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч.3 ст. 211, ч.4 ст.223, ч.1 ст.280, ст.281 ЦПК України, суд ухвалив розглядати справу за відсутності Відповідача на підставі наявних у ній даних і доказів та ухвалити заочне рішення.

Заслухавши пояснення позивача та її представника, пояснення Головного територіального управління юстиції у місті Києві, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Державний нотаріус 14-ої Київської державної нотаріальної контори Іваненко Р.С., Головне територіальне управління юстиції у місті Києві про розірвання договору довічного утримання підлягає задоволенню.

Судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Частиною 1 ст. 744 ЦК України передбачено, що за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов`язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

Згідно норм ч. 1 ст. 745 ЦК України, договір довічного утримання (догляду) укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ч. 1 ст. 748 ЦК України набувач стає власником майна, переданого йому за договором довічного утримання (догляду), відповідно до статті 334 цього Кодексу.

Обов`язки набувача за договором довічного утримання (догляду) та забезпечити відчужувача житлом, грошова оцінка матеріального забезпечення відчужувача встановлені нормами ст.ст. 749-751 ЦК України.

Судом встановлено, що 31 травня 2010 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір довічного утримання (догляду) посвідчений державним нотаріусом 14 Київської державної нотаріальної контори Іваненко Р.С., зареєстрований в реєстрі за № 3-1816.

За умовами зазначеного договору позивач ОСОБА_1 (Відчужувач) передає у власність, а відповідач ОСОБА_2 (Набувач) отримує у власність квартиру АДРЕСА_1 , та взамін відповідач ОСОБА_2 зобов`язується забезпечувати позивача ОСОБА_1 утриманням (доглядом) довічно на умовах договору.

Разом із набуттям відповідачем ОСОБА_2 права власності на підставі зазначеного договору довічного утримання, тим же самим державним нотаріусом 14 Київської державної нотаріальної контори Іваненко Р.С. було накладене обтяження - заборона на нерухоме майно (заборона на відчуження вказаної в договорі квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 , до припинення договору довічного утримання, зареєстровано в реєстрі за № 3-1817, реєстраційний номер: 9881418).

Згідно пунктів 7 та 8 зазначеного договору, утримання (догляд), у тому числі забезпечення харчуванням, одягом, необхідною допомогою, включаючи і медичну, має грошовий еквівалент і був оцінений сторонами договору за спільною згодою у розмірі 650 (шістсот п`ятдесят) гривень на місяць, які будуть надаватись позивачу щомісячно до 10 числа поточного місяця.

Окрім цього, пунктом 7 зазначеного договору встановлений обов`язок відповідача ОСОБА_2 , як набувача, щомісячно сплачувати комунальні послуги за квартиру у терміни, встановлені відповідними договорами про надання таких послуг. До оплачуваних комунальних послуг належать: плата за користування природним газом, теплопостачання, водопостачання (холодну та гарячу воду) та електроенергія в обсязі до 150 кВт, абонентська плата за телефон (крім міжнародних і міжміських розмов), за послуги соціального пакету кабельного телебачення та оплата домофону.

Відповідно до умов договору, вказане грошове утримання повинно здійснюватися шляхом зарахування коштів на належний позивачу розрахунковий рахунок банківської установи або поштовим переказом.

Також судом встановлено, що передбачені умовами договору відповідні платежі відбувались нерегулярно та з порушенням строків їх здійснення, а саме: у 2016 році не відбувалось платежів у січні, травні, червні, вересні, жовтні, листопаді, грудні, у 2017 році - у січні квітні, травні, червні, вересні, жовтні, листопаді, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою з належного позивачу рахунку № НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк» від 25.01.2019 р.

Таким чином, суд вважає доведеним факт неналежного виконання відповідачем ОСОБА_2 , як Набувачем, своїх зобов`язань за зазначеним договором довічного утримання (догляду).

Згідно ч. 1 ст. 755 ЦК України, договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду: 1) на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов`язків, незалежно від його вини; 2) на вимогу набувача. В силу ч. 2 ст. 755 ЦК, договір довічного утримання (догляду) припиняється зі смертю відчужувача.

За змістом ч.ч. 1-2 ст. 756 ЦК України, у разі розірвання договору довічного утримання (догляду) у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов`язків за договором, відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення. У цьому разі витрати, зроблені набувачем на утримання та (або) догляд відчужувача, не підлягають поверненню.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України внормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ч. 2 ст. 651 ЦК України визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на встановлені судом під час судового розгляду обставини суд приходить до висновку, що зазначені позивачем та його представниками підстави для розірвання договору довічного утримання (догляду), укладеного 31.05.2010 р. щодо невиконання відповідачкою у повному обсязі обов`язків по утриманню та догляду позивача, знайшли своє підтвердження, а відтак заявлені вимоги підлягають задоволенню.

За приписами ч.1 ст. 756 ЦК України у разі розірвання договору довічного утримання (догляду) у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов`язків за договором, відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення. У цьому разі витрати, зроблені набувачем на тримання та (або) догляд відчужувала, не підлягають поверненню.

Оскільки спірне майно відповідачем було одержано на підставі договору довічного утримання, позовні вимоги про визнання ОСОБА_4 такою, що втратила право власності на квартиру АДРЕСА_3 , про зобов`язання відповідача повернути позивачу вказане майно та про визнання права власності на спірну квартиру задоволенню не підлягають з підстав того, що вони є похідними від вимоги про розірвання договору довічного утримання та застосовуються як наслідок розірвання договору відповідно до вимог закону.

Позовна вимога про зняття заборони відчуження спірної квартири задоволенню не підлягає, оскільки вказана заборона була накладена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пелих Ю.В. з метою забезпечення виконання умов договору до повного виконання, припинення чи розірвання Договору довічного утримання (догляду) від 10.08.2016.

Враховуючи той факт, що Договір, на підставі якого було прийняте оскаржуване рішення підлягає розірванню з визнанням за Позивачем права власності на Квартиру, то вищезазначене рішення про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на квартиру АДРЕСА_1 , підлягає скасуванню.

02.03.2010 року 14-ю Київською державною нотаріальною конторою було зареєстровано обтяження - заборону на нерухоме майно, а саме Квартиру, номер обтяження в Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна: 27305761.

З огляду на те, що обтяження було внесено на підставі спірного Договору довічного утримання, що підлягає розірванню, то вказане обтяження також повинне бути скасоване.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 265, 268 ЦПК України, , ст.ст. 526, 651, 755, 756 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Державний нотаріус 14-ої Київської державної нотаріальної контори Іваненко Р.С., Головне територіальне управління юстиції у місті Києві про розірвання договору довічного утримання (догляду) - задовольнити.

Розірвати договір довічного утримання (догляду) від 31 травня 2010 року укладеного між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , посвідчений державним нотаріусом 14-ої Київської державної нотаріальної контори Іваненко Р.С., зареєстрований в реєстрі за № 3-1816.

Застосувати наслідки розірвання договору довічного утримання (догляду), повернувши ОСОБА_1 у власність квартиру квартири АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) право власності на квартиру квартири АДРЕСА_1 внаслідок розірвання договору довічного утримання (догляду) від 31 травня 2010 року укладеного між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , посвідчений державним нотаріусом 14-ої Київської державної нотаріальної контори Іваненко Р.С., зареєстрований в реєстрі за № 3-1816.

Скасувати обтяження на нерухоме майно - заборону на відчуження квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 , зареєстрована: АДРЕСА_2 ), що було накладене 31 травня 2010 року державним нотаріусом 14 Київської державної нотаріальної контори Іваненко Р.С. на підставі договору довічного утримання (догляду) від 31.05.2010, та зареєстровано в реєстрі за № 3-1817, реєстраційний номер 9881418.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: