РІШЕННЯ

іменем України

09 серпня 2019 рокуСправа №451/375/18

Провадження № 2/451/226/19

Радехівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Семенишин О.З.

секретаря судового засідання Сахаревич М.М.

з участю представника позивача, відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Радехів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів,-

встановив:

21 березня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів.

В позовній заяві зазначає, що рішенням Радехівського районного суду Львівської області від 28 січня 2016 року по справі № 451/1477/15-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини-інваліда та матері дитини - інваліда, стягнуто з нього на користь відповідача аліменти на сина ОСОБА_4 , у розмірі 1/3 усіх видів його заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 09 листопада 2015 року і до досягнення дитиною повноліття, також було стягнуто з нього аліменти на користь ОСОБА_3 1/6 видів його заробітку з 09 листопада 2015 року та протягом всього часу проживання ОСОБА_3 з дитиною - інвалідом ОСОБА_4 і здійснення нею над ним опіки. На підставі вищезазначеного судового рішення видані виконавчі листи від 29.07.2016 року. 12 липня 2014 року зареєстровано шлюб між ним, ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , про що внесено відповідний актовий запис № 990. ІНФОРМАЦІЯ_1 в нього та ОСОБА_8 народився син ОСОБА_9 . Він проживає разом із своєю дружиною ОСОБА_8 та сином ОСОБА_9 . ОСОБА_8 та ОСОБА_9 перебувають повністю на його утримувані. Дружина не працює, що підтверджується відомостями з державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів. Матеріальний стан на даний час не дає можливості сплачувати аліменти в розмір 1/3 усіх видів заробітку позивача, оскільки він не може влаштуватись на роботу за своєю спеціальністю із заробітком необхідним та достатнім для утримання не лише себе але й своїх синів, ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , дружини ОСОБА_8 . Як наслідок позивач не отримує протягом більш як два роки заробітку чи будь-якого іншого доходу, а тому не має можливості сплачувати аліменти саме в такому розмірі, в якому вони були встановлені судовим рішенням. Розмір аліментів, який на теперішній час стягується приводить позивача в скрутне матеріальне становище. Просить постановити рішення, якимзменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі рішення Радехівського районного суду Львівської області від 28 січня 2016 року по справі № 451/1477/15-ц на сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 1/3 частини усіх видів заробітку до 1/8 частини усіх видів заробітку позивача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Припинити виплату аліментів що стягуються з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі рішення Радехівського районного суду Львівської області від 28 січня 2016 року по справі № 451/1477/15-ц на утримання ОСОБА_3 під час її проживання з дитиною - інвалідом - ОСОБА_4 і здійснення нею над ним опіки у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку позивача.

16.05.2019 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що ознайомившись із позовною заявою за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів, повністю не визнає позовні вимоги, заперечує проти задоволення позову. ОСОБА_3 є інвалідом ІІ групи, її працездатність суттєво обмежена. Син, на утримання якого присуджено аліменти у розмірі 1/3 усіх видів заробітку позивача ОСОБА_1 є інвалідом дитинства. Вона змушена сама утримувати малолітнього сина з інвалідністю, одночасно у зв`язку з втратою працездатності для матеріального забезпечення себе, пенсії по інвалідності, призначеної з грудня 2016 року в розмірі 1247 грн., а на даний час становить 1497,00 грн. недостатньо для належного, необхідного та достатнього забезпечення проживання і забезпечення себе і сина. В той же час, відповідач, хоча офіційно не працює, але являється працездатним, отже спроможний сплачувати аліменти на дитину і на її утримання щомісячно, оскільки належне утримання дитини являється обов`язком не тільки матері, але й батька. При цьому, інтереси дитини при визначенні розміру аліментів є більш важливими за інші обставини. Просить у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів відмовити повністю.

Представник позивача в судове засідання з`явився, позовні вимоги підтримує повністю та просить задовольнити, врахувавши при цьому, що у позивача на утриманні також перебуває дитина інвалід, відповідач працездатний, однак в даний час не працює, а матеріальний стан відповідача покращився, оскільки вона вдруге одружилася. Дружина позивача від другого шлюбу також працездатна, проте також здійснює догляд за дитиною інвалідом. Від часу постановлення заочного рішення матеріальний стан відповідача не змінився, заочне рішення не оскаржував. Відповідач не надавала позивачу бачитись із дитиною, проте до органу опіки та піклування з цього приводу він не звертався. Нерухомого та рухомого майна у позивача немає. Позивач періодично їздить на заробітки, яку суму доходу отримує йому невідомо, проте сплачувати аліменти визначених по рішенні суду не має змоги.

Відповідач в судове засідання з`явилася та просить в позові відмовити, оскільки сину 14 років, він не розмовляє, розуміє лише її і кожного місяця потребує лікування, лікується в психоневрологічному диспансері. Відповідач проживаючи з ними до сина проявляв агресію та прикладав руку, востаннє бачив дитину у 10 місяців, хоч син до сьогодні чекає батька. Вона сама перенесла інсульт, в даний час має другу групу інвалідності, їй паралізувало руку і її доглядав син. В даний час параліч пройшов, але здоров`я не покращилося. Чоловік з яким вона розписалася з нею не проживає. Вона сама водить дитину до школи в начальний період щодня та забезпечує його усім необхідним, батько дитиною не цікавиться. Отримує 3500 тисячі гривень аліментів та на її утримання, а також 2500 гривень по догляду за інвалідом, які витрачає на лікування дитини, так як в місяць йде на його лікування 5000 гривень. Позивач їздить періодично на заробітки у Польщу, тому має змогу платити аліменти дитині, якою не піклувався все життя, а почав аліменти сплачувати лише з 2016 року.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що у позові необхідно відмовити, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до положень, викладених у ст.ст.13,81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі.

Суд встановив, що під час перебування сторін у шлюбі у них народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_1 , виданим 25.03.2005 року Радехівським відділом реєстрації актів цивільного стану РУЮ Львівської області (а.с.63).

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу, серії НОМЕР_2 , виданим відділом РАЦС РРУЮ Львівської області 26 лютого 2008 року, між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано шлюб 26 лютого 2008 року, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №23 (а.с.62).

В судовому засіданні було з`ясовано, що ОСОБА_3 змінила прізвище на « ОСОБА_3 », а в подальшому на «ОСОБА_3» (а.с.64).

Рішенням Радехівського районного суду Львівської області від 28 січня 2016 року по справі № 451/1477/15-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини-інваліда та матері дитини - інваліда, стягнуто з нього на користь відповідача аліменти на сина ОСОБА_4 , у розмірі 1/3 усіх видів його заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 09 листопада 2015 року і до досягнення дитиною повноліття, також було стягнуто з нього аліменти на користь ОСОБА_3 1/6 видів його заробітку з 09 листопада 2015 року та протягом всього часу проживання ОСОБА_3 з дитиною - інвалідом ОСОБА_4 і здійснення нею над ним опіки (а.с.6-9).

На підставі вищезазначеного судового рішення видані виконавчі листи від 29.07.2016 року (а.с.17-18).

Вказане рішення суду відповідачем не оскаржувалось.

12 липня 2014 року ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_8 , та після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_8 ». В даному шлюбі у них народився син - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є дитиною з інвалідністю, що підтверджується копією посвідчення, серії НОМЕР_3 , видане 15.04.2019 року, та висновком спеціалістів «Науково-дослідного інституту психіатрії Міністерства охорони здоров`я України" №399 від 29.10.2018 року (а.с.10-16,81-83).

Відповідно до копії довідки №1419 від 05.03.2018 року, відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, ОСОБА_1 за період з 1 кварталу 2017 року по 4 квартал 2017 року станом на 02.03.2018 року інформація про доходи відсутня (а.с.19).

З копії довідки №1423 від 05.03.2018 року, відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, вбачається, що ОСОБА_8 за період з 1 кварталу 2017 року по 4 квартал 2017 року станом на 02.03.2018 року отримувала доходи з Управління соціальної політики Тернопільської міської ради у зв`язку з соціальною матеріальною допомогою (а.с.20).

Згідно довідки №2 від 02.03.2018 року, виданої директором ТзОВ «МЖК Ірлага», ОСОБА_1 дійсно проживає без реєстрації за адресою АДРЕСА_1 разом із своєю дружиною ОСОБА_8 (1979 р.н. паспорт НОМЕР_4 ) та сином ОСОБА_9 ( 2015 р.н. св - во про народження НОМЕР_6 ), які зареєстровані за вищевказаною адресою, згідно свідчень сусідів ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 (а.с.21).

Відповідно до пенсійного посвідчення, серії НОМЕР_7 , виданого 01.08.2018 року та довідок міжрайонної спеціалізованої кардіологічної МСЕК №1, ОСОБА_2 , є інвалідом ІІ Групи, інвалідність встановлена до 1 листопада 2019 року, дата чергового переогляду 10.10.2019 року (а.с.64-67).

З виписок 89/205 та 13/19 із медичної карти стаціонарного хворого, вбачається, що ОСОБА_2 , не працююча, перебувала у стаціонарі з 05.11.2018 року по 14.11.2018 рік та з 29.01.2019 року по 07.02.2019 рік (а.с.68-69).

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є дитиною з інвалідністю та спостерігається у КЗ Львівському обласному дитячому психоневрологічному диспансері від 30.10.2008 року, призначено індивідуальну програму реабілітації інваліда, у зв`язку з чим матері - ОСОБА_3 призначено державну соціальну допомогу, що підтверджується посвідченням, серії НОМЕР_8 , виданим 06.09.2010 року та висновком ЛКК №189 від 14.08.2017 року (а.с.70-75).

Згідно із ч.2 ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно ст.180 Сімейного кодексу України, обов`язок надавати утримання неповнолітнім дітям, тобто дітям, які не досягли 18 років, покладається на батьків.

У відповідності до ч.1 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. Згідно з ч.3 цієї ж статті за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно з ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

За змістом статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2019 рік», прожитковий мінімум для дітей, віком від 6 до 18 років становить з 1 січня 2019 року - 2027 гривень.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, висловленої у постанові від 05.02.2014 року № 143цс13, з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України, зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки.

Але Верховний Суд України також вказав на те, що при розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Так, відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно частини другої статті 51 Конституції України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За таких обставин, прийнявши до уваги, що відсутність доходів позивача станом на 02.03.2018 року за період з 1 кварталу 2017 р. та по 4 квартал 2017 р. не свідчить про погіршення матеріального становища платника аліментів, більш того, як вбачається з рішення Радехівського районного суду від 28 січня 2016 року, з позивача присуджено стягувати аліменти на сина та відповідача, у зв`язку з здійсненням опіки над ним, а позивач одружився повторно 12.07.2014 року та син від другого шлюбу народжений ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до ухвалення вищевказаного рішення від 28 січня 2016 року, до суду ж з позовом про зменшення розміру аліментів звернувся більш ніж через два роки, а саме 21.03.2018 року, що свідчить про ті ж самі обставини, що були враховані при стягненні аліментів в 2016 році, враховуючи беззаперечну позицію Верховного Суду з цього питання, що наявність інших утриманців не є достатньою підставою для зменшення розміру аліментів, а також не звільняє платника аліментів від обов`язку утримувати до досягнення повноліття дитину, батьком якої він є, з урахування того, що мінімальний розмір на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а враховуючи вікову категорію ОСОБА_4 та необхідності в його опіці, розмір аліментів на його утримання, що просить стягнути позивач нижче визначеного нормами чинного законодавства, що безсумнівно порушить права неповнолітньої дитини, та змінить баланс рівності обов`язку утримання дитини обох батьків, чим зумовить збільшення покладання тягаря утримання дитини на відповідача, що є неприпустимим, прийнявши до уваги й те, що позивач не врахував, що рішення Радехівського районного суду на яке він посилається, обґрунтовуючи свої позовні вимоги винесено 2016 роком, коли розмір аліментів та прожиткового мінімуму на дитину визначений законодавцем у нижчому рівні, ніж передбачений станом на момент звернення позивача до суду, а тому, дослідивши в сукупності усі доводи сторін, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на утримання дитини, у зв`язку з їх безпідставністю, необґрунтованістю та недоведеністю.

Тобто, обставини на які посилався позивач, не звільняє його від обов`язку утримувати дитину від шлюбу з відповідачем та не впливає на розмір аліментів.

Слід зазначити, що сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Вона створюється на підставі шлюбу, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Законодавством України передбачено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття (18 років).

Аліменти -це кошти на утримання дитини, які присуджуються за рішенням суду у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір коштів на утримання дитини (аліменти) встановлюється судом.

Відповідно до ч. 8 ст.7 України регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим врахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Позовні вимоги про припинення виплати аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 , на підставі рішення Радехівського районного суду Львівської області від 28 січня 2016 року по справі № 451/1477/15-ц на утримання ОСОБА_3 під час її проживання з дитиною - інвалідом - ОСОБА_4 і здійснення нею над ним опіки у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку позивача є безпідставними, оскільки такі можуть бути припиненими у разі скасування рішення чи досягнення сином повноліття.

Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене та факт, що позивач не працює та на його утриманні перебуває дружина та дитина від іншого шлюбу не є достатньою підставою для зменшення розміру аліментів, а також не звільняє його від обов`язку утримувати до досягнення повноліття дитину, батьком якої він є. Позивач не надав суду достатніх доказів важкого матеріального становища та зміни сімейного стану, тому його доводи не заслуговують на увагу, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Керуючись ст.ст.12,13,81,141,258-259,263-265,279 ЦПК України та ст.ст.180,182 Сімейного кодексу України, суд -

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання через Радехівський районний суд Львівської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

ГоловуючийСеменишин О. З.

Повний текст судового рішення виготовлено 14.08.2019 року.