№2-681/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

                  23 лютого 2010 року                                                          м.Добропілля

                                 Добропільський міськрайонний суд Донецької області

                                  у складі: головуючого судді                    Діденко С.О.            

                  при секретарі                                               Сухіна О.Ю.            

                                 за участю: позивача                                  ОСОБА_1

                  представника позивача                            ОСОБА_2

                  представника відповідача                        ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в місті Добропілля справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Добропіллявугілля» Відокремлений підрозділ «Шахта Новодонецька» про виплату одноразової допомоги при звільненні у зв'язку з виходом на пенсію,

В С Т А Н О В И В:

18 лютого 2010 року  ОСОБА_1  звернувся до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з  позовом до ДП «Добропіллявугілля» ВП «Шахта Новодонецька» про стягнення одноразової допомоги при звільненні у зв’язку з виходом на пенсію.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги. Позивач пояснив, що він з  лютого 1962 року   працював на підприємствах вугільної промисловості.  9 січня 1968 року був прийнятий на шахту «Красноармійська 1» тресту «Гідровугілля», в подальшому шахта перейменована в «Новодонецьку». 11 грудня 1995 року був звільнений з шахти «Новодонецька» з професії електрослюсар підземний 4 розряду підземний за власним бажанням у зв’язку з виходом на пенсію. Загальний стаж роботи позивача у вугільній промисловості на момент звільнення складав 27 років 11 місяців. При звільненні йому не була виплачена одноразова допомога у зв’язку з виходом на пенсію.

У лютому 2010 року позивач звернувся на шахту із заявою про виплату одноразової допомоги при звільненні у зв'язку з виходом на пенсію, передбаченої пунктом 12.15 Галузевого (тарифного) угоди. Однак, йому було відмовлено у зв’язку зі спливом строку для захисту порушеного права.

Позивач, вважаючи причину, по якій йому було відмовлено у виплаті одноразової допомоги, безпідставною, звернувся до суду.

Позивач просить поновити строк звернення до суду, як пропущений з поважних причин.

У судовому засіданні представник відповідача ДП «Добропіллявугілля» ОСОБА_3 позов не визнав та пояснив, що з 1995 по 2001 рік витрати з виплати вказаної одноразової допомоги проводились за рахунок коштів підприємства, фондів матеріального заохочення. На протязі цього періоду шахта не мала вільних коштів (прибутку), тому виплати допомоги не проводились. Просить в позові відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, представника позивача,  вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач з  лютого 1962 року   працював на підприємствах вугільної промисловості.  9 січня 1968 року був прийнятий на шахту «Красноармійська 1» тресту «Гідровугілля», в подальшому шахта перейменована в «Новодонецьку». Був звільнений з підприємства 11 грудня 1995 року. В трудовій книжці позивача в графі «Причини звільнення» вказано «звільнений за власним бажанням у зв’язку із виходом на пенсію».

Дана обставина сторонами не заперечується і підтверджується наявними в справі документами.

Відповідно до пункту 12.15 Галузевої (тарифної) угоди між Держвуглепромом і галузевими вугільними профспілками від 12.02.1992 при звільненні у зв'язку з виходом  на пенсію працівнику виплачується одноразова допомога, розмір якої залежить від стажу роботи в галузі і розміру середнього заробітку. При стажі роботи в галузі більше 20 років розмір одноразової допомоги становить три середньомісячні заробітні плати.

При звільненні позивача за власним бажанням у зв’язку з виходом на пенсію його стаж роботи у вугільній галузі складав 27 років 11 місяців, але одноразова допомога йому не виплачувалась.

 Суд не може взяти до уваги доводи відповідача, викладені в відповіді на заяву, щодо невиплати одноразової допомоги позивачу у зв’язку з відсутністю у підприємства вільних коштів (прибутку). Галузева (тарифна) угода не пов’язує виплату одноразової допомоги з фінансовими можливостями підприємства.

У суду також немає підстав відмовляти позивачу у поновленні пропущеного строку звернення до суду. Стаття 233 КЗпП України встановлює строк звернення до суду для вирішення трудового спору 3 місяці з дня, коли працівник дізнався чи повинен був дізнатися про порушення свого права. Як слідує з пояснень позивача, йому не відмовляли в виплаті допомоги, а відмову він одержав в письмовому вигляді у лютому 2010 року. Можна погодитись, що позивач помилявся щодо часу виникнення у нього права на звернення до суду, тому суд вважає можливим поновити строк, бо вважає його пропущеним з поважної причини.

Крім того, згідно ст. 238 КЗпП України при розгляді спорів про грошові вимоги, крім вимог про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком.

Розмір одноразової допомоги у сумі 10270,92 грн., розрахований з розрахунку середньомісячного заробітку по професії електрослюсар підземний 4 розряду  за два місяці, що передували зверненню до суду, згідно Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 №100, на підставі довідки підприємства, судом перевірений, сторонами не заперечується.

Відповідно до довідки, виданої підприємством, середній денний заробіток електрослюсаря підземного 4 розряду складає 155,62 грн. Оскільки для числення середнього заробітку були взяті два місяці – листопад та грудень 2009 року з 21 та 23  робочими днями відповідно, середній денний заробіток необхідно помножити на 22 дня. Таким чином, розмір одноразової допомоги складає (155,62 грн. х 22 дня х 3 місяці) 10270,92 грн.

Враховуючи викладене, на підставі ст.ст. 233, 234, 238 КЗпП України, керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 212 - 214, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства «Добропіллявугілля» Відокремлений підрозділ «Шахта Новодонецька» про виплату одноразової допомоги при звільненні у зв'язку з виходом на пенсію, - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду, як пропущений з поважних причин.

Стягнути з Державного підприємства «Добропіллявугілля» Відокремлений підрозділ «Шахта Новодонецька» на користь ОСОБА_1 невиплачену одноразову допомогу при звільненні за власним бажанням у зв’язку з виходом на пенсію у сумі 10270 (десять тисяч двісті сімдесят) гривень 91 копійки.

Стягнути з ДП «Добропіллявугілля» судовий збір на користь держави в сумі 102  гривні 70 копійок та 120 гривень  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Надруковано власноручно в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Головуючий суддя                                                                С.О. Діденко