№2-629/2010р.

Р  І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М            У К Р А Ї Н И

               16 лютого 2010 року                                                                м.Добропілля

        Добропільський міськрайонний суд Донецької області

    у складі  головуючого  судді                                                         Діденко С.О.

    при секретарі                                                                                   Сухіна О.Ю.

           позивача                                                                                           ОСОБА_1

розглянувши у попередньому судовому засіданні у залі суду в приміщенні Добропільського міськрайонного суду Донецької області справу за позовом  ОСОБА_1 до Добропільської Райспоживспілки про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності,

В С Т А Н О В И В :

09 лютого 2010 року ОСОБА_1 звернулася до Добропільського міськрайонного суду Донецької області  з позовом до Добропільської Райспоживспілки про визнання  договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності.

  У попередньому судовому засідання, позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала  та пояснила, що 28 липня 2009 року між нею та Добропільською Райспоживспілкою в особі голови правління ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу № 21/7 приміщень 2; 3; 4; 5; 6; 7 – згідно специфікації «Технічного паспорту», площею 203 кв.м. будівлі магазину, яка знаходиться за адресою: с. Добропілля Добропільського району Донецької області, вул.. Леніна, 100-в, та належить Добропільській Райспоживспілці. Позивачка зазначила, що відповідно до умов договору, вона повинна була внести  до каси або на рахунковий рахунок Добропільської Райспоживспілки грошові кошти в розмірі 33240,00 грн., а дане підприємство передати їй  приміщення 2; 3; 4; 5; 6; 7 – згідно специфікації «Технічного паспорту», площею 203 кв.м. будівлі магазину. 30.07.2009 року ОСОБА_1 внесла грошові кошти на розрахунковий рахунок підприємства у розмірі 33240,00 грн., тобто умови договору з її боку були виконані в повному обсязі. Позивачка також зазначила, що відповідач свої обов’язки по договору виконав частково, будівля, що є предметом договору, була їй передана, але при реєстрації договору в Добропільському БТІ вона довідалася, що при укладанні договору Добропільською Райспоживспілкою порушені вимоги статей 203, 209 ЦК України, відповідно до яких договір купівлі-продажу нерухомого майна належить обов’язковому нотаріальному посвідченню, у зв’язку з  чим звернулася до відповідача з вимогою укласти договір в належній формі. Але у нотаріальному укладанні договору ОСОБА_1 було відмовлено, причини відмови поясненні не були, тому остання звертається до суду, і просить  визнати договір купівлі-продажу № 21/7 від 28.07.2009 року – дійсним, а також визнати за нею - ОСОБА_1, право власності на приміщення 2; 3; 4; 5; 6; 7 – згідно специфікації «Технічного паспорту», площею 203 кв.м. будівлі магазину, яка розташована за адресою: с. Добропілля Добропільського району Донецької області, вул. Леніна, 100-в.

Представник відповідача – Добропільської Райспоживспілки до судового засідання не з»явився. Відповідачем до суду надано заяву, в якій зазначено, що Добропільська РПС не заперечує проти визнання права власності ОСОБА_1  на приміщення 2; 3; 4; 5; 6; 7 площею 203 кв.м. будівлі магазину, розташованого в с. Добропілля, вул.. Леніна, 100 в, відповідно до договору купівлі-продажу № 21/7 від 28.07.2009 року. Також просять суд справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Добропільської РПС розглянути без участі представника відповідача.

Вислухавши думку позивача, суд вважає можливим розглянути справу на підставі ст.. 169 ЦПК України, у відсутність представника відповідача, по наявним у справі доказам, направивши після розгляду справи копію рішення суду за місцем знаходження відповідача, для відома.

Вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, суд  вважає , що позов необхідно задовольнити.

У судовому засіданні встановлено, що 28 липня 2009 року між ОСОБА_1 та Добропільською Райспоживспілкою в особі голови правління ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу № 21/7 приміщень 2; 3; 4; 5; 6; 7 – згідно специфікації «Технічного паспорту», площею 203 кв.м. будівлі магазину, яка знаходиться за адресою: с. Добропілля Добропільського району Донецької області, вул.. Леніна, 100-в.

Згідно акту прийому-передачі нежилого приміщення від 28 липня 2009 року, Добропільський районний союз споживчих товариств в особі голови правління – ОСОБА_2, передав ОСОБА_1 у власність на підставі договору купівлі-продажу від 28.07.2009 року - 1\2 частину будівлі магазину, розташованого за адресою: с. Добропілля, вул.. Леніна 100-в.

Згідно  квитанції до прибуткового касового ордеру № 47 від 30 липня 2009 року, ОСОБА_1 сплатила за приміщення магазину 33240,00 грн.

Згідно ст. 657 Цивільного кодексу України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Також зі ст. 220 ЦК України вбачається, що якщо сторони домовились  щодо істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним, тому вивчивши матеріали справи і у зв'язку з викладеним, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, бо в судовому засіданні знайшли повне підтвердження факти про виконання договору – передано  у повному обсязі грошові кошти,   факт отримання грошових коштів у сумі 33240,00 грн. підтверджується квитанцією,  також передано позивачу згідно акту передачі нежилого приміщення, яке розташоване в с. Добропілля Донецької області, вул.. Леніна, 100-в, але договір купівлі -продажу не було  оформлено нотаріально, згідно закону.

 Відповідно до ст. 328 ч. 2 ЦК України, право власності вважається таким, що набуте правомірно, якщо інше не випливає прямо із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом, тому вимоги ОСОБА_1  про визнання права власності підлягають задоволенню, бо в судовому засіданні знайшли своє підтвердження  в повному обсязі з причини правомірного набуття власності.

З урахування викладеного, суд  вважає, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 5, 10, 14, 130, 209, 212-215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 657, 220 ч.2,328  ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

    Позовні вимоги ОСОБА_1 до Добропільської Райспоживспілки про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, -  задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу № 21/7 від 28 липня 2009 року, укладений між ОСОБА_1 та Добропільською Райспоживспілкою в особі голови правління ОСОБА_2 - приміщень 2; 3; 4; 5; 6; 7 – згідно специфікації «Технічного паспорту», площею 203 кв.м. будівлі магазину, яка знаходиться за адресою: с. Добропілля Добропільського району Донецької області, вул.. Леніна, 100-в.

Визнати право власності за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, -  на приміщення 2; 3; 4; 5; 6; 7 – згідно специфікації «Технічного паспорту», площею 203 кв.м. будівлі магазину, яка знаходиться за адресою: с. Добропілля Добропільського району Донецької області, вул. Леніна, 100-в.

Копію рішення направити для відома за місцем  знаходження Добропільської Райспоживспілки, юридична адреса: с. Добропілля Добропільського району Донецької області, вул. Леніна, 35.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана  в Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом 10 днів після проголошення рішення.

Складено  одноособово у нарадчій кімнаті в одному примірнику.

           Головуючий суддя                                                                      С.О.Діденко