Справа № 22а - 108/07                                  Головуючий першої інстанції: Алейніков В.О.

Категорія: 36                                                                   Судця-доповідач апеляційного суду: Базовкіна Т.М.

УХВАЛА

Іменем   України

ЗО  січня  2007 року                         колегія суддів судової палати в цивільних справах

апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючої: Славгородської Н.П.,

суддів:           Мурлигіної О.Я.,

Базовкіної Т.М.,

при секретарі судового засідання:                                                                            Бобуйок І.Ф.,

за участю представника позивача ОСОБА_1.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві адміністративну справу за апеляційною скаргою      представника позивача ОСОБА_2 -

ОСОБА_1 на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 жовтня 2006 року, ухвалену за позовом ОСОБА_2  до Миколаївського слідчого ізолятору управління   Державного   департаменту   виконання   покарань   про   визнання   дій   та бездіяльності незаконними,

встановила:

27 червня 2006 р. ОСОБА_2. звернувся до суду із позовом до Миколаївського слідчого ізолятору управління Державного департаменту виконання покарань про визнання дій та бездіяльності незаконними.

Позивач вказував, що з 29 квітня 2003 р. утримується у Миколаївському СІЗО: по 26 листопада 2003 р. як обвинувачений, а з 26 листопада 2003 р. як підсудний.

За весь час перебування під вартою адміністрацією СІЗО до нього незаконно застосовувались вимоги та режим утримання як засудженого, відносно якого вирок набрав законної сили, тобто фактично його піддано кримінальному покаранню. Так, на нього розповсюджувався режим дня, що притаманний для засуджених, та не було створено належних умов для організації його підготовки до захисту у суді. Він був обмежений у користуванні телевізором. Його тримали у перевантажених камерах, з хворими на інфекційні хвороби, не забезпечували харчуванням під час судових процесів. Відповідачем не були створені належні умови для його лікування, медичного обстеження та огляду.

Посилаючись на незаконність таких дій та бездіяльності відповідача, позивач просив суд визнати їх незаконними, зобов'язати відповідача усунути допущені порушення.

Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 жовтня 2006 р. в позові відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача вказує на невідповідність висновків суду дійсним обставинам спору, вимогам закону і просить постанову суду скасувати та увалити нову про задоволення вимог.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із таких підстав.

Суд в межах заявлених вимог, на підставі наданих сторонами доказів правильно встановив, що ОСОБА_2. утримувався в Миколаївському СІЗО з 29 квітня 2003 р. по 18 вересня 2006 р. Умови утримання позивача, харчування та медичного забезпечення не були цілком задовільні, але такі умови стосувалися всіх осіб, які перебувають у даній установі, і не були наслідками винних дій відповідача відносно позивача або особливого ставлення адміністрації закладу до нього.

Що стосується вимог позивача в частині неналежної медичної допомоги і не проведення медичного огляду з метою підтвердження групи інвалідності, то з матеріалів справи (11 - 16, 22, 25, 27, 29) вбачається, що за час перебування в Миколаївському СІЗО ОСОБА_2. постійно знаходився під медичним наглядом, неодноразово проходив лікування, в тому числі в медичних закладах міста. Документи ж стосовно інвалідності позивача надійшли до СІЗО лише 9 червня 2006 p., а питання про проведення медичного огляду на предмет підтвердження групи інвалідності позивачем перед адміністрацією на ставився.

Враховуючи наведені обставини, суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують правильність наведених вище висновків, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови суду.

Керуючись ст. ст. 195, 198,200, 205, 206 КАС України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1. запиши ти без задоволення, а постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 жовтня 2006 року - без змін.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.