код суду 0527                                                                                                            № 2-а-505/10

П О С Т А Н О В А

 І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

      26 лютого 2010 року   Костянтинівський міськрайонний суд  Донецької області у складі:

       головуючого судді                               Рогожиної А.В.,

             при секретарі                                      Костенко А.К.,

             за участю позивача               ОСОБА_1,

             розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в м.Костянтинівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до виконавчого комітету Костянтинівської міської ради Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання виконати певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

2 лютого 2010 року позивачі звернулись до суду з адміністративним позовом до виконавчого комітету Костянтинівської міської ради Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання виконати певні дії, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що в квітні 2009 року вони звернулася до відповідача із заявою про надання дозволу на встановлення індивідуального опалювального приладу та відключення від мереж централізованого опалення в їх власній квартирі за адресою: АДРЕСА_1. 13 травня 2009 року позивачі отримали відповідь з відмовою у дозволі на відключення. Позивачі вважають ці дії відповідача неправомірними та незаконними, просять суд визнати неправомірною відмову Комісії виконкому Костянтинівської міської ради по вирішенню питань відключення від централізованого опалення і переводу житлових будинків на автономне опалення від 13 травня 2009 року в наданні дозволу на відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води для встановлення індивідуального опалювального приладу в квартирі АДРЕСА_2, зобов'язати виконавчий комітет Костянтинівської міської ради (по закінченню опалювального сезону) надати їм дозвіл на встановлення індивідуального опалювального приладу у вказаній квартирі, та видати їм лист узгодження цього питання з відповідними інстанціями.

Позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити, розглянути справу у попередньому судовому засіданні.

Позивач ОСОБА_2 надав заяву про розгляд справи у його відсутності, просив позов задовольнити.

Позивач ОСОБА_4 надав заяву про розгляд справи у його відсутності, просив позов задовольнити.

Позивач ОСОБА_3 надала заяву про розгляд справи у її відсутності, просила позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_5 надав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов визнав в повному обсязі, не заперечууючи проти розгляду справи в попередньому судовому засіданні.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, дослідивши докази по справі,  суд вважає, що  позов підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки судом встановлені  наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що власниками квартири АДРЕСА_3 є позивачі, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, виданим 10 лютого 2006 року відділом по приватизації при міському комунальному підприємстві ЖЕУ, вказана квартира зареєстрована в Бюро технічної інвентаризації за р/№ 3947 в книзі 184 (а.с.4, 5).

В квітні 2009 року позивачі звернулись до відповідача із заявою про надання дозволу на встановлення індивідуального опалювального приладу та відключення від мереж централізованого опалення у вказаній квартирі, які належить їм на праві приватної власності.

Згідно з протоколом № 2 від 13 травня 2009 року засідання комісії виконкому міської ради з питань розгляду звернень громадян по розгляду заяв громадян та організацій з питання відключення споживачів від централізованого опалення централізованого опалення та переводу приміщень на індивідуальне  (автономне) опалювання, було прийнято рішення відмову у видачі листів узгодження на отримання технічних умов служб для виготовлення проекту на встановлення індивідуального (автономного) опалення в окремих приміщеннях багатоповерхових будинків (додаток 1,3) згідно Наказу Мінстерства з питань житлово-комунального господарства України № 169 від 06.11.2007 року про внесення змін в Наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України України № 4 від 22.11.2005 року, згідно якого відключення від систем централізованого опалення та встановлення автономного опалення можливо здійснювати лише у випадку відключення від систем і підключення автономного опалення цілого житлового будинку за згодою всіх його мешканців (а.с.23).

Суд вважає, що відмова позивачам в наданні дозволу на встановлення індивідуального опалювального приладу та відключення від мереж централізованого опалення в їх квартирі є необгрунтованою з наступних підстав.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Стаття 21 Конституції України зазначає, що усі люди є рівні у своїй гідності та правах.

Відповідно до вимог ст.42 Конституції України права споживачів захищає держава.

Суд не може погодитись на посилання вищезазначеної комісії на Наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України „Про затвердження Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання" № 4 від 22.11.2005 року, оскільки виходячи зі змісту даного нормативного акту цей Порядок регламентує процедуру відключення окремих будинків, а не окремих приміщень (квартир), порядок відключення яких залишається законодавчо неврегульованим.

Згідно з ч.7 ст.9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Суд вважає, що якщо зазначений Порядок застосувати до правовідносин, які стосуються окремих приміщень (квартир), то цей нормативно-правовий акт буде суперечити Конституції України та іншим Законам України з наступних підстав.

Згідно ст.22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Правовідносини у сфері житлово-комунальних послуг регулюються Конституцією України, Житловим Кодексом, Законом України „Про житлово-комунальні послуги", Законом України „Про теплопостачання", іншими нормативно-правовими актами.

Згідно преамбули Закону України „Про житлово-комунальні послуги" №1875-ІУ від 24.06.2004 року цей Закон визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що вимикають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.

Згідно п.6 ст.26 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" у разі зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугою виконавця/виробника споживач має право розірвати договір у порядку, встановленому законом.

Згідно ст.24 Закону України „Про теплопостачання" № 2633-ГУ від 02.06.2005 року споживач теплової енергії має право на вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, якщо це можливо за існуючими технічними умовами.

Згідно п.24 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» №630 від 21.07.2005 року, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відповідно до п.4 ст.9 КАС України уразі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, при вирішенні даного спору підлягає застосуванню саме Закон України „Про житлово-комунальні послуги" та Закон України „Про теплопостачання", а не Наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України „Про затвердження Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання", тому вимоги позивача є законними і підлягають задоволенню.

На підставі Конституції України, Закону України „Про житлово-комунальні послуги" №1875-ІУ від 24.06.2004 року, Закону України „Про теплопостачання" №2633-ІУ від 02.06.2005 року, Постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" №630 від 21.07.2005 року, керуючись ст.ст. 6-12, 71, 86, 104, 159-163 КАС України суд –

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до виконавчого комітету Костянтинівської міської ради Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання виконати певні дії - задовольнити.

Визнати рішення Комісії з питань розгляду звернень громадян по розгляду заяв громадян та організацій з питання відключення споживачів від централізованого опалення централізованого опалення та переводу приміщень на індивідуальне  (автономне) опалювання при виконавчому комітеті Костянтинівської міської ради від 13 травня 2009 року щодо відмови у відключенні від мереж централізованого опалення квартири АДРЕСА_4 неправомірним.

Зобов'язати виконавчий комітет Костянтинівської міської ради розглянути питання про надання ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 дозволу на відключення від мереж централізованого опалення гарячого водопостачання та встановлення індивідуального опалення в квартирі АДРЕСА_4.

Постанова проголошена у повному обсязі 26 лютого 2010 року.

На постанову може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання у повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Донецького апеляційного адміністративного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи Апеляційним адміністративним судом Донецької області.

                                  Суддя