ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.02.10 Справа № 7/8/10
Суддя
За позовом: Концерну “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові
мережі” Орджонікідзевського району, м. Запоріжжя
до відповідача: Суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м. Запоріжжя
Суддя Кутіщева Н.С.
Представники:
Від позивача: П’ятковська О.О. дов. №19 від 04.01.2010р.
Від відповідача: не з’явився.
Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 77622,23 грн. суми заборгованості за договором № 200206 від 01.11.2006р., за період з серпня 2008 року по листопад 2009 року, яка складається з 65640,07 грн. суми основного боргу, 5670,12 грн. суми пені, 1564,22 грн. суми 3% річних, 4747,92 грн. суми втрат від інфляції.
25.12.2009 р. порушено провадження у справі, розгляд якої призначений на 13.01.2010 р. Судове засідання відкладалось до 01.02.2010 р., 17.02.2010 р., 25.02.2010 р.
Ухвали суду на адресу сторін відправлялись в установленому законом порядку.
Ухвала суду від 25.12.2009 р., яка надсилалась за місцем проживання відповідача була повернута поштовим відділенням, з відміткою “за зазначеною адресою не проживає”. Ухвала надсилалась повторно на адресу фактичного знаходження відповідача, зазначену в позовній заяві, звідки також була повернута поштовим відділенням.
Згідно п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Представником позивача суду було надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, з якого слідує що станом на 02.09.2009 р. місцем проживання відповідача є АДРЕСА_1, за цією адресою здійснювалось відправлення ухвал про відкладення судового засідання.
В судове засідання, продовжене 17.02.2010 р. відповідач не з’явився, як зазначив у зв’язку з хворобою.
Ухвалою від 17.02.2010 р. суд попередив відповідача про закінчення строку розгляду спору, передбаченого ст. 69 ГПК України, суд звернув увагу на те що, згідно ст. 75 ГПК України, суд має право розглядати справу без участі представників по наявних у справах матеріалах.
В продовжене 25.02.2010 р. судове засідання відповідач чи його представник не з’явились в черговий раз, про причини неявки суд не повідомлено.
Відповідач не виконав вимоги суду, викладені в ухвалах від 25.12.2009 р., 01.02.2010 р., 13.01.2010 р., 17.02.2010 р., не надав суду витребувані судом матеріали в тому числі відзив по суті спору.
Представник позивача в судовому засіданні, продовженому 25.02.2010 р., надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить в частині стягнення 6000 грн. основного боргу провадження по справі припинити в зв’язку з відсутністю предмету спору, в решті позову вимоги залишити без змін.
Заява позивача подано згідно зі ст. 22 ГПК України, судом прийнято до розгляду.
Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов’язання не виконав, не скористався без поважних причин правом на захист своїх інтересів, не надав суду відзив на позовну заяву чи доказів заперечення.
З урахуванням вищевикладеного і приймаючи до уваги той факт, що строк розгляду спору, передбачений ст. 69 ГПК України, спливає 25.02.2010 р., клопотання про його продовження сторони, в установленому законом порядку, не надали суду, спір розглянуто згідно ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.
За клопотанням представника позивача судовий процес ведеться без застосування засобів технічної фіксації.
Судовий процес завершено 25.02.2010 р. оголошенням рішення суду в повному об’ємі.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
01.11.2006 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 200206 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (надалі-договір).
Відповідно до умов договору, позивач зобов’язався відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами договору та додатками до нього, що є його невід’ємними частинами (п. 1.1 договору).
Відповідно до п. 5.1 договору, облік споживання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом.
Відповідно до п. 6.2 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.
Пунктом 6.4. договору, передбачено що, відповідач зобов’язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок позивача суму заборгованості за спожиту теплову енергію Відповідач має право робити передоплату.
Відповідно до п. 6.7 договору, відповідач, з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримувати від позивача документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну.
Пункт 6.7.1 договору, передбачає що отриманий акт приймання –передачі теплової енергії відповідач повинен підписати, належним чином оформити і повернути акт прийому-передачі позивачу на протязі п’яти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається:
- при отриманні нарочним-дата вручення представнику відповідача;
- при направленні рекомендованим листом –дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення з урахуванням поштового пробігу документа (по місту-3дні, по області-5 днів, по Україні-7 днів).
Згідно п. 6.7.2 договору, у разі неотримання позивачем підписаного акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, термін встановлений п.6.7.1. договору, акт підписується позивачем з позначенням про відмову у підписанні його відповідачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.
В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в акті, відповідач зобов’язаний надати позивачу нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного акту з додаванням відповідних документів та погодити з позивачем всі розбіжності у встановлений п. 6.7.1 договором строк. При отриманні заперечень в підписанні акту та доказів в обґрунтування заперечень до нього, позивач розглядає їх та надає відповідь про прийняття або відмову у прийнятті заперечень. При прийнятті заперечень до акту вносяться відповідні коригування в акті наступного місяця. У разі відмови у прийнятті заперечень, позивач надає нормативно обґрунтовану відповідь та вважає акт прийнятим до розрахунку, якщо цей акт в місячний строк не буде оскаржений відповідачем у господарському суді.
Подача теплової енергії підтверджуються актами приймання - передачі теплової енергії, які відповідач, згідно п. 6.7.2 договору, позивачу зворотно не направив, зауважень, в установлений договором строк, на акти не надав.
На оплату поставленої теплової енергії відповідачу були направлені позивачем, в період з серпня 2008р. по листопад 2009р., акти приймання-передачі та рахунки за постачання теплової енергії, а саме рахунки № 200206: за серпень 2008 року – 928,84 грн., за вересень 2008 року- 928,84 грн., за жовтень 2008 року- 928,87 грн., за листопад 2008 року –9444,59 грн., за грудень 2008 року –15435,22 грн., за січень 2009 року –13539,31 грн., за лютий 2009р.- 8608,91 грн., за березень 2009 року- 6676,38 грн., за квітень 2009 року –2049,50 грн., за травень 2009 року - 1014,23 грн., за червень 2009 року - 1014,23 грн., за липень 2009 року - 1014,23 грн., за серпень 2009 року - 1014,23 грн., за вересень 2009 року - 1014,23 грн., за жовтень 2009 року - 1014,23 грн., за листопад 2009 року - 1014,23 грн. (копії актів та рахунків долучені до матеріалів справи).
Надсилання рахунків підтверджується виписками з реєстру відправлення рахунків, актів виконаних робіт, податкових накладних за відповідний період (копії долучено до матеріалів справи).
Позивач просив стягнути з відповідача 65640,07 грн. суми заборгованості за поставлену енергію, в період з серпня 2008 р. по листопад 2009 р., відповідно до договору № 200206 від 01.11.2006 р. теплову енергію.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору… Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань крім випадків, передбачених законом.
Аналогічну норму містить ст. 526 Цивільного кодексу України.
Позивач надсилав неодноразово на адресу відповідача попередження (№ 06/106-юр від 06.02.2009 р., № 05/1085-юр від. 21.10.2009р.) в яких зазначалася сума заборгованості.
18.05.2009 р. відповідач надіслав на адресу позивача гарантійний лист (вих. № 18/05), яким зобов’язався погасити заборгованість рівними частками до опалювального сезону 2009-2010 р.
Але відповідач не здійснив погашення заборгованості, як зазначив в гарантійному листі.
На момент розгляду спору по суті, заборгованість відповідача перед позивачем складає 59640,07 грн., підтверджена матеріалами справи та підлягає задоволенню.
В решті заявленої до стягнення суми основного боргу, а саме 6000 грн., провадження по справі слід припинити на підставі п. 1.1 ст. 80 ГПК України, в зв’язку з відсутністю предмету спору. Судові витрати в цій частині слід покласти на відповідача, поскільки, зазначена сума погашена відповідачем після направлення позивачем позовної заяви на адресу відповідача і звернення до суду.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 5670,12 грн. пені (згідно наданого розрахунку, копію якого долучено до матеріалів справи).
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Як вбачається з п. 7.2.8 договору, в разі несплати або несвоєчасної оплати споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у пункті 6.3. цього договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати відповідачу нараховується пеня у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.
Згідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
З огляду на вищевикладене, вимога позивача про стягнення пені в сумі 5670,12 грн. обґрунтована і підлягає задоволенню.
Позивач також просить стягнути з відповідача 1564,22 грн. суми 3% річних та 4747,92 грн. суми втрат від інфляції.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, вимоги позивача про стягнення 4747,92 грн. суми втрат від інфляції та 1564,22 грн. суми 3% річних обґрунтовані і підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача, поскільки спір доведений до суду з його вини.
Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 230-233 Господарського кодексу України, ст. ст. 3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, п.1.1 ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, інд. номер НОМЕР_1) на користь Концерну “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі Орджонікідзевського району (фактична адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Адм. Нахімова, 4; юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, р/р 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк”, м. Запоріжжя, МФО 313849, код ЄДРПОУ 32121458) 59640 грн. 07 коп. основного боргу, 1564 грн. 22 коп. –3% річних, 4747 грн. 92 коп. втрат від інфляції та 5670 грн. 12 коп. пені, 776 грн. 22 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. оплати інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу. Видати наказ.
В решті позову провадження у справі припинити.
Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.
Суддя Н.С. Кутіщева