ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
08 лютого 2010 року < Час проголошення > № 2а-7954/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії: головуючого судді Донця В.А., суддів Головань О.В., Маруліної Л.О., за участю секретаря судового засідання Венгер А.В., вирішив адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доГолови Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України Суслова В.І.
Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України
проскасування наказів, визнання протиправними дій, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
ОСОБА_1 (далі –Позивач) звернувся з позовом до Голови Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України Суслова В.І. (далі –Голова Держфінпослуг), Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України (далі –Держфінпослуг) про визнання неправомірними дій Голови Держфінпослуг в частині пропозиції ОСОБА_1 перейти для продовження проходження публічної служби на посаду провідного спеціаліста першого інспекційного відділу (м. Київ) інспекційного департаменту Держфінпослуг; визнання відсутності компетенції Голови Держфінпослуг Суслова В.І. самостійно змінювати структуру Держфінпослуг за відсутності акту Кабінету Міністрів України, прийнятого у формі постанови чи розпорядження; а також визнання протиправними та скасування наказів: від 15.04.2009 р. №85 в частині ліквідації департаменту нагляду за недержавними пенсійними фондами Держфінпослуг; від 25.04.2009 р. №124 та затверджений цим наказом штатний розклад Держфінпослуг в частині ліквідації департаменту нагляду за недержавними пенсійними фондами Держфінпослуг; від 31.07.2009 р. №324-к про звільнення ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста відділу аналізу звітності недержавних пенсійних фондів департаменту нагляду за недержавними пенсійними фондами Дерфінпослуг; поновлення Позивача на роботі; стягнення з Держфінпослуг середнього заробітку за час вимушеного прогулу (з урахуванням доповнень до позовних вимог від 01.02.2010 р.).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Голова Держфінпослуг одноосібно, без належного погодження прийняв рішення про зміну організаційної структури Держфінпослуг. Як зазначено в позовній заяві, пропозиція Голови Держфінпослуг перейти Позивачу на посаду провідного спеціаліста першого інспекційного відділу (м. Київ) інспекційного департаменту Держфінпослуг, нижчу від тої, яку він займав, у зв’язку зі зміною істотних умов праці, є безпідставним, оскільки щодо нього істотні умови праці не змінились. На думку Позивача, звільнення його з посади на підставі пункту 6 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України є необґрунтованим.
Представник відповідачів позовні вимог не визнала, просила в їх задоволенні відмовити. Зокрема відповідачі вважають, що накази про зміну організаційної структури Держфінпослуг є правомірними, оскільки такі повноваження відносяться до компетенції Голови Держфінпослуг. Також представник відповідачів зазначила, що після зміни організаційної структури Держфінпослуг у Позивача змінились істотні умови праці, він не міг обіймати займану посаду, тому йому було запропоновано посаду відповідно до його кваліфікаційного рівня.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення Позивача, представників відповідачів, судом встановлено таке.
Наказом Голови Держфінпослуг від 15.04.2009 р. №85 "Про введення в дію нової структури Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України" з 16.04.2009 р. введена в дію нова структура, яка погоджена з Першим віце-прем'єр міністром України О.Турчиновим. Листом Секретаріату Кабінету Міністрів України від 02.02.2010 р. №840/0/2-10 повідомлено, що структура Держфінпослуг була погоджена Першим віце-прем'єр міністром України О.Турчиновим.
Наказом від 25.05.2009 р. №124 "Про введення в дію нового штатного розпису Держфінпослуг" з 26.05.2009 р. введено в дію новий штатний розпис, погоджений з заступником Міністра фінансів України В. Матвійчиком.
Як свідчать матеріали справи, в результаті введення нової структури в Держфінпослуг змінились найменування, кількість, склад структурних підрозділів. Представник відповідачів зазначила, що така зміна в структурі центрального апарату Держфінпослуг пов’язана з переходом на нову форму здійснення нагляду та регулювання діяльності фінансових установ за функціональною ознакою. Після введення нової структури кількість одиниць штатного розпису не змінилось, залишилось 290 штатних одиниць.
У Держфінпослуг після введення нової структури замість департаменту страхового нагляду, департаменту нагляду за фінансовими компаніями, департаменту нагляду за установами недержавного пенсійного забезпечення, департаменту нагляду за кредитними установами, юридичного департаменту, відділу кадрів, державної служби та протоколу було створено нові департаменти та структурні підрозділи з новими найменуваннями та функціями, а саме: департамент стандартів регулювання та нагляду за фінансовими установами; департамент реєстрації ліцензування та дозвільних процедур; департамент пруденційного нагляду; інспекційний департамент; департамент тимчасового адміністрування фінансово-кредитних установ, управління правового забезпечення, відділ кадрового забезпечення і державної служби.
Відділ аналізу звітності недержавних пенсійних фондів департаменту нагляду за недержавними пенсійними фондами в якому працював Позивач, було ліквідовано.
Позивач у період з 15.06.2007 р. до 31.07.2009 р. працював на посаді головного спеціаліста відділу аналізу звітності недержавних пенсійних фондів департаменту нагляду за недержавними пенсійними фондами.
У зв’язку із введенням нових структури та штатного розпису, Позивачу було запропоновано посаду провідного спеціаліста першого інспекційного відділу (м. Київ) інспекційного департаменту Держфінпослуг, що підтверджується листом-повідомленням Держфінпослуг від 17.06.2009 р. З цим листом Позивач був ознайомлений, про що свідчить його підпис.
Позивач подав заяву від 16.07.2009 р. про звільнення його з займаної посади з 31.07.2009 р. у зв’язку з відмовою від продовження роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці.
Головою Держфінпослуг видано наказ від 31.07.2009 р. №324-к "Про звільнення Калугіна Б.І.", яким Позивача звільнено з посади головного спеціаліста відділу аналізу звітності недержавних пенсійних фондів департаменту нагляду за недержавними пенсійними фондами у зв’язку зі зміною істотних умов праці відповідно до пункту 6 статті 36 Кодексу законів про працю України.
Вирішуючи спір, суд виходить з такого.
Загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг визначені в Законі України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12 липня 2001 року №2664-III. Частиною п’ятою статті 24 цього Закону встановлено, що Голова Уповноваженого органу здійснює керівництво поточною діяльністю Уповноваженого органу та вирішує всі питання діяльності Уповноваженого органу, за винятком тих, що належать до компетенції Уповноваженого органу (пункт 1), видає накази, розпорядження тощо з питань, що належать до його компетенції (пункт 4). Згідно з частиною шостою статті 23 вказаного Закону структура центрального апарату Уповноваженого органу визначається Положенням про Уповноважений орган.
Відповідно до абзацу другого пункту 8 "Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України", затвердженого Указом Президента України від 4 квітня 2003 року №292/2003 структура центрального апарату Комісії складається з департаментів та їх підрозділів, що здійснюють регулювання ринків фінансових послуг і нагляд за діяльністю окремих видів фінансових установ, а також управлінь організаційного та матеріально-технічного забезпечення роботи Комісії. Абзацом вісімнадцятим пункту 11 цього Положення встановлено, що Голова Комісії затверджує структуру центрального апарату Комісії за погодженням з Кабінетом Міністрів України. Штатний розпис, кошторис Комісії затверджує її Голова за погодженням з Міністерством фінансів України (абзац другий пункту 16).
З матеріалів справи вбачається, що наказ Голови Держфінпослуг від 15.04.2009 р. №85 "Про введення в дію нової структури Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України" погоджений Першим віце-прем'єр міністром України. Погодження нової структури також підтверджується листом Секретаріату Кабінету Міністрів України від 02.02.2010 р. №840/0/2-10. Отже, погодження структури Держфінпослуг здійснено на підставі статті 23 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", та прийнятого відповідно до цієї статті "Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України", зокрема пункту 11. В свою чергу, новий штатний розпис був погоджений з Міністерством фінансів.
Аналіз наведених правових актів дає підстави дійти висновку, що Голова Держфінпослуг, видаючи накази від 15.04.2009 р. №85 "Про введення в дію нової структури Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України", від 25.05.2009 р. №124 "Про введення в дію нового штатного розпису Держфінпослуг" діяв в межах своїх повноважень, на підставі та у спосіб, що передбачені чинним законодавством. Відтак позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування цих наказів задоволенню не підлягають.
Суд не бере до уваги твердження Позивача стосовно необхідності прийняття розпорядження Кабінетом Міністрів України для затвердження змін структури Держфінпослуг, оскільки структуру затверджує Голова Держфінпослуг, а Кабінет Міністрів України вповноважений лише погоджувати зміни. Також є необґрунтованими доводи Позивача про недоцільність створення нової структури, за якою регулювання та нагляд здійснюється за формами державного регулювання, позаяк це є компетенцією Голови Держфінпослуг. Окрім цього судом взято до уваги ту обставину, що 29.05.2009 р. було проведено збори трудового колективу та профспілкової організації Держфінпослуг, на яких обговорювались питання зміни структури, порядок і організаційні заходи введення нового штатного розпису.
Під час розгляду справи наказом Голови Держфінпослуг від 14.01.2010 р. №9 було введено новий штатний розпис.
Як пояснила представник відповідачів, вказані структурні зміни в центральному апараті Держфінпослуг слугували підставою для пропозиції Позивачу обійняти посаду провідного спеціаліста першого інспекційного відділу (м. Київ) інспекційного департаменту Держфінпослуг, оскільки відбулись зміни істотних умов праці щодо Позивача.
Оскільки Позивач відмовився від запропонованої посади, його було звільнено на підставі пункту 6 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю (далі –КЗпП), за яким підставою припинення трудового договору є відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці.
Частиною третьою статті 32 КЗпП встановлено, що у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці –систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших –працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.
Позивач отримав повідомлення з пропозицією обійняти посаду провідного спеціаліста першого інспекційного відділу (м. Київ) інспекційного департаменту Держфінпослуг 17.06.2006 р. Як вже зазначалось, нова структура Держфінпослуг введена в дію з 16.04.2009 р. наказом від 15.04.2009 р. №85, а новий штатний розпис введено в дію з 26.05.2009 р. наказом від 25.05.2009 р. №124, збори трудового колективу відбулись 29.05.2009 р. Таким чином, відповідачами не дотримано вимог щодо повідомлення Позивача про зміну істотних умов праці, не пізніше ніж за два місяці.
Крім того колегія суддів дійшла висновку, що пропозиція обійняти нижчу посаду не відповідає статті 32 КЗпП, оскільки зміна істотних умов праці допускається при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Тому відповідачі зобов'язані були попередити Позивача про зміну істотних умов праці саме щодо посади, яку він обіймав, а не пропонувати нижчу.
Колегія суддів не погоджується з доводами представника відповідачів, що оскільки функціональні обов’язки Позивача як головного спеціаліста відділу аналізу звітності недержавних пенсійних фондів департаменту нагляду за недержавними пенсійними фондами передані до відділу пруденційного нагляду в системі НПЗ та за компаніями із страхування життя і медичного страхування департаменту пруденційного нагляду, що зумовило зміни істотних умов праві для Позивача у зв’язку із збільшенням кола суб'єктів нагляду, тому йому правомірно на підставі статей 32, 36, 49-2 КЗпП була запропонована посада провідного спеціаліста. Наявність тієї обставини, що у Держфінпослуг відбулись структурні зміни за функціональною ознакою не є підтвердженням зміни істотних умов праці для Позивача, оскільки кваліфікаційні вимоги, функціональні обов’язки головного спеціаліста, передбачені посадовою інструкцією головного спеціаліста відділу пруденційного нагляду в системі НПЗ та за компаніями зі страхування життя і медичного страхування департаменту пруденційного нагляду, затвердженого Головою Держфінпослуг 19.06.2009 р. відповідають вимогам, що були передбачені посадовою інструкцією головного спеціаліста відділу аналізу звітності недержавних пенсійних фондів департаменту нагляду за недержавними пенсійними фондами, затвердженого Головою Держфінпослуг 12.11.2009 р.
З огляду на зазначене, суд вважає безпідставним твердження представника відповідачів, що Позивач не відповідав кваліфікаційним вимогам, у тому числі стосовно досвіду роботи в усіх сферах фінансових ринків, тому йому не пропонувалась посада головного спеціаліста.
Разом з тим відповідно до статті 49-2 КЗпП при вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством (частина друга). Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Водночас власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці (частина третя).
З матеріалів справи вбачається (оголошення в газеті Бізнес ревю від 18.06.2009 р. №27-28), що на час звільнення Позивача в Держфінпослуг були вакантні посади головного спеціаліста, проте ці посади Позивачеві не пропонувались.
Щодо заяви Позивача про звільнення його з роботи на підставі пункту 6 статті 36 КЗпП та у зв’язку з пропозицією зайняти нижчу посаду, то суд розцінює її як відмову від продовження проходження державної служби у зв’язку з пропозицією обійняти нижчу посаду, а не як заяву про звільнення за власним бажанням.
Згідно з умовами колективного договору, укладеного між адміністрацією та трудовим колективом Держфінпослуг (протокол від 20.03.2008 р. №6) адміністрація зобов'язується звільняти працівників тільки після використання всіх наявних і додатково задіяних можливостей для забезпечення зайнятості в адміністрації. Колегія суддів вважає, що відповідачем не було використано всіх наявних можливостей для запобігання звільнення Позивача, оскільки йому не було запропоновано посаду рівнозначну тій, яку він займав до зміни структури та штатного розпису, хоча така можливість у відповідачів була.
Окрім цього в матеріалах справи міститься протокол від 06.08.2008 р. №19/08-ПК засідання профспілкового комітету первинної профспілкової організації Держфінпослуг, з якого вбачається, що Позивач був прийнятий до профспілки Держфінпослуг. Відповідно до частини першої статті 43 КЗпП розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2 - 5, 7 статті 40 пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. Як вже зазначалось, Позивач був звільнений на підставі пункту 6 статті 36 КЗпП, тому погодження з профспілкою таке звільнення не потребувало.
Органи публічної влади, посадові особи, які наділені владними повноваженнями зобов’язані дотримуватись принципу законності, закріпленого в частині другій статті 19 Конституції України, за яким органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що звільнення Позивача відбулось без дотримання вимог, гарантій, передбачених КЗпП щодо вивільнення працівників у випадках змін в організації виробництва і праці, необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мали значення для прийняття наказу, нерозсудливо. Відповідно пропозиція Позивачу обійняти посаду провідного спеціаліста була здійснена без достатніх правових підстав. Відтак наказ від 31.07.2009 р. №324-к, яким Позивача звільнено з посади головного спеціаліста відділу аналізу звітності недержавних пенсійних фондів департаменту нагляду за недержавними пенсійними фондами у зв’язку зі зміною істотних умов праці, відповідно до пункту 6 статті 36 КЗпП є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно зі статтею 235 КЗпП у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір (частина перша). При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік (частина друга). Відповідно до частини першої статті 77 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-XIV рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується негайно. Виконання рішення вважається завершеним з моменту фактичного допущення зазначеного працівника до виконання попередніх обов'язків на підставі відповідного акта органу, що прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника.
Оскільки судом встановлено, що Позивача було звільнено з посади головного спеціаліста без законної підстави, його право повинно бути відновлене шляхом поновлення на посаді головного спеціаліста відповідни наказом Держфінпослуг з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Як було вставлено в судовому засіданні, посаду, яку обіймав Позивач, ліквідовано. Водночас, як пояснила представник відповідачів та встановлено судом, функції відділу аналізу звітності недержавних пенсійних фондів департаменту нагляду за недержавними пенсійними фондами Держфінпослуг перейшли до новоствореного відділу пруденційного нагляду в системі НПЗ та за компаніями із страхування життя і медичного страхування департаменту пруденційного нагляду Держфінпослуг. Цей відділ залишився і у штатному розписі, введеного в дію наказом від 14.01.2010 р. №9. Отже, Позивача слід поновити на посаді головного спеціаліста відділу пруденційного нагляду в системі НПЗ та за компаніями зі страхування життя і медичного страхування департаменту пруденційного нагляду Держкомісії або на рівнозначну (рівноцінну) посаду тій, яку він обіймав до звільнення – посаду головного спеціаліста Держкомісії.
Згідно з довідкою Держфінпослуг від 30.11.2009 р. №87 середньомісячна заробітна плата становила 2179,26 грн., кількість днів вимушеного прогулу –128. Таким чином, середній заробіток за час вимушеного прогулу становить 10500,10 грн. з врахуванням виплаченої Позивачу вихідної допомоги в розмірі середньомісячної заробітної плати.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду підлягає негайному виконання в частині поновлення Позивача на посаді головного спеціаліста та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.
Заяви про застосування строків звернення до адміністративного суду не надходило. З матеріалів справи вбачається, що Позивач ознайомлений з наказом 31.07.2009 р., відсутня інформація про дату отримання трудової книжки. Інших доказів відповідачами не надано.
Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 97, 158-163, 99, 100, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Голови Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України щодо пропозиції ОСОБА_1 перейти на посаду провідного спеціаліста першого інспекційного відділу інспекційного департаменту.
Визнати протиправним та скасувати наказ Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 31.07.2009 р. №324-К про звільнення ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста відділу аналізу звітності недержавних пенсійних фондів департаменту нагляду за недержавними пенсійними фондами Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України.
Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді головного спеціаліста відділу пруденційного нагляду в системі НПЗ та за компаніями зі страхування життя і медичного страхування департаменту пруденційного нагляду Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг або на рівнозначну (рівноцінну) посаду тій, яку він обіймав до звільнення –посаду головного спеціаліста Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України.
Стягнути з Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 10500,10 грн. (десять тисяч п'ятсот грн. 10 коп.).
Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді головного спеціаліста відділу пруденційного нагляду в системі НПЗ та за компаніями зі страхування життя і медичного страхування департаменту пруденційного нагляду Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг або на рівнозначну (рівноцінну) посаду тій, яку він обіймав до звільнення –посаду головного спеціаліста Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 2179,26 грн. (дві тисячі сто сімдесят дев'ять грн. 26 коп.) виконати негайно.
У задоволенні решти адміністративного позову відмовити.
Присудити на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України 1,70 грн.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий Суддя В.А. Донець
Судді О.В. Головань
Л.О. Маруліна
Постанова виготовлена в повному обсязі 19.02.2010 р.