Справа № 355/1099/19

Провадження № 2/355/477/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2019 року Баришівський районний суд Київської області у складі

головуючого судді Литвиненко О.Л.

за участю секретаря Котенко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт. Баришівка Київської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В С Т А Н О В И В :

Позивач АТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з даним позовом, мотивуючи позовні вимоги тим, що відповідач ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву від 11.10.2012 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 5000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Позивач свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановлений договором. Відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, в зв`язку з чим станом на 19.05.2019 року має заборгованість в розмірі 13614 гривень 43 копійки, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4702 гривні 03 копійки, заборгованості за простроченим тілом кредита в розмірі 2539 гривень 96 копійок, заборгованість за нарахованими відсотками в розмірі 0 (нуль) гривень 00 копійок, заборгованості за пенею за прострочене зобов`язання в розмірі 4358 гривень 57 копійок, заборгованість за пенею за несвоєчасність сплати боргу в розмірі 889 гривень 37 копійок, штраф (фіксована частина) в розмірі 500 гривень 00 копійок, штраф (процентна складова) в розмірі 624 гривні 50 копійок. В заявленому позові просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача АТ КБ «Приватбанк» заборгованість у розмірі 13614 гривень 43 копійки та судові витрати.

Представник позивача АТ КБ «Приватбанк» у судове засідання не з`явився, про день та місце розгляду справи увідомлений своєчасно та належним чином. У позовній заяві представник позивача Гаренко Н.В. просить суд розгляд справи проводити у відсутність представника банку, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує, що дає суду підстави для розгляду справи та ухвалення рішення у відсутність представника позивача по справі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином. До суду від ОСОБА_1 надійщла заява про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнає часткового в частині заборгованості за тілом кредиту, що дає суду підстави для розгляду справи та ухвалення рішення у відсутність відповідача по справі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає заявлений позов обґрунтованим частково та таким, що підлягає до задоволення частково.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору від 11.10.2012 року, укладеного між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 , відповідач отримав кредит у розмірі 5000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Договір складається з заяви позичальника, витягу з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та умов і правил надання банківських послуг.

Позивач виконав взяті на себе зобов`язання. Відповідач ОСОБА_1 в свою чергу не виконав взяті на себе зобов`язання, в зв`язку з чим згідно розрахунку заборгованості станом на 19.05.2019 року має заборгованість в розмірі 13614 гривень 43 копійки, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4702 гривні 03 копійки, заборгованості за простроченим тілом кредита в розмірі 2539 гривень 96 копійок, заборгованість за нарахованими відсотками в розмірі 0 (нуль) гривень 00 копійок, заборгованості за пенею за прострочене зобов`язання в розмірі 4358 гривень 57 копійок, заборгованість за пенею за несвоєчасність сплати боргу в розмірі 889 гривень 37 копійок, штраф (фіксована частина) в розмірі 500 гривень 00 копійок, штраф (процентна складова) в розмірі 624 гривні 50 копійок.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У заяві позичальника від 11.10.2012 року процентна ставка не зазначена. Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками на поточну і прострочену заборгованість за користування кредитними коштами, а також пеню і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 11.10.2012 року, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/як невід`ємні частини спірного договору.

Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору (12 місяців з моменту підписання), позовну давність щодо вимог банку - 50 років (пункт 1.1.7.31 згаданих Умов), та інші умови.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розуміла відповідачка та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 03 липня 2019 року № 342/180/17.

Фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, Велика Палата Верховного Суду погоджується із висновком судів попередніх інстанцій, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Таким чином, суд вважає, що наявні підстав для стягнення в примусовому порядку з боржника суми непогашеного тіла кредиту в розмірі 4702 гривні 03 копійки.

Щодо вирішення позовних вимог про стягнення штрафів (фіксованої частини та процентної складової) суд керується наступним.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України ). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України ).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами спірного договору, а саме пунктами 1.1.5.21, 1.1.5.25 (а.с. 18-19), передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення.

У той самий час, згідно з пунктами 1.1.5.20, 2.1.1.12.7.4, 2.1.1.12.8.1 Умов та правил надання банківських послуг передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за невиконання або неналежне виконання грошових зобов`язань по кредитному договору, процентів за користування кредитом, комісії за обслуговування.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15.

Тому суд вважає, що відсутні підстави для стягнення з відповідачки на корить позивача штраф (фіксована частина) в розмірі 500 гривень 00 копійок, штраф (процентна складова) в розмірі 624 гривні 50 копійок.

З урахуванням викладених обставин, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 4702 гривні 03 копійки.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог.

Оскільки позивачем АТ КБ «Приватбанк» при подачі позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості сплачений судовий збір в сумі 1921 гривня 00 копійок, а позов підлягає частковому задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати в розмірі 633 гривні 46 копійок відповідно до частини задоволених позовних вимог.

Встановлені судом обставини підтверджуються:

-копією паспорта ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_1 ;

-копією ідентифікаційного номера ОСОБА_1 № НОМЕР_2 ;

-розрахунком заборгованості за договором б/н від 11.10.2012 року, укладеного між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 , станом на 19.05.2019 року, згідно якого заборгованість відповідачки складає 13614 гривень 43 копійки;

-копією анкети-заяви ОСОБА_1 про приєднання до умов і правил надання банківських послуг в «Приват Банк» від 11.10.2012 року;

-копією витягу з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна»;

-умовами і правилами надання банківських послуг ПАТ КБ «Приватбанк»;

-іншими матеріалами справи.

За даних обставин позов підлягає до задоволення частково.

Керуючись ст.ст. 19, 76, 81, 141, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, ст.ст.509, 526, 527, 530, 610, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, р/р НОМЕР_3 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість по тілу кредиту в розмірі 4702 (чотири тисячі сімсот дві) гривні 03 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, р/р НОМЕР_3 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) сплачений судовий збір в сумі 663 (шістсот шістдесят три) гривні 46 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Баришівський районний суд Київської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Баришівського

районного суду О. Л. Литвиненко