АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-1279/2006 р Категорія: про приватну власність
Головуючий по першій інстанції
Свитка С.Л. Доповідач в апеляційній інстанції Качан О.В.
РІШЕННЯ
іменем України
24 липня 2006 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого
суддів
при секретарі
Ювшина В.І.
Качана О.В., Корнієнко Н.В.
Шульга Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3на рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 4.05.2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ДП "Будівельник", Корсунь-Шевченківської міської ради про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло, визнання права власності на квартиру,
встановила:
Рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 4.05.2006 року частково задоволено позов ОСОБА_1до ОСОБА_2., ОСОБА_3 ДП "Будівельник", Корсунь-Шевченківської міської ради про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло, визнання права власності на всю квартиру за позивачем. Визнано недійсним свідоцтво про право власності на житло від 1.02.2000 року, визнано за позивачем право власності на 55,71% квартири АДРЕСА_1 в місті Корсунь-Шевченківському, за відповідачкою ОСОБА_2. визнано право власності на 44,29% вказаної квартири. В решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. оскаржив рішення суду частково, просить змінити, та повністю задовольнити позов. Посилаються в апеляції на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального права - ст. 70 СК України.
ОСОБА_2. та ОСОБА_3оскаржили рішення суду в повному об'ємі, просять скасувати та винести нове, яким повністю відмовити в позові. На підставу
апеляції посилаються на три порушення допущені судом: не застосування норм матеріального права, які підлягали до застосування - ст. 47, 48, 227 ЦК Української РСР в редакції 1963 року, невідповідності висновків суду обставинам справи - безпідставне поновлення строку позовної давності, розгляд позову до міської ради в порядку цивільного, а не адміністративного судочинства.
Решта учасників процесу рішення не оскаржили.
У засіданні колегії всі апелянти та їх представники повністю підтримали доводи своїх скарг.
Судом першої інстанції встановлено: спірна квартира, як державна власність, була у встановленому законом порядку виділена позивачу у користування. Корсунь-Шевченківська міська рада передала спірну квартиру верстатобудівному заводу, який згідно Закону України "Про власність" в 1994 році продав її позивачу. Оскільки позивач набув право власності на квартиру в 1994 році, вона не підлягала приватизації в 2000 році у відповідності з Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду". По наведеним мотивам суд визнав незаконною ігоиватизацію квартири в 2000 році всіма сторонами по справі. Судом встановлено частину внесених коштів яка належала особисто позивачу, та частину яка є спільною власністю подружжя ОСОБА_4, визначено ці частки. З урахуванням частки кожного визнано право власності у спірній квартирі за позивачем на 55,71%, за відповідачкою ОСОБА_2. на 44,29%.
Судом також встановлено пропуск позивачем трирічного строку на звернення до суду за захистом свого права, однак враховуючи, що порушення даного права стало позивачу зрозумілим у вересні 2005 року, суд прийшов до висновку, що порушене право підлягає захисту7.
Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи в межах позовних вимог та доводів апеляцій, колегія вважає, що апеляційні скарги ОСОБА_2. та ОСОБА_3підлягають повному задоволенню, апеляційна скарга ОСОБА_1частковому задоволенню, рішення суду скасуванню з винесенням нового в зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального права.
Висновок суду про передачу Корсунь-Шевченківською міською радою спірної квартири верстатобудівному заводу не підтверджується жодним наявним у справі доказом. В мотивувальній частині рішення немає посилання на докази на підставі яких суд прийшов до такого висновку.
Висновок суду про перехід права власності на квартиру до позивача в 1994 році не підтверджується доказами по справі. БМУ Корсунь-Шевченківського верстатобудівного заводу, по поданим сторонами доказам, ніколи не було власником спірної квартири. Особа, яка не є власником майна, не може розпоряджатися таким майном. Отже договір від 24.11.1993 року між позивачем та БМУ Корсунь-Шевченківського верстатобудівного заводу - а.с. 7,8 - не тягне за собою перехід квартири з державної власності у приватну власність позивача.
Мотиви поновлення судом строку на звернення до суду - "неправильне розуміння суті приватизації квартири та того, що вирішення даного спору впливає на право власності позивача на житло" є неконкретними та надуманими. Незнання чи не розуміння законодавчих актів не може бути підставою для поновлення строку позовної давності через 11 років з часу виконання угоди. В резолютивній частині рішення суд не поновив строк позовної" давності та визнав за позивачем право власності без поновлення строку звернення до суду за захистом порушеного права.
Колегією встановлено: рішенням виконкому Корсунь-Шевченківської міської ради від 15.12.1993 року затверджено рішення профкому БМУ Корсунь-Шевченківського верстатобудівного заводу від 22.11.1993 року та виділено ОСОБА_1. в користування державну жилу однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 в м. Корсунь-Шевченківський. 18.01.1994 року міськвиконкомом йому виписано ордер на вказану квартиру, як квартиронаймачу. 24.11.1993 року між БМУ Корсунь-Шевченківського верстатобудівного заводу та ОСОБА_1 укладено договір, згідно якого ОСОБА_1. сплачує БМУ 50% вартості отриманої квартири за умови відпрацювання у БМУ наступні 15 років та має право достроково погасити вартість квартири. Вказана в договорі сума внесена ОСОБА_1 в касу підприємства повністю в грудні 1994 року. Розпорядженням Корсунь-Шевченківської міської ради від 21.12.1999 року встановлено право власності на вказану кімнату за ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3як членів сім'ї, проживаючих та прописаних в квартирі. Приватизація проведена у відповідності із Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду". Посилання позивача на незаконність приватизації в зв'язку з набуттям ним права власності на квартиру в 1994 році згідно умов договору від 24.11.1993 року не грунтується на законі. На час укладення договору Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду" був визначений порядок набуття права власності громадянами на квартири державного житлового фонду. Договір на який посилається ОСОБА_1. не є підставою набуття права власності на державну квартиру.
Оскільки на час приватизації квартири сторонами в 2000 році вона перебувала в державній власності, інших підстав для визнання приватизації незаконною в позові не наведено, позовні вимоги ОСОБА_1. підлягають відхиленню.
Стосовно розгляду позову до міської ради не в адміністративному провадженні слід відмітити, що судом невірно встановлено процесуальне положення міської ради. В позовній заяві ОСОБА_1не вказано в чому полягає незаконність дій міської ради чи її працівників при прийнятті рішення про приватизацію. Між ОСОБА_1 та міською радою відсутній спір з приводу приватизації, підставою для визнання незаконним рішення вказується визнання права власності на квартиру за позивачем, а не порушення міською радою законів України. Претензії позивача до міської ради виникли не з управлінських функцій міської ради і в даному випадку слід було визнавати міську раду третьою особою в цивільній справі без самослійних вимог.
Керуючись ст. 305, 307, 309, 316 ЦПК України, Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду", колегія
вирішила:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3задовольнити повністю.
Рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 4.05.2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ДП "Будівельник", Корсунь-Шевченківської міської ради про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло, визнання права власності на квартиру - скасувати.
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ДП "Будівельник" про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло, визнання права власності на квартиру - відмовити.
Рішення набуває законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня проголошення.
Головуючий:
Судді: