Ухвала

08 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 296/10859/16-ц

провадження № 61-29062св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

треті особи: Корольовський відділ державної виконавчої служби м. Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 04 серпня 2017 року у складі судді Драча Ю. І. та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 26 вересня 2017 року в складі колегії суддів: Талько О. Б., Шевчук А. М., Григорусь Н. Й.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 4 серпня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 04 серпня 2017 року, позов задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини будівлі складу хлору, літера Р, та будівлі гаража ОГЕ, площею 217,6 кв. м, вартістю 194 871 грн, на 1/2 частини будівлі тепловозного депо, літера Щ, площею 103,0 кв. м, вартістю 146 370 грн, на 1/2 частину будівлі артсвердловини, літера К-І, площею 8,0 кв. м, вартістю 48 129 грн, які розташовані в АДРЕСА_1 ; на 1/2 частини 5/100 часток нежитлової будівлі (приміщення контори), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , площею 68,4 кв. м, вартістю 114 426 грн.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частини будівлі складу хлору, літера Р, та будівлі гаража ОГЕ, площею 217,6 кв. м, вартістю 194 871 грн; на 1/2 частини будівлі тепловозного депо, літера Щ, площею 103,0 кв. м, вартістю 146 370 грн; на 1/2 частини будівлі артсвердловини, літера К-І, площею 8,0 кв. м, вартістю 48 129 грн, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; на 1/2 частини 5/100 часток нежитлової будівлі (приміщення контори), за адресою: АДРЕСА_1 , площею 68,4 кв. м, вартістю 114 426 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що спірне майно є спільною сумісною власністю сторін, оскільки відповідач, укладаючи договори купівлі-продажу даних об`єктів нерухомого майна, діяв в інтересах сім`ї, за письмовою згодою ОСОБА_1 . При цьому, у нотаріально посвідчених заявах позивача зазначено про придбання цього майна за спільні сумісні кошти подружжя. Майно фізичної особи-підприємця може бути об`єктом спільної сумісної власності подружжя і предметом поділу між кожним з подружжя з урахуванням загальних вимог законодавства щодо критеріїв визначення правового режиму спільного сумісного майна подружжя та способів поділу його між кожним з подружжя.

У жовтні 2017 року ОСОБА_2 подав касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 04 серпня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 26 вересня 2017 року в частині задоволення позовних вимог та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що майно фізичної особи-підприємця, яке придбане за кошти від своєї діяльності підприємця і не в інтересах сім`ї та використовується в його підприємницькій діяльності з метою отримання прибутку, слід розглядати як його особисту приватну власність відповідно до статті 57 СК України, а не як об`єкт спільної сумісної власності подружжя, який підпадає під регулювання статей 60, 61 СК України. ОСОБА_1 не є стороною договору позики на купівлю комерційної нерухомості від 09 грудня 2011 року, не має обов`язків щодо повернення коштів кредитору за вказане майно, а тому не має на нього прав. Також ОСОБА_1 не доведено факт того, що вона займалася підприємницькою діяльністю у спірний період та використовувала спірне майно. Суди не звернули уваги на той факт, що спірне майно є виключно комерційною нерухомістю і має використовуватися в господарській діяльності. Сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для визначення такого майна як об`єкта права спірної сумісної власності подружжя. Наявність згоди позивача на придбання відповідачем спірного майна не свідчить про те, що таке майно придбавалось за кошти подружжя.

У січні 2018 року ОСОБА_1 подала заперечення на касаційну скаргу, в яких просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанцій без змін. Зазначала, що спірне майно придбане за спільні кошти подружжя, які набути внаслідок спільної праці.

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Частиною другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.

Підстави для виклику сторін відсутні.

За таких обставин розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

З урахуванням категорії та складності справи, з огляду на положення частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, справа підлягає розгляду в складі п`яти суддів.

Керуючись статтею 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Корольовський відділ державної виконавчої служби м. Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про поділ спільного сумісного майна подружжя та зняття арешту з майна, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 04 серпня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 26 вересня 2017 року, призначити до судового розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Бурлаков

В. М. Коротун

М. Є. Червинська