АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-1160 2006 р. , Головуючий по 1 інстанції
Категорія інші позовного - Дерунець О.А.
провадження
Доповідач в апеляційній Інстанції - Адаменко Л.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" липня 2006 р Судова палата в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Бурлака В.О.
суддів Адаменко Л.В., Василенко Л.І.
при секретарі Ковтун Л.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу
ОСОБА_1на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 лютого 2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення боргу та за зустрічним позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1про визнання угоди недійсною
встановила:
ОСОБА_1. 21 квітня 2003 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2. про стягнення боргу за договором позики, сплату відсотків за прострочення грошового зобов'язання, посилаючись на те, що 18 липня 1999 року він позичив відповідачці для сплати держмита 1000 грн., які вона зобов'язувалась йому повернути до 18 липня 2000 року, але у зазначений термін не повернула і в подальшому відмовилась повернути борг, не дивлячись на те, що вона власноручно написала розписку про борг перед ним та взяла на себе зобов'язання виплачувати пеню в розмірі 1-го відсотка за кожний день прострочки.
Позивач просив стягнути з ОСОБА_2. на його користь 3000 грн. пені та 1000 грн. боргу.
За додатковою позовною заявою від 22-го травня 2004 року ОСОБА_1. просив ухвалити рішення про стягнення з відповідачки 1 тисячі гривнів боргу, 3650 грн. пені та 1000 грн. моральної шкоди в зв'язку з тим, що вона ображала його непристойними словами, принижуючи його честь та гідність.
6 листопада 2005 року ОСОБА_1. подав до суду заяву про зміну своїх позовних вимог, просив стягнути з ОСОБА_2. на його користь 7222,93 грн.
ОСОБА_2звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1про визнання угоди про надання правової допомоги недійсною та стягнення з нього незаконно отриманих від неї 1000 грн., мотивуючи тим, що вказана угода була укладена внаслідок обману з боку відповідача.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 лютого 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, позов ОСОБА_2. задоволений.
Ухвалено угоду, укладену 14 липня 1999 року між ОСОБА_2та ОСОБА_1про надання правової допомоги визнати недійсною, як вчинену внаслідок обману і стягнути із ОСОБА_1на користь ОСОБА_2. 1000 грн.
ОСОБА_1. на вказане рішення подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та постановити нове рішення про задоволення його позову, мотивуючи тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував фактичні обставини справи та не дав належну оцінку доказам по справі; посилаючись при цьому на вимоги ст.ст. 309-313 ЦПК України.
Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді, судова палата приходить до висновку про те. що апеляційна скарга ОСОБА_1підлягає відхиленню із слідуючих підстав.
При розгляді справи по суті судом першої інстанції в достатньо повному обсязі були з'ясовані фактичні обставини її, перевірені доводи та заперечення сторін, дано належний аналіз та правова оцінка зібраним по справі доказам. Встановивши, що фактично договору позики між ОСОБА_1. та ОСОБА_2. не було, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність відмови у задоволенні позову ОСОБА_1та задоволення позову ОСОБА_2. про визнання угоди недійсною із стягненням із ОСОБА_1на її користь, коштів в сумі 1000 грн., отриманих ним шляхом обману. При цьому районний суд, приймаючи міри до повного, об'єктивного та всебічного з'ясування фактичних обставин даної справи, витребував із Ново-миргородського районного суду та дослідив в судовому засіданні дані про рух цивільної справи, в якій ОСОБА_1. повинен був приймати участь, як представник ОСОБА_2., і не зробив цього, тобто не виконав умови договору про надання правової допомоги; постанову про відмову в порушенні кримінальної справи про ОСОБА_1від 10 серпня 2005 року на підставі ст. 1 п. «г» Закону України «Про амністію» № 2591 від 31-го травня 2005 року і за ст. 6 п. 4 КПК України відповідно до якої ОСОБА_1. шляхом обману заволодів коштами ОСОБА_2. в сумі 1000 грн., примусивши її написати розписку про отримання грошей у борг, чим вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 190 КК України - шахрайство.
Судом першої інстанції також були допитані свідки, які підтвердили факт передачі ОСОБА_2. ОСОБА_1коштів в сумі 1000 грн., що виключає доводи ОСОБА_1про факт укладення договору позики.
Доводи апелянта про наявність боргу у ОСОБА_2. перед ним спростовуються її запереченнями про те, що ОСОБА_1. після передачі йому нею 1000 грн. на оплату держмита звертався до Новомиргородського райсуду із заявою про звільнення її від сплати держмита і в засіданні суду першої інстанції нічого в зв'язку з цим пояснити не міг.
За наведених обставин підстав для скасування рішення, ухваленого з дотриманням норм матеріального і процесуального права, немає.
Керуючись ст.ст. 303,304,307,308,314, 315 ЦПК України, судова палата
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 лютого 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий /підпис/ Судді /підписи/
Вірно: суддя апеляційного суду
Черкаської області Л.В.Адаменко