АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«07» лютого 2007 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Яковлева Ю.В.
суддів - Каранфілової В.М., Сидоренко І.П.
при секретарі - Нікітіні Д.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сухолиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, голови Сухолиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, визнання розпоряджень незаконними за апеляційною скаргою Сухолиманської сільської ради на постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від ІНФОРМАЦІЯ_1 року, -
встановила:
Позивачка ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 року звернулась до суду з вищевказаним адміністративним позовом (а.с. 2-3), який уточнила в процесі судового розгляду (а.с. 51-54). Свої позовні вимоги позивачка обгрунтувала тим, що розпорядженням голови Сухолиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області НОМЕР_1від ІНФОРМАЦІЯ_3року вона була прийнята на роботу у Сухолиманську сільську раду на посаду землевпорядника (а.с. 21). Розпорядженням голови Сухолиманської сільської ради НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_4 року вона була звільнена з займаної посади з цієї ж дати (а.с. 16). Розпорядженням того ж голови НОМЕР_4 від ІНФОРМАЦІЯ_5 року (а.с. 17) було доповнено розпорядження НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_4 року тим, що ОСОБА_1 звільнена з займаної посади на підставі п. 2 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від ІНФОРМАЦІЯ_6 року, у зв'язку з порушенням умов реалізації права на службу в органах місцевого самоврядування (відсутність відповідної освіти і професійної підготовки необхідних для займання посади землевпорядника сільської ради). А розпорядженням голови Сухолиманської сільської ради НОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_7 року (а.с. 35) було скасовано вищевказане розпорядження НОМЕР_1від ІНФОРМАЦІЯ_3року про прийняття позивачки на роботу.
Позивачка вважає своє звільнення незаконним, оскільки вона не була попереджена про своє наступне звільнення, має неповнолітню доньку ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_8 року народження (а.с. 12), яку виховує сама (а.с. 19), Сухолиманська сільська рада не довела до відома державної служби зайнятості інформацію про її наступне вивільнення, а також вона закінчила (заочно) 3 курс Петровського державного аграрного технікуму за спеціальністю землевпорядник (а.с. 18, 20). У зв'язку з вказаними обставинами позивачка
Справа №22а-79/2007
Головуючий першої інстанції суддя - Комлева О.С. Категорія АП: 41
Доповідач суддя - Яковлев Ю.В.
2
просила визнати вищевказані розпорядження голови Сухолиманської сільради (а саме НОМЕР_2 НОМЕР_5 та НОМЕР_6 за ІНФОРМАЦІЯ_9 рік незаконними, поновити її на роботі, стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу, а також стягнути моральну шкоду у розмірі 2000 гривень.
Представник Сухолиманської сільської ради позовних вимог ОСОБА_1 не визнав та просив суд відмовити позивачці у задоволенні її позовних вимог. Відповідач -голова Сухолиманської сільради ОСОБА_3 надав суду заяву (а.с. 55-56) у якій заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та просив розглянути справу за його відсутністю.
Постановою суду від ІНФОРМАЦІЯ_10 року позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені частково. Розпорядження голови Сухолиманської сільської ради НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_4 року, НОМЕР_4 від ІНФОРМАЦІЯ_5 року та НОМЕР_3 від 15.09.ІНФОРМАЦІЯ_9 року - визнані незаконними. Позивачка була поновлена на посаді землевпорядника Сухолиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області. З Сухолиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області стягнуто на користь ОСОБА_1 2794 гривні 03 копійки заробітної плати за час вимушеного прогулу, а також стягнута моральна шкода у розмірі 500 гривень. В решті позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.
В апеляційній скарзі Сухолиманська сільська рада Овідіопольського району Одеської області, посилаючись на порушення судом 1-ї інстанції норм матеріального та процесуального права, просить вказану постанову суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1
Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції правильно і в повному обсязі встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Вірним, на думку колегії суддів, є посилання суду 1-ї інстанції на ст.ст. 1,3, п.4 ч. 1 ст. 36, ч. 2 ст. 40, ст. 49-2, 184, 233 та 235 КЗпП України. При цьому правильним є посилання суду на положення ст. З вказаного Кодексу, згідно з якими законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності.
Правильним є і посилання суду у постанові на положення Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а саме:
- згідно ст. 20, крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», цим та іншим законами України, у тому числі у разі порушення умов реалізації права на службу в органах місцевого самоврядування (стаття 5 цього Закону).
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», право на службу в органах місцевого самоврядування мають громадяни України незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, терміну проживання на відповідній території. На посаду можуть бути призначені особи, які мають відповідну освіту і професійну підготовку, володіють державною мовою в обсягах, достатніх для виконання службових обов'язків. Судом встановлено, що позивачка з ІНФОРМАЦІЯ_11 року почала навчання у Петровському державному аграрному технікумі за спеціальністю землевпорядник, закінчила 3 курс (а.с. 18, 20), за два роки роботи на посаді землевпорядника вона жодного разу не була притягнута до дисциплінарної відповідальності за порушення трудової дисципліни. З службової характеристики ОСОБА_1 вбачається, що за час роботи у сільській раді вона проявила себе, як компетентний і професійний працівник, самостійно виконувала покладені на неї обв'язки,
3
що давало можливість оперативно приймати рішення та контролювати їх реалізацію. До виконання своїх обов'язків ставиться відповідально, всі звітності здає вчасно без затримки. За період роботи, співпрацюючи з районним відділом земельних ресурсів, нарікань та скарг на неї не було (а.с. 6).
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду про порушення трудового законодавства при звільненні позивачки з займаної посади, про необхідність визнання незаконними вищевказаних розпоряджень голови Сухолиманської сільської ради та про поновлення ОСОБА_1 на роботі.
При цьому колегія судців не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про відсутність у позивачки необхідної освіти, як не суттєві, та про те, що трудові відносини в органах місцевого самоврядування нормами КЗпП України не регулюються, оскільки ці доводи спростовуються положеннями ст.ст. 1, 3 та інших КЗпП України та ст. 20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Правильно судом визначений розмір заробітку за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню з Сухолиманської сільської ради на користь позивачки.
Також вірно, у відповідності до вимог ст. 237-1 КЗпП України, визначений розмір та стягнута моральна шкода на користь ОСОБА_1, оскільки остання зазнала моральних страждань, втратила нормальні життєві зв'язки, що вимагало від неї додаткових зусиль для організації свого життя.
Погоджується колегія суддів і з висновком суду що поновлення позивачці строку для звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки пропустила ОСОБА_1 строк для такого звернення з поважних причин, що підтверджено матеріалами справи (а.с. 1,31,34).
Інші доводи апеляційної скарги суттєвими не являються та не дають підстав для скасування чи зміни постанови суду 1-ї інстанції.
З огляду на вищевикладене колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ч. 1 ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205 КАС України, колегія суддів -
ухвалила:
Апеляційну скаргу Сухолиманської сільської ради - залишити без задоволення.
Постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від ІНФОРМАЦІЯ_1 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Сухолиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, голови Сухолиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, визнання розпоряджень незаконними - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, однак, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого Адміністративного суду України протягом 1 -го місяця з дня її проголошення.
Ю.В. Яковлев
І.П. Сидоренко