Справа № 2-1171/10

    РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

19 лютого 2010 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді                 Мельниченко С.П.,

при секретарі                     Білодід Ю.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Новомосковську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новомосковської міської ради, третя особа Новомосковська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до  Новомосковської міської ради, третя особа Новомосковська державна нотаріальна контора, в якій позивач просить суд:

- визнати за позивачкою право власності на Ѕ частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1;

- встановити факт прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2;

- визнати за позивачкою право власності на Ѕ частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2.

В обґрунтування заявленого позову позивачка посилалась на те, що 17 травня 1997 року померла гр. ОСОБА_2, а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3, які постійно мешкали в АДРЕСА_1.

На день їх смерті залишилось спадкове майно: жилий будинок з надвірними побудовами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належав їм на праві спільної часткової власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом виданого Новомосковською державною нотаріальною конторою 20 червня 1960 року за реєстром № 3784.

Позивачка є спадкоємцем 1/2 частки жилого будинку, після смерті ОСОБА_2 на підставі заповіту посвідченого Новомосковською державною нотаріальною конторою 22 липня 1993 року за реєстром №3243. Інших спадкоємців, в тому числі осіб, які мають право обов’язкову частку не має.

Крім того, позивачка є спадкоємцем Ѕ  частини жилого будинку, після смерті ОСОБА_3 на підставі заповіту посвідченого Новомосковською державною нотаріальною конторою 22 липня 1993 року за реєстром № 3232. Інших спадкоємців, в тому числі осіб, які мають право обов’язкову частку не має.

Після смерті останнього спадкодавця, зважаючи на той факт, що оформлення спадкових прав терміном не обмежено, у відповідності зі ст. 1297 ЦК України позивачка  звернулась до Новомосковської державної нотаріальної контори за оформленням своїх спадкових прав, однак, в одержанні свідоцтва про право на спадщину за заповітом, як після ОСОБА_2, так і після ОСОБА_3, їй було відмовлено, про що нотаріус виніс відповідні постанови.

Свою відмову нотаріус мотивує тим, що у встановлений законом шестимісячний строк після смерті ОСОБА_2, яка померла 17 травня 1997 року, з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори позивачка не зверталась, факт прийняття спадщини не вбачається, а надані документи містять розбіжності, а саме в свідоцтві про смерть вона вказана як ОСОБА_2, в заповіті – ОСОБА_4.

Позивачка вважає, що вона фактично прийняла спадщину, про що свідчить наявність у позивачки правовстановлюючого документа на належне померлій нерухоме майно на ім'я спадкодавця, яким вона заволоділа разом з заповітом зразу після смерті ОСОБА_2 та утримує їх до цього часу, тож за вимогами зі статей 548, 549 ЦК Укр. 1963р. являється  спадкоємцем що прийняла спадщину та власником 1/2 частини жилого будинку з моменту відкриття спадщини, тобто від дня смерті спадкодавця ОСОБА_2.

Крім того, за Словником власних імен Академії наук Української СРСР 1967 року ОСОБА_4 та ОСОБА_2 являється одним і тим же іменем: ОСОБА_4 - офіційне, а ОСОБА_2 -розмовне. Ця обставина свідчить про те, що померла особа ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (російське визначення прізвища, смисл якого від чередування голосних „О" та „Е" не міняється) ОСОБА_5 є однією і тією ж особою.

Свою відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті спадкодавця ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, нотаріус мотивує тим, що заява про прийняття спадщини до нотаріальної контори, у встановлений законом строк не подавалась, факт прийняття спадщини із наданих документів не вбачається тож оформлення спадкових прав не представляється можливим, так як ця обставина суперечить вимогам ст. 67 Закону України «Про нотаріат», яка містить вимогу щодо умови прийняття спадкоємцем спадкового майна.

Позивачка вважає, що вона являється спадкоємцем, який фактично прийняв спадщину після смерті вказаного спадкодавця, так як вона дійсно проживала однією сім'єю з померлою ОСОБА_3 на день її смерті, що в повній мірі відповідає вимогам ст. 1268 ЦК України за якою право власності на спадкове майно переходить на спадкоємця, тобто позивачки з моменту відкриття спадщини. Факт проживання однією сім'єю з цим спадкодавцем на день її смерті, підтверджується довідкою квартального комітету

Сторони та третя особа в судове засідання не з'явились, надавши заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Судом по справі встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 (а.с. 6), після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1, належну їй на підставі свідоцтва про право на спадщину від 30.06.1960 року (а.с. 10), який вона заповідала  позивачці (а.с. 8).

Позивачка звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, однак нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв’язку з тим, що  не вбачається факт прийняття спадщини і, крім того, маються розбіжності в документах, а саме, в свідоцтві про смерть – ОСОБА_2, а в заповіті ОСОБА_4 (а.с. 14).

Суд вважає за можливе визнати, що позивачка фактично прийняла спадщину, оскільки має в розпорядженні правовстановлюючі документи, однак не оформила своїх спадкових справ, а отже на підставі ст.. 548 ЦК УРСР, вказана частина будинку належить позивачці з моменту прийняття спадщини.

Крім того, суд вважає за можливе встановити факт того, що ОСОБА_2, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, яка надала заповіт одна й та ж особа, оскільки прізвище написано помилково в зв’язку з перекладом з української на російську мову, а ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_4 згідно словника власних імен є одним і тим же іменем.

Таким чином, суд вважає за можливе позовні вимоги позивачки в частині визнання за нею права власності на Ѕ частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 (а.с. 7) після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1, належну їй на підставі свідоцтва про право на спадщину від 30.06.1960 року (а.с. 10), який вона заповідала  позивачці (а.с. 9).

Позивачка звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, однак нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв’язку з тим, що  не вбачається факт прийняття спадщини. (а.с. 15).

Як вбачається з довідки  голови квартального комітету (а.с. 16) позивачка останні кілька років до смерті ОСОБА_3 постійно з нею проживала без реєстрації  та ховала її, що свідчить про прийняття позивачкою спадщини після смерті ОСОБА_3, а тому суд вважає за можливе встановити факт прийняття спадщини позивачкою після смерті ОСОБА_3 та визнати за позивачкою право власності на Ѕ частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2.

Інших спадкоємців в судовому засіданні не встановлено.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 3, 5-8, 10, 57, 60, 212, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 548, 549 ЦК УРСР, ст.. ст.. 1220, 1222, 1223, 1233, 1268 ЦК України, -  

ВИРІШИВ:    

    Позовні вимоги ОСОБА_1 до Новомосковської міської ради, третя особа Новомосковська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.

Встановити факт прийняття ОСОБА_1 спадщини після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя                                     С.П.Мельниченко