ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

УХВАЛА

"13" серпня 2019 р.Справа № Б-39/99-10

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Міньковського С.В.

при секретарі судового засідання Черновій В.О.

розглянувши справу

за заявою ФОП Варава Сергій Васильович, м. Люботин

до ФОП Варава Сергій Васильович, м. Люботин

про визнання банкрутом

за участю сторін: не з`явились,

ВСТАНОВИВ:

Постановою суду від 25.10.2010 р. СПДФО Варава С.В. визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Залеську Н.С., яку зобов`язано відповідно до ст.ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" виконати дії передбачені вказаною статтею, завершити ліквідаційну процедуру та надати суду відповідні документи.

Ухвалою суду від 23.02.2012 р. суд задовольнив заяву ліквідатора Залеської Н.С. про дострокове її звільнення від обов`язків ліквідатора у зв`язку з припиненням підприємницької діяльності, призначив ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Яновського С.С.

Ухвалою суду від 23.04.2013 року усунено арбітражного керуючого Яновського С.С. від виконання обов`язків ліквідатора СПДФО Варава С.В., призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Татіщева О.Є.

Ухвалою суду від 12.12.2016 р. призначено ліквідатором ФОП Варави С.В. арбітражного керуючого Косиневського М.А.

Ухвалою суду від 18.02.2019 р. та від 19.03.19 р. було відкладено розгляд звіту ліквідатора, зобов`язавши ліквідатора надати суду детальний звіт про виконану роботу.

Ухвалою суду від 25.04.19 р. та 26.06.19 р. відкладено розгляд звіту ліквідатора в зв`язку з неявкою учасників справи.

Ліквідатор в судове засідання 13.08.2019 р. знову не з`явився, проте на електронну адресу суду надійшов проміжний звіт ліквідатора, в якому він повідомляє, що ліквідаційна процедура ще не завершена, оскільки грошові кошти від продажу майна банкрута знаходяться на депозитному рахунку нотаріуса в АБ "Золоті ворота", який перебуває в ліквідаціїї, а рухоме майно у вигляді легкового автомобілю знаходиться у розшуку, тому просить суд відкласти розгляд справи.

Крім того, на електронну адресу суду надійшло клопотання, в якому ліквідатор повідомляє, що знаходиться на лікарняному, тому не може прийняти участь в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч. 3 ст. 202 ГПК якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засдіання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Судом встановлено, що всіх учасників даного судового засідання, в тому числі і ліквідатора Косиневського М.А., повідомлено про дату, час та місце розгляду справи належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення з відміткою про особисте вручення за вих. № 016123/1. В зв`язку з чим суд дійшов висновку про розгляд справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ліквідатором вимоги постанови суду від 25.10.10 р. не виконані в повному обсязі, до матеріалів справи не надано повного звіту.

Згідно з ч.6 ст.3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до 19.01.13 р., яка застосовується до даної справи (далі - Закон про банкрутство) встановлено, що ліквідатор при реалізації своїх прав та обов`язків зобов`язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Згідно ст. 25 Закону про банкрутство ліквідатор з дня свого призначення приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження, здійснює інвентаризацію та оцінку; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Суд звертає увагу, що застосування до фізичної особи-підприємця ліквідаційної процедури з особливостями банкрутства його як суб`єкта підприємницької діяльності (ст.ст. 47-49 Закону про банкрутство) та призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого жодним чином не виключає обов`язковість та необхідність виконання ліквідатором повноважень, що визначені у загальних положеннях (ст.ст. 1, 22-32 Закону про банкрутство), оскільки це надає можливість виконання ліквідаційної процедури ФОП ліквідатором прозоро та послідовно, враховуючи інтереси сторін та учасників провадження, забезпечуючи сумлінність та розумність при здійсненні ліквідаційної процедури. Тобто, під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий (ліквідатор) зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено), обгрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

У відповідності до ч.12 ст.30 Закону про банкрутство ліквідатор зобов`язаний на вимогу господарського суду або державного органу з питань банкрутства надавати необхідні відомості щодо проведення ліквідаційної процедури.

Проте ліквідатором приписи закону та постанови суду виконані не були, звіт ліквідатора та інші належні документи у порядку ч.1 ст. 32 Закону стосовно проведення ліквідаційної процедури по банкрутству суду не надані. А надані до матеріалів справи звіти є ідентичними і взагалі не підтверджені ніякими документами, тому не можуть свідчити про належне виконання ліквідатором своїх обов`язків.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст. 129 Конституції України, однією з засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Зазначені обставини свідчать про неналежне виконання ліквідатором Косиневським М.А . своїх обов`язків, які, зокрема, передбачені ст.ст. 3-1, 23, 25, 31 Закону про банкрутство.

Суд зауважує, що у відповідності до ч.12 ст. 30 Закону про банкрутство ліквідатор зобов`язаний на вимогу господарського суду або державного органу з питань банкрутства надавати необхідні відомості щодо проведення ліквідаційної процедури.

Проте, подані ліквідатором суду письмові звіти про хід ліквідаційної процедури за період з 12.12.16 р. по 13.08.2019р., а саме звіти від: 27.06.17 р., 30.08.17 р., 30.10.17 р. та звіти від 05.06.18 р., 31.10.18 р., 30.11.18 р., 30.01.19 р., 18.02.19 р., 19.03.19 р., 25.04.19 р., 29.05.19 р., 26.06.19 р., 31.07.19 р. не підтверджують належним чином проведення ліквідатором ліквідаційних заходів по банкруту. Взагалі не містять інформації щодо вчинених ліквідатором дій, а також містять інформацію, яка не відповідає дійсності.

Зокрема, щодо рухомого майна у вигляді легкового автомобілю, ліквідатор у всіх своїх звітах зазначає, що воно знаходиться в розшуку. Проте, ліквідатором жодного разу не зазначено, ким автотранспорт розшукується та, які вжиті дії особисто ліквідатором щодо розшуку автомобілю. Крім того, ліквідатор в своїх звітах жодного раху не індивідуалізував легковий автомобіль, який він розшукує.

Суд самостійно встановив, що мова йде про автомобіль КІА CERATO, д.н.з. НОМЕР_1 , 2006 р.в. (довідка ДАІ від 09.09.15 р., т. 7 а.с. 38). Інші транспортні засоби за банкрутом не зареєстровані.

Однак, також судом встановлено, що ухвалою суду від 01.07.2014 р. було встановлено факт того, що легковий автомобіль КІА CERATO фактично не був включений ліквідаторами до складу ліквідаційної маси. Також зазначається про вилучений технічний паспорт автомобіля та його державні номери органом державної виконавчої служби. (т. 5 а.с. 41-43)

Таким чином, суд зазначає, що ліквідатор Косиневський М.А., навіть після ознайомлення з матеріалами справи №Б-39/99-10, про що свідчить особисто подане клопотання ліквідатора на ознайомлення з матеріалами справи від 20.12.2016 р., неналежно виконує свої повноваження та, як свідчать звіти ліквідатора, вживає заходи по розшуку рухомого майна, яке навіть не перебувало у складі ліквідаційної маси банкрута. (т. 6 а.с. 140).

Крім того, ліквідатор в судові засідання, починаючи з 11.12.17 р. та всі наступні засідання 19.02.2018 р., 16.04.18 р., 05.06.18 р., 23.07.18 р., 24.09.18 р., 12.11.18 р., 18.02.19 р., 19.03.19 р., 25.04.19 р., 26.06.19 р. та 13.08.19 р. жодного разу не з`явився, поважних причин нез`явлення в судові засідання суду не надав, доказів завершення ліквідаційної процедури суду також не надав.

Господарський суд вважає за необхідне зазначити, що ліквідаційна процедура у даній справі триває вже більше 8 років, тоді як ст. 22 Закону про банкрутство встановлює граничний строк процедури ліквідації у 18 місяців.

Слід також зазначити, що процесуальні дії суду у справі про банкрутство мають вчинятися чітко у строки, встановлені Законом про банкрутство. Необгрунтоване затягування таких строків призводить до настання ряду негативних правових наслідків.

Нез`явлення ліквідатора в судові засіданні без поважних причин та без повідомлення причин, в разі визнання судом його явки обов`язковою, може розцінюватися судом як зловживання процесуальними правами.

Відповідна практика, спрямована на умисне затягування судового процесу, порушує права інших учасників процесу та суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

При цьому під затягуванням судового процесу розуміються дії або бездіяльність учасника судового процесу, спрямовані на створення перешкод у вирішенні спору по суті з метою недосягнення результатів такого вирішення протягом установлених законом процесуальних строків.

Вищезазначене свідчить про те, що ліквідатор Косиневський М.А. наслідком своєї бездіяльності свідомо затягує ліквідаційну процедуру, створює підстави, які унеможливлюють задоволення вимог кредиторів банкрута та порушує процесуальні строки виконання ліквідаційної процедури.

Згідно з преамбулою Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" цей Закон встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Тобто, введення передбаченого цим Законом особливого порядку, зокрема, ліквідаційної процедури має на меті саме задоволення вимог кредиторів (повне або часткове).

Для регулювання відносин неплатоспромжності (галузевих принципів), суттєве значення має принцип судового нагляду у відносинах неплатоспроможності та банкрутства, який розпочинається з призначення розпорядника майна чи ліквідатора банкрута. Суд у справі про банкрутство повинен сам приймати рішення стосовно виду та інтенсивності нагляду з урахуванням процедури провадження, особи боржника та арбітражного керуючого, а також інших обставин справи.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 25.02.2019 р. у справі №906/864/17.

Слід зазначити, що господарський суд не лише фіксує порушення чи дотримання законодавства арбітражним керуючим, але більш широко розглядає питання стосовно усунення арбітражного керуючого з огляду на співмірність дій арбітражного керуючого меті банкрутства.

Враховуючи зазначене вище, суд доходить висновку про неналежне виконання ліквідатором Косиневським М.А. своїх обов`язків у даній справі, що потребує негайного реагування з боку суду.

Згідно п. 13 ст. 30 Закону про банкрутство передбачено, що повноваження ліквідатора за клопотанням комітету кредиторів можуть бути припинені в разі невиконання чи неналежного виконання обов`язків ліквідатором, про що господарський суд виносить ухвалу. Такі приписи закону кореспондуються з ч.9 ст.3-1 Закону, якою передбачено усунення судом ліквідатора в разі невиконання чи неналежного виконання ним своїх обов`язків.

Господарський суд в справі про банкрутство відповідно до вимог Закону про банкрутство виконує контролюючу функцію над учасниками процедури банкрутства і перевіряє належне виконання своїх обов`язків сторонами та учасниками процедури. Таким чином, встановивши, що арбітражний керуючий в справі про банкрутство не виконує у відповідності до вимог Закону покладені на нього обов`язків ліквідатора, не позбавлений можливості за ініціативою суду, за наявності підстав, вирішити питання про усунення арбітражного керуючого від виконання обов`язків ліквідатора боржника.

Враховуючи, що у справі відсутні документи, які свідчать про створення комітету кредиторів банкрута, кредиторами не надано суду кандидатуру арбітражного керуючого, ліквідатором Косиневським М.А. було порушено вимоги Закону про банкрутство, неналежно виконувались обов`язки ліквідатора банкрута, з метою недопущення заподіяння шкоди кредиторам та боржнику, суд вважає за необхідне усунути від обов`язків ліквідатора ФОП Варави С.В. Косиневського М.А. та призначити ліквідатором арбітражного керуючого з числа осіб зареєстрованих в реєстрі арбітражних керуючих. Задля чого, суд вважає за доцільне здійснити запит до автоматизованої системи з метою визначення кандидатури арбітражного керуючого. Разом з тим, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що призначений судом ліквідатор виконує свої повноваження до припинення його повноважень судом.

Отже, за таких обставин, враховуючи, що усуваючи одного ліквідатора боржника суд повинен призначити іншу особу ліквідатором, оскільки в протилежному випадку боржник залишається без органу управління та особи, яка несе відповідальність за збереження ліквідаційної маси боржника, суд вважає за необхідне зобов`язати ліквідатора Косиневського М.А. виконувати свої повноваження ліквідатора у даній справі та надати в наступне судове засідання звіт ліквідатора.

Крім того, оскільки судом здійснено запит до автоматизованої системи з метою визначення кандидатури арбітражного керуючого, а також враховуючи, що ліквідаційна процедура не завершена, суд доходить висновку про відкладення розгляду справи.

У відповідності до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу, зокрема, в разі необхідності витребування нових доказів.

Частиною 1 статті 5 ГПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних та юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до приписів ст. 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права та застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Євпропейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини сформулював у своїй практиці низку розуміння принципів справедливості судового процесу. Сторони процесу повинні мати можливість обґрунтувати свою справу з необхідною ефективністю ("Н.v. Belgium" від 30.11.1987). Зазначене створює право сторони на справедливий судовий розгляд.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

За таких обставин, керуючись ст.ст. 3-1, 22-32, 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до 19.01.19 р., ст.ст. 4, 97, 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції після 19.01.19 р., ст.ст. 5, 11, 86, 202, 216, 233-234 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1. Усунути арбітражного керуючого Косиневського Максима Анатолійовича від виконання обов`язків ліквідатора ФОП Варави С.В.

2. Зобов`язати арбітражного керуючого Косиневського Максима Анатолійовича виконувати повноваження ліквідатора ФОП Варави С.В. до призначення судом нового ліквідатора у передбаченому законом порядку.

3. Здійснити запит до автоматизованої системи з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство.

Після визначення кандидатури арбітражного керуючого, направити дану ухвалу, визначеному системой арбітражному керуючому.

4. Відкласти розгляд звіту ліквідатора на "26" вересня 2019 р. о(об) 12:00 год., за адресою: м. Харків, пл. Свободи 5 Держпром 8-й під`їзд, зал № 111.

5. Зобов`язати ліквідатора надати суду звіт.

6. Ухвалу направити ліквідатору, кредиторам, банкруту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття (оголошення) та може бути оскаржена в частині пунктів 1-2 резолютивної частини ухвали протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала підписана 14.08.19 р.

Суддя Міньковський С.В.