Справа № 2-288/10

                                                                    РІШЕННЯ

                                                             ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2010 року                               Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська  

в складі:                головуючого судді – Слюсар Л.П.

                                при секретарі –   Цалин О.С.

розглянувши в відкритому судовому засіданні  в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну  справу за позовною заявою  ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства  « Кондитерська фабрика» « А.В.К.» м. Дніпропетровськ»,  Голови Спостережної Ради Авраменко Лариси Василівни,  Закритого  акціонерного товариства « АВК»  про незаконне  звільнення ( повторне після поновлення), не виконання судового рішення про стягнення заборгованості за вимушені прогули 2006-2007 р.р. у сумі 16748 грн. 20 коп., стягнення моральної шкоди 2000 грн. та за вимушені прогули з 06.11.2008 р.,  через порушення трудового законодавства, трудових прав внаслідок складання незаконних актів про прогули з 21.11.2008 року по 23.12.2008 року , -

ВСТАНОВИВ:

В жовтні  2009 року позивач звернувся до суду  із позовною заявою до  відповідача     Закритого акціонерного товариства  « Кондитерська фабрика» « А.В.К.» м. Дніпропетровськ»  про незаконне ( повторне звільнення), не виконання судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати за вимушені прогули 2006-2007 р.р. у сумі 16748 грн. 20 коп., моральної  шкоди 2000 грн., та за вимушені прогули 06.11.2008 року у сумі 15950 грн.  та моральної шкоди 5000 грн. В ході розгляду справи позовні вимоги неодноразово уточнювалися та визначалися сторони по справі.   В  обґрунтування своїх позовних вимог позивач в позовній заяві, уточненій  позовній заяві  та представник  позивача в судовому засіданні посилалися на те, що  позивач перебуває в трудових відносинах з підприємством ЗАТ КФ « А.В.К.».  Відповідно до рішення  Індустріального районного суду м. Дніпропетровськ від 06.11.2008 року  ОСОБА_1 був поновлений на посаді вантажника служби логістики ЗАТ м. Дніпропетровськ.  Стягнено з ЗАТ КФ «А.В.К.» м. Дніпропетровськ»  на користь ОСОБА_1   за час вимушеного прогулу 16748 грн. 20 коп., моральну шкоду -2000 грн.  Суд допустив негайне виконання  рішення, але  відповідач  лише 21.11.2008 року видав наказ про його поновлення на роботі на посаді вантажника в службі логістики з 24.08.2006 року. З наказом він був ознайомлений 24.11.2008  року, де вказав, що він є інвалідом 2 групи.  Користуючись своїм правом на відпустку 24.11.2008  року він подав заяву про надання відпустки на ім’я директора за період 2006-2007 рік.  Відповідач надав наказ  про надання відпустки з 24.11.2006 по 23.11.2008 року, але він не отримав грошову компенсацію за відпустку.  У час знаходження у відпустці він був повідомлений про те, що повинен з’явитися за трудовою книжкою в зв’язку з ухвалою апеляційного суду, однак трудова книжка,  ні наказ не направлені.  Як стало відомо позивачу його було звільнено за прогули  по невідомій для нього причині за період з 21.11.2008 року по 23.12.2008 року, що виявилося відповідно до табелів обліку робочого часу робітників служби логістики за листопад та грудень 2008 року, актів про відсутність на робочому місці без поважних причин. Просили визнати звільнення незаконним ( повторно), поновити  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 , інваліда 2 групи на посаді вантажника в службу логістики ЗАТ КФ « А.В.К.» м. Дніпропетровськ»; стягнути солідарно  із  ЗАТ КФ « А.В.К.» м. Дніпропетровськ» та голови спостережної ради  Авраменко Л. В.   за вимушені прогули ( борг)  за 2006-2007 роки  на користь ОСОБА_118747 грн. 20 коп.;  стягнути солідарно за вимушені прогули ( повторне звільнення) з ЗАТ КФ « АВК» м. Дніпропетровськ та голови Спостережної ради Авраменко Л.В.  на користь ОСОБА_1 , інваліда 2-ї групи з 06.11.2008 року по даний час  суму 24650 грн.;  визнати  акти  про прогули від 21.11.2008 року по 23.12.2008 року  філії АВК  м. Дніпропетровська  нелегітивними, незаконними, скасувати; визнати  вимушеними прогулами  період з 06.11.2008 року ; стягнути солідарно із  відповідачів моральну  шкоду ( повторне звільнення) по актам 21.11.2008 р. по 23.12.2008 року  в сумі 10000 грн.

Представники    відповідача ЗАТ КФ « А.В.К.» м. Дніпропетровськ,  діючі на підставі доручення,   в судовому засіданні  позовні вимоги не визнали , просили в задоволенні позовної заяви відмовити. Суду пояснили,  що позовні  вимоги    ОСОБА_1  є безпідставними і не відповідають фактичним обставинам по справі.   Вказали, що 23.08.2006 року   ОСОБА_1 був звільнений ЗАТ КФ «А.В.К.» у відповідності до вимог чинного законодавства по ч.2 ст.40 КЗпП України наказом №159 від 23.08.2006 року  в зв’язку з виявленою невідповідністю працівника виконуваній роботі внаслідок стану здоров’я, що перешкоджає продовженню роботи, на підставі довідки  Запорізької  психоневрологічної медико-соціальної  експертної комісії №1 ( МСЕК) від 17.08.2006 року,  за якою ОСОБА_1  є інвалідом  другої групи з 18.04.2006 року з  трудовими рекомендаціями « непрацездатний».  Вказали, що Рішенням Індустріального районного суду від 06.11.2008 року  ОСОБА_1 був поновлений на посаді вантажника в службу логістики, стягнено на його користь   за час вимушеного прогулу   16748 грн. 20 коп., моральну шкоду 2000 грн.  та витрати по справі. Було допущене негайне виконання рішення суду в частині поновлення  позивача на посаду  вантажника, та в частині виплати однієї  середньомісячної заробітної плати.  Наказом від 21.11.2008 року №325 ОСОБА_1 був поновлений на роботі.    21.11.2008 року  ОСОБА_1  була направлена телеграма №01/4970, якою ОСОБА_1 був повідомлений про необхідність з’явитися на підприємство з трудовою книжкою та приступити до виконання трудових обов’язків. ОСОБА_1 24.11.2008 року з’явився  до відділу кадрів підприємства, надав трудову книжку, але до роботи не став, самовільно залишив підприємство без будь-яких пояснень. В подальшому  в період часу з поновлення  до 23.12.2008 року  він на роботу не з’являвся.  Факт відсутності на робочому місці ОСОБА_1  після поновлення на роботі  підтверджується актами про відсутність на робочому місці за період з 21.11.2008 року по 23.12.2008 року включно, а  також табелями  обліку робочого часу за листопад, грудень 2008 року. Наказ про надання відпустки ОСОБА_1 за період  з 24.11.2006 по 23.11.2008 року не видавався, заяву він не подавав.  16.12.2008 року  Апеляційним судом Дніпропетровської області   при розгляді цивільної справи за апеляційною скаргою  ЗАТ КФ « АВК» м. Дніпропетровськ, постановлена ухвала, якою рішення  Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06 листопада 2008 року  про поновлення  ОСОБА_1 на  посаді  та виплату за вимушений прогул, моральної шкоди та витрат  скасоване.  Ухвала Апеляційного суду Дніпропетровської області набрала законної сили з моменту її проголошення , тобто 16.12.2008 року.   18.12.2008 року ЗАТ КФ « А.В.К.»  м. Дніпропетровська»  була подана заява до Індустріального відділу ДВС  і державним виконавцем було закінчено виконавче провадження.      

23.12.2008  року наказом  №345к від 23.12.2008 року  ЗАТ КФ « А.В.К.»  м. Дніпропетровська» на підставі Ухвали Апеляційного суду  Дніпропетровської області від 16.12.2008 року був скасований наказ №325 від 21.11.2008 року про поновлення ОСОБА_1 на роботі,  тобто ніякого повторного  звільнення  за вимушені прогули, як вказує в позові ОСОБА_1 і  представник позивача в судовому засіданні не було.

Представник  Закритого акціонерного товариства  «АВК», діючий на підставі доручення, в судовому засіданні  позовні вимоги не визнав Вказав що ЗАТ « АВК»  ніякого відношення до позивача не має, з ними він  в трудових відносинах не перебував. ЗАТ Кондитерська фабрика « А.В.К.» м. Дніпропетровськ » є окремою юридичною особою. Вони є неналежним відповідачем по справі.

Представник Голови Спостережної Ради – Авраменко Л.В., діючий на підставі доручення, позовні вимоги не визнав.   Оскільки відповідно до п.10.4.5 Статуту ЗАТ « Кондитерська фабрика « А.В. К.» м. Дніпропетровська»  вирішення  питань, що до прийому та звільнення працівників є повноваженнями виконавчого органу товариства – тобто директора ЗАТ « Кондитерська фабрика» А.В.К.» м. Дніпропетровськ», тобто вона є неналежним відповідачем по справі.

  Представник позивачки наполягав на обов’язковій участі у справі прокурора Індустріального району м. Дніпропетровська. Судом було направлено  листа прокурору Індустріального району м. Дніпропетровська проханням прийняти участь у судовому засіданні.

Листом від 03.03.2010 року за №727/ вих.10   суду повідомлено, що прокуратура не вбачає підстав для вступу у зазначену цивільну справу.        

Суд вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, матеріали справи 2-454/09,  вважає  що позовна  заява не   підлягає  задоволенню  з наступних підстав.

Судом встановлено, що в  провадженні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська  знаходилася цивільна справа № 2-147/08 за позовною заявою    ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства кондитерська фабрика « А.В.К.» м. Дніпропетровськ, третя особа Прокурор Індустріального району м. Дніпропетровська, про поновлення на роботі, виплаті середнього заробітку, компенсації за вимушені прогули, моральної шкоди. Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська  від 06 листопада 2008 року  ОСОБА_1 був поновлений  на посаді вантажника в службу логістики Закритого акціонерного товариства кондитерська фабрика «А.В.К.» м. Дніпропетровськ»;  стягнено з Закритого акціонерного товариства кондитерська фабрика  «А.В.К.» м. Дніпропетровськ»  на користь ОСОБА_1  суму за час вимушеного прогулу в розмірі - 16 748, 20 грн. (шістнадцять тисяч сімсот сорок вісім гривен 20 копійок),  моральну шкоду у розмірі 2000 грн. (дві тисячі гривен); стягнено з Закритого акціонерного товариства кондитерська фабрика «А.В.К.» м. Дніпропетровськ»  державне мито у розмірі 175,98 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 30 грн.;  допущено  негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1  на посаду вантажника в службу логістики Закритого акціонерного товариства кондитерська фабрика «А.В.К.» м. Дніпропетровськ»; допущено негайне виконання рішення суду в частині виплати середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 ; в решті позову відмовлено.

На виконання рішення Індустріального районного   суду в частині негайного виконання  ОСОБА_1 було видано виконавчий лист №2-147 від 06.11.2008 року.  Постановою державного виконавця Репіна С.А. від 17.11.2008 року було відкрите виконавче провадження  та надано дирекції ЗАТ Кондитерська фабрика « А.В.К.»  строк  до 21.11.2008 року для добровільного виконання рішення суду в частині  поновлення на посаді ОСОБА_1 ( т.1 а.с.46).    

    Наказом № 325 від 21  листопада 2009 року  ОСОБА_1 був   поновлений на посаді вантажника  в службу логістики   ЗАТ Кондитерська фабрика « А.В.К.» ( т.1 а.с.47).

Телеграмою  за №01/4970 від 21.11.2008 року ОСОБА_1  був повідомлений  про необхідність з’явитися на підприємство з трудовою книжкою  та приступити до виконання трудових обов’язків ( т.1 а.с.48,49,50). З вказаним наказом ОСОБА_1   був ознайомлений 24.11.2008 року.

Однак до роботи  ОСОБА_1 не приступив.  В зв’язку з чим на підприємстві за період з 21.11.2008 року по 23.12.2008 року складалися акти   про відсутність на робочому місці  вантажника служби логістики ОСОБА_1 ( т.1 а.с.59-81).  Невихід на роботу  підтверджується табелями робочого часу  за листопад – грудень ( т.1 а.с.82-85).   Позивач ставить питання що     визнання  актів про прогули від 21.11.2008 року по 23.12.2008 року  філії АВК  м. Дніпропетровська  нелегітивними, незаконними та просить їх   скасувати, просить  визнати  вимушеними прогулами  період з 06.11.2008 року і   поновити ОСОБА_1 на посаді, в зв’язку з незаконним повторним звільненням, однак позивач не був звільнений  за прогул і акти  про відсутність його на робочому місці  не є підставою звільнення .  Наказ про надання відпустки ОСОБА_1 за період  з 24.11.2006 по 23.11.2008 року по підприємству не видавався.

 Так ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2008 року рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06 листопада 2008 року скасоване, справа направлена на новий розгляд до того ж суду в іншому складі ( т.1 а.с.56-57).

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 травня 2009 року   позовна заява  ОСОБА_1 до ЗАТ Кондитерська фабрика « А.В.К.», Авраменко Лариси Василівни, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа прокурор Індустріального  району м. Дніпропетровська про поновлення на роботі,, стягнення  середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди  залишена без розгляду .  Ухвала не оскаржувалася і набрала законної сили.

    Наказом  №345 к від 23.12.2008 року  ЗАТ Кондитерська фабрика « А.В.К.» скасовано наказ  №325 від 21.11.2008 року  про поновлення  на роботі ОСОБА_1 на посаді вантажника служби логістики.  Вказано, що запис  внесений в трудову книжку ОСОБА_1 про поновлення на роботі на підставі наказу №325 від 21.11.2008 року вважати недійсним ( т.1 а.с.51).  

    Судом встановлено, що н аказом від № 159 від 23 серпня 2006 р. ОСОБА_1  з 23 серпня 2006 року було звільнено з посади вантажника служби логістики за ч. 2 ст. 40 КЗпП України  і наказ є дійсним, оскільки в судовому порядку його не визнано не законним,    то ніякого повторного звільнення ОСОБА_1  підприємством не здійснювалося, виходячи із вищевикладеного  вимоги  позивача  щодо незаконного повторного звільнення  та поновлення  безпідставні та задоволенню не підлягають.

 Щодо заявлених вимог про невиконання судового рішення про стягнення заборгованості по заробітній платі за вимушені прогули 2006-2007 року в сумі 16748 грн. 20 коп.  та моральної шкоди 2000 грн..

Постановою  державного виконавця Міхіної О.І. від 28.11.2008 року ЗАТ Кондитерська фабрика « А.В.К.» м. Дніпропетровськ»   було надано  термін для добровільного виконання рішення суду  в частині стягнення  суми за час вимушеного прогулу  16748 грн. 20 коп. та моральної шкоди 2000 грн., та разом 18748 грн. 20 коп.  до 05.12.08 року, а постановою  від 09.12.2008 року  строк відкладено до 19.12.2008 року  ( т.1 а.с.52-54)

Однак рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від  06.11.2008 року скасоване 16.12.2008 року, тому не має ніяких законних підстав для  виконання  судового рішення в цій частині.  Постановою  державного виконавця  Індустріального  відділу державної виконавчої служби від 26.12.2008 року ОСОБА_8  закінчено  виконавче провадження    по виконанню виконавчого листа №2-147 від 17.11.2008 року щодо стягнення  з ЗАТ КФ « А.В.К.» на користь ОСОБА_1  суми за час вимушеного прогулу 16748 грн. 20 коп., моральної шкоди 2000 грн. та разом 18748 грн.20 коп.     Виконавчий лист повернений  до Індустріального районного суду 29.12.2008 року №03-20/8713.  

         Позивачем заявлені вимоги щодо  виплати  середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з  06 листопада 2008 року по день винесення рішення в  розмірі 24650 грн. 00 коп.  

         Відповідно до ст. 235 КзпП України, постановляючи рішення про поновлення на роботі, суд одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивачки  середній заробіток за час вимушеного прогулу.

    Виходячи із вищевикладеного та оцінюючи докази в їх сукупності, а саме  про те, що ніякого повторного звільнення не було,  поновлення на роботі судом не проводиться, то  суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в цій частині не законні і не  підлягають задоволенню

    В судовому засіданні встановлено, що трудова книжка ОСОБА_1 знаходиться  в відділі кадрів ЗАТ КФ « А.В.К.» м. Дніпропетровська», про  отримання якої  ОСОБА_1 направлялася телеграма від 23.12.2008 року за №340, однак   за трудовою книжкою  він не з’являється і як вказала представник  позивачки не з’явиться.    

    Позивачем заявлені позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди в розмірі 10000 грн., однак, як  вказала в судовому засіданні представник  позивача вона погоджується на 2000 грн.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України ,  відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Оскільки позивачу відмовлено в основному позові,  то суд не вбачає законних підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Відповідно до ст.11 ЦПК України,  суд розглядає цивільні справи, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Оскільки позивач при подачі позовної заяви був звільнений від сплати судового збору, а  в задоволені позовних вимог відмовлено,  то  суд вважає за можливим віднести витрати за рахунок держави.

Керуючись:   Постановою Пленуму Верховного суду України “  Про практику розгляду судами трудових спорів” від 06 листопада 1992 року №9 ( зі змінами внесеними постановами від 01.04.1994  року №4, від 26 жовтня 1995 року №18 та від 25 травня 1998 року №15),   ст.ст.  ст.40,47, 221, 233, 234, 236, 237-1 КЗпП України, ст. ст.3,7,11,15,57,58,59,60,61, 88, 212-215,  ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

        В  задоволені позовних вимог  ОСОБА_1    - відмовити в повному обсязі .

      Рішення може  бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд, шляхом подачі у 10-ти денний строк, з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, або без подання заяви про апеляційне оскарження, шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10-ти днів з дня проголошення рішення.

 Суддя                                                                                                        Л.П. Слюсар