УХВАЛА

12 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 2а-7750/11/2670

адміністративне провадження № К/9901/21798/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів: Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 березня 2019 року, від 25 квітня 2019 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2019 року у справі № 2а-7750/11/2670 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області про визнання дії та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Зазначена касаційна скарга надійшла до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах, відповідно до ст. 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

У провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала справа № 2а-7750/11/2670 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 січня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2012 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області щодо неповідомлення позивача про результати перевірки обставин та фактів викладених у заяві ОСОБА_1 від 10 січня 2011 року.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області в частині невинесення постанови про відшкодування шкоди завданої ОСОБА_1 органами дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду та не надісланні її ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 10 січня 2011 року та вчинити дії відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» в редакції, яка діяла на момент подачі заяви.

В задоволені інших позовних вимог - відмовлено.

20 серпня 2012 року Окружним адміністративним судом міста Києва видано виконавчий лист у справі № 2а-7750/11/2670.

26 березня 2019 року до суду першої інстанції надійшла заява від ОСОБА_1 про заміну правонаступником ліквідованої сторони (відповідача), у якій просить замінити Головне управління МВС України в Київській області на правонаступника - Головне управління Національної поліції в Київській області.

Також, 17 квітня 2019 року до суду надійшла заява від ОСОБА_1 про визнання Головного управління Національної поліції в Київській області правонаступником Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області.

Правовими підставами для звернення до суду з наведеними заявами, ОСОБА_1 визначена ст. 52 КАС України

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 березня 2019 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2019 року у задоволені заяви ОСОБА_1 про заміну правонаступником ліквідованої сторони (відповідача) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області про визнання дії та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити дії, відмовлено.

Ухвалю Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2019 року, залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2019 року, у задоволені заяви ОСОБА_1 про визнання Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області правонаступником Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області про визнання дії та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити дії, відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанції позивач подав касаційну скаргу.

У поданій касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційної інстанції та ухвалити нові судові рішення, якими задовольнити заяви позивача від 26 березня 2019 року та від 17 квітня 2019 року. Скаржник наголошує на тому, що судами допущено порушення вимог ст. 52 КАС України. Вважає, що наведена норма не пов`язує заміну або не заміну сторони правонаступником в зв`язку з завершенням судового розгляду. Судами не враховано, що відповідач по справі ГУ МВС України в Київській області не має можливості виконати постанову суду від 12 січня 2012 року у справі № 2а-7750/11/2670.

За правилами частини першої ст. 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Перевіривши зміст оскаржуваних судових рішень, доводи касаційної скарги та додані до неї документи, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Згідно з вимогами ч. 1, 4 ст. 379 КАС України у разі вибуття однієї з сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Згідно ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відмовляючи у задоволенні поданих позивачем заяв, суди висновувалися на тому, що в межах спірного питання та визначених заявником підстав звернення до суду з відповідними вимогами викладеними у заявах, враховуючи завершення судового розгляду справи № 2а-7750/11/2670, тому з огляду на правовий аналіз ст. 52 КАС України, застосування цієї процесуальної норми виключається. Судами звернуто увагу на положення ст. 379 КАС України.

Окрім того, суд апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду ухвал суду першої інстанції додатково зауважив на тому, що на даний час Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області знаходиться в стані припинення, шляхом ліквідації та діє Ліквідаційна комісія Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області. Також, постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» на яку посилається позивач, як на підставу для задоволення апеляційної скарги, не передбачено правонаступництво Головним управлінням Національної поліції в Київській області.

Отже, Суд констатує, що з огляду на правовий аналіз положень ст. 52 КАС України та встановлені судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні заяв про правонаступництво та заміну сторони виконавчого провадження, вірно застосували положення ст. 52 КАС України. Правильне застосовування такої процесуальної норми права є цілком очевидним, і не викликають розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення зазначеної. Суди обґрунтовано також звернули увагу на не виключену можливість звернення до суду з відповідними заявами відповідно до ст. 379 КАС України.

Жодні доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків судів попередніх інстанцій та ухвалених ними судових рішень, а касаційну скаргу не можна вважати обґрунтованою.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом п. 2 ч. 2 ст. 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 березня 2019 року, від 25 квітня 2019 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2019 року у справі № 2а-7750/11/2670.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов