Справа № 2-1607/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

01 березня 2010 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:    

головуючої судді Сороки О.В.

секретаря Черкасової М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Новомосковська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про стягнення аліментів на період навчання,-  

в  с  т  а  н  о  в  и  в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить стягнути аліменти у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), на її користь на утримання сина ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1, на період навчання сина до 1 липня 2012 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує, що з відповідачем знаходилася в зареєстрованому шлюбі, від якого мають повнолітню дитину – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який на даний час навчається на другому курсі денного відділення Дніпропетровського гуманітарного університету, і у зв’язку з цим потребує матеріальної допомоги. Відповідач матеріальної допомоги на утримання повнолітнього сина не надає, тому позивач звернулася до суду з даним позовом.

Позивач в судове засідання не з’явилася, надавши суду заяву про слухання справи у її відсутність, в якій підтримала позовні вимоги в повному обсязі (а.с.11).

Відповідач в судове засідання не з’явився, а звернувся до суду з заявою в якій просить цивільну справу за позовом ОСОБА_1  про стягнення аліментів на період навчання дитини розглядати без його участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі (а.с.9).

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов такого висновку.

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_3, останній народився ІНФОРМАЦІЯ_1, і його батьками значаться сторони по справі (а.с.4).

У відповідності до ч.1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син навчаються і в зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу, і в такому випадку, відповідно до ч.3 ст. 199 СК України право на звернення має той із батьків, з ким проживає дитина.

В судовому засіданні встановлено, що повнолітній ОСОБА_3 проживає з матір’ю, навчається на другому курсі денного відділення Дніпропетровського  гуманітарного університету, що стверджується довідкою (а.с.6), в зв’язку з цим, суд приходить до висновку, що він потребує матеріальної допомоги.

 Відповідач, відповідно до ст. 60 ЦПК України, не надав суду доказів того, що він не має можливості надавати допомоги своїй повнолітній дитині.

Аналізуючи викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та мають бути задоволені, а з відповідача на користь позивачки повинні бути стягнуті аліменти  у розмірі ј частини його заробітку щомісяця до закінчення сином навчання, тобто до 1 липня 2012 року.

Крім того, у відповідності до ст. 88 ЦПК України відповідач повинен відшкодувати  на користь держави судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., оскільки позивачка звільнена від сплати судових витрат на підставі ст. 81 ЦПК України.

Керуючись ст. 199 СК України, ст.ст.10, 60, 88, 213, 215, 367  ЦПК України, суд,-

в  и  р  і  ш  и  в:

Стягнути аліменти у розмірі ј частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Ягідне, Новомосковського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, на утримання сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 17.11.2009 року до  закінчення сином навчання, тобто до 01 липня 2012 року.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Дніпропетровської області в слідуючому порядку: заява на апеляційне оскарження надається протягом 10 днів до Новомосковського міськрайонного суду, а апеляційна скарга - протягом 20 днів після надання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                               О.В. Сорока