Постанова

Іменем України

07 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 203/2508/16-ц

провадження № 61-21298св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Комунальне підприємство «Міське управління справами» Дніпропетровської міської ради,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Міське управління справами» Дніпропетровської міської ради про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 червня 2017 року у складі колегії суддів: Петешенкової М. Ю., Максюти Ж. І., Макарова М. О.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, в якому просила стягнути з відповідача на свою користь 16 860,60 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та 12 тис. грн витрат на правову допомогу.

Позовна заява мотивована тим, що з 20 січня по 14 квітня 2016 року вона перебувала у трудових відносинах з Комунальним підприємством «Міське управління справами» (далі - КП «Міське управління справами»), працюючи на посаді головного бухгалтера відділу бухгалтерського обліку та планово-економічної роботи. Наказом від 15 березня 2016 року № 65к її звільнено із займаної посади на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України у зв`язку із скороченням посади, проте, під час звільнення відповідач не провів виплату всіх належних сум, а тому просила позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Кіровський районний суд м. Дніпропетровська рішенням від 05 серпня 2016 року позов задовольнив частково. Стягнув з КП «Міське управління справами» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період від 09 червня по 13 липня 2016 року в розмірі 6 463,23 грн. У задоволені решти позовних вимог відмовив. Стягнув з КП «Міське управління справами» на користь держави компенсацію судових витрат у розмірі 551,20 грн.

Короткий зміст рішення апеляційного суду

Апеляційний суд Дніпропетровської області рішенням від 01 березня 2017 року рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 05 серпня 2016 року скасував та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив. Стягнув з КП «Міське управління справами» Дніпропетровської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 14 квітня по 14 липня 2016 року в розмірі 16 860,60 грн.

Короткий зміст суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 квітня 2017 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 березня 2017 року у вищезазначеній справі.

Короткий зміст вимог заяви про ухвалення додаткового рішення

03 травня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, мотивуючи її тим, що при ухваленні рішення апеляційний суд не вирішив питання про судові витрати у справі, а саме щодо стягнення з відповідача на її користь витрат на правову допомогу в розмірі 12 тис. грн

Короткий зміст рішення апеляційного суду

Апеляційний суд Дніпропетровської області від 07 червня 2017 року відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що питання про розподіл судових витрат судом вирішено в описово-мотивувальній частині рішення колегії суддів Апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 березня 2017 року, а тому підстави, передбачені пунктом 1 частини першої статті 220 ЦПК України (в чинній на час розгляду справи апеляційним судом редакції) для ухвалення додаткового рішення відсутні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її узагальнені аргументи

У касаційній скарзі, поданій 22 червня 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 червня 2017 року і направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд відмовляючи у задоволенні її заяви про ухвалення додаткового рішення порушив норми процесуального права.

Статтями 215, 316 ЦПК України (в чинній на час розгляду справи апеляційним судом редакції) закріплений обов`язок суду зазначати в резолютивній частині рішення своє рішення щодо розподілу та стягнення судових витрат, однак у резолютивній частині рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 березня 2017 року відсутня інформація щодо вирішення питання про розподіл судових витрат у справі, незважаючи на це апеляційний суд усупереч статті 220 ЦПК України (в чинній на час розгляду справи апеляційним судом редакції) відмовив їй в ухваленні додаткового рішення.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали ізКіровського районного суду м. Дніпропетровська.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК Українисудом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

26 квітня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 05 травня 2018 року справу призначено судді-доповідачу Пророку В. В.

У зв`язку із обранням до Великої Палати Верховного Суду суддю Пророка В. В. відповідно до розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 04 червня 2019 року № 514/0/226-19 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві Зайцеву А. Ю .

Ухвалою Верховного Суду від 11 липня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини

У травні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, в якому просила стягнути з відповідача на свою користь 16 860,60 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та 12 тис. грн витрат на правову допомогу.

Кіровський районний суд м. Дніпропетровська рішенням від 05 серпня 2016 року позов задовольнив частково.

Апеляційний суд Дніпропетровської області рішенням від 01 березня 2017 року рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 05 серпня 2016 року скасував та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив. Стягнув з КП «Міське управління справами» Дніпропетровської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 14 квітня по 14 липня 2016 року в розмірі 16 860,60 грн.

03 травня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення.

Апеляційний суд Дніпропетровської області від 07 червня 2017 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовив.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши аргументи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недоведеність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

За змістом статті 316 ЦПК України (в чинній на час розгляду справи апеляційним судом редакції) резолютивна частина рішення апеляційного суду повинна містити таку складову, як розподіл судових витрат.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 220 ЦПК України (в чинній на час розгляду справи апеляційним судом редакції) суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до статті 79 ЦПК України (в чинній на час розгляду справи апеляційним судом редакції) до витрат, пов`язаних з розглядом справи, відносяться, зокрема, витрати на правову допомогу.

Аналогічні норми містить і ЦПК України у чинній редакції.

Резолютивна частина рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 березня 2017 року не містить висновків щодо розподілу судових витрат у справі.

Апеляційний суд не звернув уваги на вищевказані вимоги норм процесуального законодавства щодо змісту рішення апеляційного суду та дійшов неправильних висновків про відмову ОСОБА_1 у задоволенні її заяви про ухвалення додаткового рішення.

Частиною третьою статті 406 ЦПК України визначено, що касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Частиною четвертою статті 411 ЦПК України встановлено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргуОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 червня 2017 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська

Судді: С. Ю. Бурлаков

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. П. Курило