ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

29.07.2019  м. Івано-ФранківськСправа № 909/965/16

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк О. В.,

секретар судового засідання Михайлюк А.С.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія                                            "Нафтогаз України",

вул.Б.Хмельницького, 6, м.Київ, 01001;

до відповідача: публічного акціонерного товариства "Тисменицягаз" (АТ "Оператор газорозподільної системи "Тисменицягаз")

вул.Вісконта, 3, м.Тисмениця, Івано-Франківська область, 77400;

про стягнення коштів в сумі 11820194 грн 63коп.

        за участю представників сторін:

від позивача: Іоннікова Юлія Валентинівна;

від відповідача: Грица Юрій Юрійович

ВСТАНОВИВ: ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом, в якому просить суд, стягнути з відповідача - ПАТ "Тисменицягаз" 11 820 194 грн 63 коп, з яких: 9 671 588 грн 93коп - основний борг, 1 616 988 грн 19 коп - пеня, 121 983 грн 61 коп - 3% річних, 409 633 грн 90 коп - інфляційні втрати.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 26.01.2017, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.04.2017, в позові ПАТ "НАК "Нафтогаз України" відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.08.2017 рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 26.01.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.04.2017 скасовано, справу 909/965/16 передано на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Гриці Ю.І.

Ухвалою від 02.08.2018 задоволено самовідвід судді Грици Ю.І.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.08.2018 , справу передано на розгляд судді Рочняк О. В.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 07.08.2018, суд постановив справу №909/965/16 розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження, підготовче засідання призначив на 04.09.2018; встановив сторонам строк на надання відповіді на відзив та заперечення.

Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 02.10.2018,                    суд призначив по справі судово-економічну експертизу, проведення якої доручив Київському науково-дослідному інституту судових експертиз; до закінчення експертних досліджень та отримання висновків експертів провадження у справі зупинив.

22.04.2019 до Господарського суду Івано-Франківської області з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз повернулися матеріали справи та висновок експерта №23218/23219/18-72 від 28.02.2019 за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи з супровідним листом (вх.№7685/19 від 22.04.2019).

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 24.04.2019, суд поновив провадження у справі; призначив підготовче засідання на 20.05.2019.

20.05.2019 від відповідача надійшло клопотання вих№77101-Ск-340-0519 від 17.05.2019 (вх.№8531/19 від 20.05.2019) про приєднання до матеріалів справи копій документів, в підтвердження часткової оплати основної заборгованості в розмірі 172 116 грн 35 коп та доказів зміни назви товариства на Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Тисменицягаз"; клопотання №77101-Ск-337-0519 від 17.05.2019 ( вх.№9261/19) про призначення повторної експертизи.

В підготовчому засіданні 20.05.2019 суд задовольнив клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання; без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про продовження строку підготовчого провадження та оголошення перерви до 12.06.2019, про що сторони повідомлені під розписку.

В підготовчому засіданні 12.06.2019 суд постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про оголошення перерви в судовому засіданні до 21.06.2019, про що сторони повідомлені під розписку.

В підготовчому засіданні 21.06.2019 суд, без виходу до нарадчої кімнати, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відмову в задоволенні клопотання про призначення повторної експертизи №77101-Ск-337-0519 від 17.05.2019 ( вх.№9261/19).

Матеріали справи містять відзив на позовну заяву (вх.№16808/16 від 22.11.2016).

Відповідач не скористався передбаченим Господарським процесуальним кодексом України правом на надання суду заперечення.

Згідно з ухвалою від 21.06.2019 Господарського суду Івано-Франківської області, суд  закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 22.07.2019.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між сторонами договору на постачання природного газу №13-150 позивач передав у власність відповідача природний газ на суму 42893545 грн 86 коп, а відповідач здійснив лише часткову оплату  переданого та спожитого газу, в зв"язку з чим виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути з відповідача з врахуванням штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат.

У судовому засіданні 22.07.2019 представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Просив стягнути з відповідача 11 820 194 грн 63 коп заборгованості, з яких: 9 671 588 грн 93коп - основна заборгованість, яка виникла у зв"язку з невиконанням договору купівлі продажу природного газу, 1 616 988 грн 19 коп - пеня, 121 983 грн 61коп - 3% річних, 409 633 грн 90 коп - інфляційні втрати, нараховані за несвоєчасне виконання відповідачем умов договору.

Представник відповідача проти задоволення позову у повному обсязі заперечив, з огляду на те, що відповідачем частково оплачено основну заборгованість у розмірі 172116 грн 35 коп, крім того, зазначив, що матеріали справи не містять первинних доказів у повному обсязі, що підтверджують приймання- передачі  природного газу. Також заперечив проти задоволення вимоги позивача про стягнення пені, 3% річних, інфляційних втрат, оскільки  підписання між сторонами спільних протокольних рішень виключає можливість застосування до відповідача відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання у вигляді нарахування пені, 3% річних та інфляційних.

В судовому засіданні 22.07.2019, суд задовольнив клопотання представника позивача та без виходу до нарадчої кімнати, постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про оголошення перерви в судовому засіданні до 29.07.2019.

29.07.2019 від позивача до суду надійшло клопотання (вх.№13093/19 від 29.07.2019) про приєднання копій актів приймання-передачі природного газу за 2015 рік.

У судовому засіданні 29.07.2019 суд не прийняв до розгляду подані позивачем докази, з огляду на те, що позивачем при поданні такого клопотання не дотримано приписів ч.2 ст.80 ГПК України, тобто, клопотання не подано разом з позовною заявою та не наведено суду об"єктивних причин, за яких ці докази не могли бути подані у встановлений процесуальним законом строк.

Строк для подання позивачем доказів встановлено ч.2.ст.80 ГПК України, згідно якої, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч.4. ст.80 ГПК України). Докази, не подані у встановлений законом або судом строк , до розгляду судом не приймаються , крім випадку, коли особа , яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст.80 ГПК України).

В судовому засіданні 29.07.2019 суд з"ясував обставини справи, дослідив наявні у справі докази, провів судові дебати, після яких вийшов до нарадчої кімнати.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам у відповідності до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

04.01.2013 між Публічним акціонерним товариством Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (продавець/позивач) та Публічним акціонерним товариством                        "Тисменицягаз" (Покупець/відповідач) укладено Договір купівлі-продажу природного газу №13-150-ВТВ.

Згідно  п. 1.1 Договору, з врахуванням Додаткової угоди №2 від 31.12.2013 до Договору, Продавець зобов"язується передати у власність Покупцю у 2013-2014 природний газ, а Покупець зобов"язується прийняти і оплатити природний газ на умовах Договору.

Пунктом 3.3 Договору встановлено, що приймання-передача газу, переданого                             Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, Покупець                        зобов`язується надати Продавцеві підписані та скріплені печаткою Покупця два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, зобов`язується повернути Покупцеві один примірник оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Підписані акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (п. 3.4. Договору).

Відповідно до п.5.1. Договору ціна (граничний рівень ціни) на природний газ установлюється НКРЕ.

Пунктом 6.1. Договору встановлено, що оплата за газ здійснюється Покупцем                        виключно грошовими коштами, шляхом 100% поточної оплати планових обсягів газу протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 20-го числа   наступного за місяцем поставки газу на підставі акту приймання - передачі.

Додатковою угодою №9 від 22.12.14р., п. 6.1. Договору, викладено у наступній редакції:             "6.1. Оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати планових обсягів газу протягом місяця поставки з урахуванням положень п.6.2. Договору. Остаточний розрахунок за фактично використаний природний газ за цим Договором здійснюється Покупцем після отримання повних розрахунків за послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами, наданими Продавцю в попередньому місяці, відповідно до договорів на розподіл природного газу, укладеним між Продавцем і Покупцем. У разі, якщо до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки природного газу за цим Договором Продавець повністю розрахувався за послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами, наданими Продавцю в попередньому місяці, остаточний розрахунок за використаний природний газ здійснюється Покупцем на підставі акту приймання передачі до 20 числа місяця наступного за місяцем поставки газу. У будь якому випадку остаточний розрахунок за фактично використаний природний газ за Договором здійснюється Покупцем не пізніше 20 числа місяця наступного за місяцем закінчення строку дії Договору в частині поставки газу.

Договір набув чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін, поширив свою дію на відносини, що фактично склались між сторонами  з 1 січня 2013 року і діяв в частині реалізації газу до 31 грудня 2015 року, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення (Додаткова угода №9 від 22.12.14р. до Договору).

У разі, невиконання Покупцем умов п.6.1.Договору, він зобов"язується сплатити Продавцеві, крім суми заборгованості пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п.7.2. Договору).

В силу п. п.8.1.-8.5. Договору, сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов`язків щодо договору, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Додатковими угодами №1 від 10.07.2013, № 2 від 31.12.2013, №3 від 28.04.2014, № 4 від 15.05.2014, № 5 від 10.06.2014, № 6 від 05.09.2014, №7 від 10.11.2014, №8 від 08.12.2014, №10 від 05.02.2015, №11 від 10.03.2015, №12 від 03.04.2015, №13 від 12.05.2015, №14 від 03.06.2015, №15 від 10.07.2015, №16 від 12.10.2015, №17 від 28.10.2015 до Договору №13-150-ВТВ від 04.01.2013, сторонами змінено ціну та обсяги постачання природного газу.

Згідно наявних в матеріалах справи актів приймання-передачі природного газу (які досліджувалися судом) за період 2013-1014 роки позивач передав  відповідачу природний газ в кількості 4391,245 тис.куб.м. на загальну суму 21754412 грн 55 коп:

акт приймання-передачі природного газу  від 31.01.2013 на суму 1 251037 грн 02 коп;

акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2013 на суму 2591468 грн 85 коп;

акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2013 на суму 1825 122 грн 55коп;

акт приймання-передачі природного газу  від 30.04.2013 на суму 203 525 грн 46 коп;

акт приймання-передачі природного газу  від 31.05.2013 на суму 214 162 грн 17коп;

акт приймання-передачі природного газу  від 30.06.2013 на суму 216 011 грн 66 коп;

акт приймання-передачі природного газу  від 31.07.2013 на суму 224 481грн 26коп;

акт приймання-передачі природного газу  від 31.08.2013 на суму 206 825 грн 49 коп;

акт приймання-передачі природного газу  від 30.09.2013 на суму 245 220грн13коп;

акт приймання-передачі природного газу від 31.10.2013 на суму 756 327 грн 28 коп;  

акт приймання-передачі природного газу  від 30.11.2013 на суму 211 467 грн 05коп;  

акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2013 на суму 88 859 грн10 коп;

акт приймання-передачі природного газу  від 31.01.2014 на суму 1 165 151 грн 55 коп;

акт приймання-передачі природного газу  від 28.02.2014 на суму 1 701 089 грн 37 коп;

акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2014 на суму 573 346 грн 80 коп;

акт приймання-передачі природного газу від 30.04.2014 на суму 365 003 грн 52коп;

акт приймання-передачі природного газу від 31.05.2014 на суму 430 964 грн 74коп;

акт приймання-передачі природного газу від 30.06.2014 на суму 868 741 грн 42 коп;

акт приймання-передачі природного газу від 31.07.2014 на суму 435 697 грн 73 коп;

акт приймання-передачі природного газу від 31.08.2014 на суму 431 828 грн 36 коп;

акт приймання-передачі природного газу від 30.09.2014 на суму 992 212 грн 10 коп;

акт приймання-передачі природного газу від 31.10.2014 на суму 1 582 587 грн 76 коп;

акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2014 на суму 1 251 065 грн 63 коп;

акт приймання-передачі природного газу  від 31.12.2014 на суму 3 922 219 грн 55 коп.

З метою відшкодування частини  витрат  підприємства, пов"язаних з газопостачанням  між позивачем та відповідачем, а також іншими учасниками розрахунків (Головним фінансовим управлінням Івано-Франківської ОДА, Головним управлінням Державної казначейської служби, Фінансовим управлінням Тисменицької РДА) підписано наступні спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету :

від 19.02.2013 № 425 на суму 1 222 287 грн 60 коп; від 15.03.2013 №613 на суму 985 012 грн 02 коп; від 17.04.2013 №926 на суму 967 727 грн 20 коп.; від 21.05.2013 №1145 на суму 752 584 грн 95 коп; від 20.06.2013 №1304 на суму 206 566 грн 64коп; від 18.11.2013 №1976 на суму 744 698 грн 60 коп; від 21.01.2014 №109 на суму 1 256 285 грн 40 коп; від 18.02.2014 №356 на суму 1 323 129 грн 60 коп; від 19.03.2014 № 710 на суму 1 766 732 грн 80 коп; від 17.04.2014 №949 на суму 1 996 400 грн 00 коп; від 21.05.2014 №1253 на суму 535 479 грн 05 коп; від 12.06.2014 №1328 на суму 132 892 грн 80 коп; від 20.08.2014 №1750 на суму 450 719 грн 70 коп.; від 16.09.2014 №1800 на суму 340 126 грн 50 коп; від 17.12.2014 №2469 на суму 552 857 грн 20 коп; від 22.01.2015 №188 на суму 249 845 грн 76 коп; від 22.01.2015 №191 на суму 950 025 грн 25 коп; від 17.02.2105 №317 на суму 738 558 грн 83 коп; від 17.03.2015 №543 на суму 891 532 грн 80 коп; від 21.04.2015 №952 на суму 708 939 грн 62коп; від 21.05.2015 №1214 на суму 624 629 грн77 коп; від 16.06.2015 №1335на суму 126 822 грн 96 коп; від 18.09.2015 №1976 на суму 131 097 грн 69 коп; від 20.10.2015 №2206 на суму 176 815 грн 34 коп; від 19.11.2015 №2441 на суму 980 000 грн 00 коп; від 17.12.2015 №2962 на суму 4 064 925 грн 00 коп; від 21.01.2016 №204 на суму 3 990 000 грн 00 коп; від 18.02.2016 №2962 на суму 5 296 000 грн 00 коп.

Укладаючи вищезазначені протокольні рішення, позивач і відповідач керувалися спеціальними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України, наказом Міністерства палива та енергетики України, Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», Державного  казначейства України від 03.02.2009 р. №55/57/43, яким затверджено Порядок проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію (втратив чинність на момент розгляду справи) та наказом Міністерства Енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України від 03.08.2015 №493/688, яким затверджено Порядок проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію.

Розділом 3 протокольних рішень передбачено, що з метою реалізації цього спільного протокольного рішення сторони зобов`язуються: забезпечити подання до органів Державної казначейської служби України належним чином оформлених спільних протокольних рішень та платіжних доручень згідно з Порядком проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання та електроенергію, затвердженим наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України від 03 серпня 2015 року № 493/688; перерахувати кошти наступній стороні, а сторона остання - до загального фонду Державного бюджету України або на рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість не пізніше наступного дня після їх зарахування на рахунок; оперативно обмінюватись наявною інформацією, виходячи з принципів задоволення взаємних інтересів у процесі реалізації цього спільного протокольного рішення; забезпечити проведення розрахунків відповідно до цього спільного протокольного рішення та з урахуванням укладених договорів на розрахунково-касове обслуговування, якими може передбачатися, що у разі несвоєчасного надання учасниками розрахунків платіжних документів органи Державної казначейської служби України своїм платіжним дорученням можуть самостійно перераховувати кошти за схемою, передбаченою цим спільним протокольним рішенням.

Підписанням Спільних протокольних рішень у 2013-2016 роках і виконанням їх положень сторони фактично погодилися, що часткова оплата наданих послуг з транспортування природного газу за договором № 13-150-ВТВ від 04.01.2013 підлягає погашенню шляхом здійснення взаєморозрахунків на підставі кожного спільного протокольного рішення.

В матеріалах справи містяться наступні  платіжні доручення, які підтверджують сплату по вказаних вище спільних протокольних рішеннях, платником щодо яких вказано ПАТ "Тисменицягаз"; призначення платежу - за природний газ  2013 -2015 років:

- платіжне доручення №49 від 19.11.2013 за природній газ за 2013 рік на суму 744698 грн 60 коп ;

- платіжне доручення №4 від 21.02.2013 за природній газ за 2013 рік на суму 112287 грн 24 коп ;

- платіжне доручення №12 від 18.03.2013 за природній газ за 2013 рік на суму 985012 грн 02 коп ;

- платіжне доручення №28 від 04.06.2013 за природній газ за 2013 рік на суму 967727 грн 20 коп ;

- платіжне доручення №36 від 29.07.2013  за природній газ за 2013 рік на суму 206566 грн 64 коп ;

- платіжне доручення №39 від 29.07.2013 за природній газ за 2013 рік на суму 752584 грн 95 коп ;

- платіжне доручення №3 від 23.01.2014 за природній газ за 2013 рік на суму 1256285 грн 40 коп ;

- платіжне доручення №6 від 20.02.2014 за природній газ за 2013 рік на суму 1323129 грн 60 коп ;

- платіжне доручення №8 від 24.03.2014 за природній газ за 2013 рік на суму 650158 грн 73 коп ;

- платіжне доручення №9 від 24.03.2014 за природній газ за 2014 рік на суму 1116574 грн 07 коп ;

- платіжне доручення №11 від 23.04.2014 за природній газ за 2014 рік на суму 1996400 грн 00 коп ;

- платіжне доручення №14 від 23.05.2014 за природній газ за 2014 рік на суму 535479 грн 05 коп ;

- платіжне доручення №15 від 16.06.2014 за природній газ за 2014 рік на суму 132892 грн 80 коп ;

- платіжне доручення №18 від 20.08.2014 за природній газ за 2014 рік на суму 450719 грн 70 коп ;

- платіжне доручення №20 від 18.09.2014  за природній газ за 2014 рік на суму 340126 грн 50коп ;

- платіжне доручення №27 від 24.12.2014 за природній газ за 2014 рік на суму 552857 грн 20 коп ;

- платіжне доручення №2 від 26.01.2015 за природній газ за 2014 рік на суму 249845 грн 76 коп ;

- платіжне доручення №4 від 26.01.2015 за природній газ за 2014 рік на суму 950025 грн 22коп ;

- платіжне доручення №14 від 19.02.2015 за природній газ за 2014 рік на суму 738558 грн 83 коп ;

- платіжне доручення №19 від 18.03.2015 за природній газ за 2014 рік на суму 891532 грн 80 коп ;

- платіжне доручення №25 від 24.04.2015 за природній газ за 2014 рік на суму 708939 грн 62 коп ;

- платіжне доручення №32 від 25.05.2015  за природній газ за 2014 рік на суму 624629 грн 77коп ;

- платіжне доручення №34 від 18.06.2015 за природній газ за 2014 рік на суму 126822 грн 96 коп ;

- платіжне доручення №44 від 22.09.2015 за природній газ за 2014 рік на суму 131097 грн 69 коп ;

- платіжне доручення №45 від 26.10.2015 за природній газ за 2014 рік на суму 176815 грн 34 коп ;

- платіжне доручення №46 від 24.11.2015 за природній газ за 2014 рік на суму 98000 грн00 коп ;

- платіжне доручення №48 від 22.12.2015 за природній газ за 2014 рік на суму 1938399 грн 98 коп ;

- платіжне доручення №49 від 22.12.2015 за природній газ за 2015 рік на суму 2126525 грн 02 коп ;

- платіжне доручення №1 від 27.01.2016 за природній газ за 2015 рік на суму 3990000 грн 00 коп ;

- платіжне доручення №3 від 23.02.2016 за природній газ за 2015 рік на суму 5296000 грн 00 коп ;

- платіжне доручення №8 від 20.04.2016 за природній газ за 2015 рік на суму 42727 грн 96коп.

Всього за поставлений  газ згідно відповідних платіжних доручень сплачено 32105420 грн 65 коп, з них за 2013-2014 роки - 20 884 692 грн 69 коп.

Матеріали справи містять акт звірки взаємних розрахунків від 31.10.2016, підписаний та скріплений печатками обох сторін, згідно якого заборгованість ПАТ "Тисменицягаз" перед НАК "Нафтогаз" за поставлений природний газ станом на 31.10.2016 склала 9 671 588 грн 93 коп.

У рамках даної справи проведено судово-економічну експертизу, на вирішення якої поставлено таке питання: який розмір підтвердженої документально простроченої заборгованості ПАТ "Тисменицягаз" перед НАК "Нафтогаз України" за договором купівлі-продажу природного газу № 13-150-ВТВ від 04.01.13 із зазначенням сум, періоду такого прострочення, враховуючи оплати та умови спільних протокольних рішень.

Відповідно до висновку судово -економічної експертизи №23218/23219/18-72 від 28.02.2019, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, експертами встановлено:

- за результатами дослідження актів приймання- передачі природного газу до договору на купівлю- продаж природного газу від 04.01.2013 №13-150-ВТВ, НАК Нафтогаз України" (продавець) протягом січня 2013 року -грудня 2014 року поставлено природний газ магістральними трубопроводами на адресу ПАТ "Тисменицягаз" (покупець) за договором на купівлю- продаж природного газу від 04.01.2013 №13-150-ВТВ на загальну суму 21754412 грн 55 коп (т.4 а.с.160 на звороті).

Разом з тим, експерти, враховуючи вказане у судових рішеннях, які містяться в матеріалах справи (рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 26.01.2017, постанови Львівського апеляційного господарського суду від 18.04.2017 та постанова ВГС України від 02.08.2017) вказали, що сторони судового процесу стосовно загальної суми поставки за період з січня 2013 року по грудень 2015 року у сумі 42893545 грн 86 коп за договором купівлі- продажу природного газу від 04.01.2013 №13-150-ВТВ заперечень не мають (т.4 а.с.161).

Також експертами досліджені спільні протокольні рішення всього на суму 39902598 грн 60 коп та банківські виписки і платіжні доручення щодо перерахування відповідачем грошових коштів на виконання умов договору на купівлю - продаж природного газу від 04.01.2013 №13-150-ВТВ, згідно яких експертами встановлено щодо перерахування відповідачем грошових коштів на виконання умов договору на купівлю- продаж природного газу від 04.01.2013 №13-150-ВТВ та спільних протокольних рішень на суму 32105420 грн 65 коп.

Експертами також досліджено акт звіряння розрахунків від 31.10.2016 без номера, який має підписи від імені представників підприємств та завірений їхніми печатками (т.3 а.с.25), згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем за договором на купівлю- продаж природного газу від 04.01.2013 №13-150-ВТВ становить 9671588 грн 93 коп.

За результатами досліджень експерти зробили наступний висновок: "Розмір документально підтвердженої простроченої заборгованості ПАТ "Тисменицягаз" перед НАК Нафтогаз України" за договором купівлі- продажу природного газу від 04.01.2013 №13-150-ВТВ, враховуючи оплати та умови спільних протокольних рішень, становить 9671588 грн 93 коп, в тому числі:

- з 21.01.2016 року - 4914985,19 грн за газ, отриманий в листопаді 2015 року;

- з 21.01.2016 року -4756603, 74 грн за газ, отриманй в грудні 2015 року" (т.4 а.с.153-165).

В матеріалах справи (т.4 а.с.172-2012) містяться звіти повірених, виписки по рахунку, спільне протокольне рішення від 17.05.2017, що свідчать про зменшення заборгованості відповідача перед позивачем за договором на купівлю- продаж природного газу від 04.01.2013 №13-150-ВТВ на суму 172116 грн 35 коп. Дана обставина сторонами не заперечується.

Судом встановлено, що відповідач змінив назву з Публічного акціонерного товариства "Тисменицягаз" на Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Тисменицягаз", що підтверджується випискою з Єдиного державного  реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських  формувань станом на 16.05.2019.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД, ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають зокрема, з Договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України).

В силу приписів ст.ст. 627, 628, 629 Цивільного кодексу України,  сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов"язковим для виконання сторонами.       

За правовою природою договір купівлі-продажу природного газу №13-150-ВТВ від 04.01.2013 є договором поставки енергоносіїв приєднаними мережами і відповідає вимогам статті 714 ЦК України, якою передбачено, що до договору поставки енергоносіїв приєднаними мережами застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини купівлі-продажу урегульовані Главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) та отримати розрахунок, а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Поставка є різновидом відносин купівлі-продажу.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що  договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму .

У відповідності до ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Нормою ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.3. Договору, встановлено, що приймання-передача газу, переданого Продавцем  Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

За загальними умовами, якщо  договором передбачено підтвердження господарської операції відповідними документами, то здійснення таких госпоперацій має бути підтверджено  такими документами.

Судом, за результатами дослідження наявних в матеріалах справи первинних документів, якими в даному випадку, є акти приймання-передачі природного газу, встановлено, що за період з січня 2013 по грудень 1014 року позивач передав  відповідачу природний газ в кількості 4391,245 тис.куб.м. на загальну суму 21754412 грн 55 коп.

Дані обставини встановлено також у висновку експерта у даній справі.

При цьому, як вказано вище, судом не прийнято до розгляду подані позивачем після початку  судового розгляду справи по суті, акти приймання-передачі природного газу за 2015 рік, оскільки вони подані з порушенням вимог ст.80 ГПК України.

Висновок експерта, у відповідності до ст. 104 ГПК України, для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами, встановленими ст.86 цього Кодексу, тобто оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об"єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Експерти, у рамках судово-економічної експертизи при проведенні експертизи для встановлення питання щодо документально підтвердженої простроченої заборгованості ПАТ "Тисменицягаз" перед НАК Нафтогаз України" за договором купівлі- продажу природного газу від 04.01.2013 №13-150-ВТВ, врахували, що з огляду на встановлені судовими рішеннями обставини у даній справі, сторони судового процесу стосовно загальної суми поставки за період з січня 2013 року по грудень 2015 року у сумі 42893545 грн 86 коп за договором купівлі- продажу природного газу від 04.01.2013 №13-150-ВТВ заперечень не мають;  а також те, що згідно акту звіряння розрахунків від 31.10.2016 без номера, станом на 31.10.2016 який має підписи від імені представників підприємств та завірений їхніми печатками заборгованість відповідача перед позивачем за договором на купівлю- продаж природного газу від 04.01.2013 №13-150-ВТВ становить 9671588 грн 93 коп.

Суд не вважає встановленими обставини щодо підтвердженого розміру заборгованості відповідача, що встановлені рішеннями судів у даній справі (рішенні Господарського суду Івано-Франківської області від 26.01.2017 та постанові Львівського апеляційного господарського суду від 18.04.2017), оскільки вищевказані судові рішення скасовані постановою ВГС України від 02.08.2017, справу передано на новий розгляд у зв"язку з порушенням судами норм матеріального права, зокрема, ВГС вказав, що обставини, зазначені як обставини непереборної сили в сертифікаті ТПП №6160 від 14.04.2016, не є такими в розумінні ст.617 ЦК України, і не звільняють відповідача від обов"язку оплатити вартість поставленого у листопаді- грудні 2015 року природного газу та від відповідальності за таке порушення, передбачену умовами договору та ч.2 ст.625 ЦК України.

При цьому, суд зазначив, що суд касаційної інстанції не має права здійснювати оцінку доказів та встановлювати або спростовувати обставини справи, не має повноважень на дослідження наявних у справі доказів для вирішення питання стосовно правильності заявлених позовних вимог. При новому розгляді справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з"ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об"єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, встановити дійсні права та обов"язки сторін і, в залежності від встановленого, правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

          Акт звірки взаєморозрахунків не може вважатися доказом у справі в підтвердження наявності заборгованості відповідача, її розміру, визнання боргу, оскільки інформація, що відображена в акті, у даному випадку,  не повністю підтверджена первинними документами.

          Відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Відповідної правової позиції дотримується  Верховний суд касаційного господарського суду  у постанові від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18.

З огляду на викладене, суд відхиляє висновок експерта у даній справі, яким встановлено, що розмір документально підтвердженої простроченої заборгованості ПАТ "Тисменицягаз" перед НАК Нафтогаз України" за договором купівлі- продажу природного газу від 04.01.2013 №13-150-ВТВ, враховуючи оплати та умови спільних протокольних рішень, становить 9671588 грн 93 коп.

При цьому, суд зазначає, що позивач не позбавлений права звернутися до суду за захистом свого права, за умови подання ним належним чином підтверджуючих первинних документів щодо поставленого газу та обсягів його споживання за спірний період,  оскільки після переривання строку позовної давності у зв`язку з вчиненням відповідачем (боржником) дій, що свідчать про визнання ним свого боргу, згідно із частиною 3 ст.267 ЦК України, перебіг строку позовної давності, почався заново.

Судом також встановлено, що відповідачем по спільних протокольних рішеннях згідно платіжних доручень з призначенням платежів: за природній газ за 2013 рік -2014 роки сплачено позивачу 20 884 692 грн 69 коп, а отже, дані оплати суд враховує як оплату за газ, поставлений у 2013-2014 роках.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку що підтверджена належними і допустимими доказами заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений природний газ у 2013-2014 роках становить 1104244 грн 88 коп.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його                  невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно приписів ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.     

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

Статтею 549 Цивільного кодексу України  встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.2 Договору визначено, що у разі, невиконання покупцем умов п.6.1.Договору, він зобов"язується сплатити продавцеві, крім суми заборгованості пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу .

При цьому, судом встановлено, що позивачем в даній справі заявлено до стягнення штрафні санкції та компенсаційні втрати, що виникли у зв"язку з несвоєчасними розрахунками відповідача за поставлений природний газ, який використовується покупцем виключно для виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат покупця  (п. 1.2 Договору).

Судом встановлено, що між сторонами було укладено ряд спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету.

Згідно з положеннями частин 1 - 3 ст. 12 Господарського кодексу  України, держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності. Основними засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб`єктів господарювання є: державне замовлення; ліцензування, патентування і квотування; технічне регулювання; застосування нормативів та лімітів; регулювання цін і тарифів; надання інвестиційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій. Умови, обсяги, сфери та порядок застосування окремих видів засобів державного регулювання господарської діяльності визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами, а також програмами економічного і соціального розвитку. Встановлення та скасування пільг і переваг у господарській діяльності окремих категорій суб`єктів господарювання здійснюються відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Одним із засобів державного регулювання господарської діяльності є визначення механізму перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату і податку на додану вартість, що сплачується НАК "Нафтогаз України" та ПАТ "Укртрансгаз".

Таке регулювання визначено постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 р. № 20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" (Порядок).

Цим Порядком передбачено, що він визначає механізм перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату і податку на додану вартість, що сплачується Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та ПАТ "Укртрансгаз", а також за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету від погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого) з податку на додану вартість, що сплачується виробниками електроенергії і вугледобувними підприємствами.

Відшкодування коштів на пільги, субсидії здійснюється з Державного бюджету України за спеціальною процедурою. При цьому, такі кошти не є коштами суб`єкта господарювання, а безпосередньо перераховуються на рахунок, в даному випадку позивачу.

Отже, державою фактично визначено спеціальний режим проведення розрахунків за поставлений природний газ, що, по суті, усуває відповідача від процесу розподілу отриманих від споживачів грошових коштів на свій розсуд та полягає у автоматичному перерахуванні зі спеціальних рахунків грошових коштів на рахунки позивача за визначеними нормативами.

Такої правової позиції дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 р. у справі № 906/278/18.

Таким чином, в силу укладених між сторонами спільних протокольних рішень та з огляду на вищевикладене, у відповідача відсутня можливість впливати на порядок, строки та розмір розрахунків з позивачем за поставлений природний газ, що, зокрема, виключає можливість застосування до відповідача відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання у вигляді нарахування пені, 3% річних та інфляційних.

Враховуючи вищевикладене, в задоволенні вимоги позивача про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, слід відмовити.

Отже, позов належить до задоволення частково.

Судові витрати, у відповідності до ст.129 Господарського кодексу України, суд покладає на відповідача пропорційно розмірі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.13, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                    УХВАЛИВ:

позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Тисменицягаз (вул.Вісконта, 3, м.Тисмениця, Івано-Франківська область,77400, код 20538865) на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул.Б.Хмельницького, 6, м.Київ, 01001, код 20077720) -      1104244 (один мільйон сто чотири тисячі двісті сорок чотири) гривні 88 копійок заборгованості та 16560 (шістнадцять тисяч п"ятсот шістдесят) гривень 10 коп. судового збору.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів  з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 13.08.2019

Суддя                                                                    О.В. Рочняк