Справа № 2-23/2010р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2010 року Покровський районний суд Дніпропетровської області
в складі головуючого судді Єланського О.Г.
при секретарі Копиця С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Покровське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, яка причинена транспортним засобом, -
в с т а н о в и в :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, яка причинена транспортним засобом . В обґрунтування позовних вимог він вказав, що 24 листопада 2004 року близько 19.30 год. відповідач ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, керував автомобілем ВАЗ-2107 д/з НОМЕР_1, чим порушив вимоги п.2.9 ПДР України, в якій зазначено, що водію забороняється: - керувати транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння. Відповідач, рухаючись по вул. Заводській в с. Просяна Покровського району не вжив заходів безпеки руху і порушив п. 12.3 ПДР України, здійснив наїзд на позивача, як пішохода. В результаті наїзду позивачу було заподіяно пошкодження у вигляді: закритого перелому середньої третини правого плеча, відкритого багато-осколкового перелому обох кісток лівої голені в нижній третині, травматичного шоку 1-2 ступеню, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 7 від 18.01.2005 року відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень. Вироком Покровського районного суду від 23.02.2005 року ОСОБА_2 було притягнуто до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.286 КК України та засуджено до 3 років позбавлення волі, на основі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання та встановлено випробний термін 1 рік 6 міс. Даний вирок позивачем було оскаржено, позов по справі не заявляв, так як повірив на слово ОСОБА_2, що він буде надавати йому матеріальну допомогу при наданні підтверджуючих документів про понесені витрати на лікування. Після того, як закінчився призначений ОСОБА_2 випробний термін, він заявив, що позивачу виплатив все. Хвороба стала прогресувати та позивач був змушений продовжувати лікування в Київському комплексі «Артем», де знаходився на лікуванні з 27.09.2006 року по 10.10.2006 року. Крім того, йому було рекомендовано продовжувати лікування. Крім того, позивачу нанесена неправомірними діями відповідача, в зв’язку з його травмою і моральну шкоду, яка виражається, по-перше, позивач постійно терпить фізичний біль, по-друге, позивач визнаний інвалідом ІІ групи. Все це негативно вплинуло на його психічний стан, став нервозний та роздратований. Просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь матеріальну шкоду в розмірі 1813 грн. 56 коп. та моральну шкоду в розмірі 10000 грн.
Справу розглянуто у відповідності до ч.2 ст. 158 ЦПК України у відсутності позивача ОСОБА_1, який надіслав на адресу суду заяву з проханням справу розглянути за його відсутності. Позов підтримав та просить його задовольнити.
Справу розглянуто заочно відповідно до ст.224 ЦПК України у відсутності відповідача ОСОБА_2, який не з’явився в судове засідання не повідомивши причини неявки. Про час та день слухання справи в суді був повідомлений належним чином.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов в частині стягнення матеріальної шкоди підлягає задоволенню у повному обсязі за наступними підставами.
З чеків, розрахункових квитанцій, проїзних документів наданих позивачем (а.с. 19-27) видно, що було витрачено коштів на проїзд та медикаменти на загальну суму 1813,56 грн.;
Відповідно до матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 після отриманих 24.11.2004 року пошкоджень у вигляді: закритого перелому середньої третини правого плеча, відкритого багато-осколкового перелому обох кісток лівої голені в нижній третині, травматичного шоку 1-2 ступеню, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 7 від 18.01.2005 року відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень. В наслідок чого втратив здоров’я та хворіє по теперішній час. (а.с. 8-15, 28, 68, 78);
Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно вироку Покровського районного суду Дніпропетровської області від 23.02.2005 року, ОСОБА_2 визнано винним в скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначено міру покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 встановлено випробувальний термін 1,6 р. (а.с. 4-5);
Таким чином позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної, яка причинена транспортним засобом підлягаєть задоволенню, так як позивачем надано доказів щодо зазначених витрат, які містяться в матеріалах справи в розмірі 1813,56 грн.
Відповідно до п.9 постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров’я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
Виходячи з наведеного, суд вважає за необхідне позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, яка причинена транспортним засобом, яку він оцінив у 10000 грн. виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості задовольнити частково в розмірі 6000 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.209, 215, 218 ЦПК України ст. 1187ЦК України, суд, -
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, яка причинена транспортним засобом задовольнити частково.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 1813,56 грн. та моральну шкоду в розмірі 6000 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення можу бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано до районного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Суддя :