Справа № 2-182/2010

                 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

   22 лютого 2010 року                         Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі:  головуючого    судді    Слюсар Л.П.,

                 при секретарі                Баштаненко І.О. ,

 розглянувши у відкритому судовому засідання цивільну справу за позовною заявою  ОСОБА_1  до  ОСОБА_2, ОСОБА_3 з додатковою відповідальністю  « СТРАХОВА КОМПАНІЯ « КРЕДО»   про відшкодування матеріальних та моральних збитків , -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка в  липні  2009 року звернулася до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 з додатковою відповідальністю  «СТРАХОВА КОМПАНІЯ « КРЕДО»   про відшкодування матеріальних та моральних збитків.  В обґрунтування своїх вимог позивачка в позовній заяві, уточненій позовній заяві  і   представник позивачки в ході судового засідання посилалися на те, що 21.02.2009 року  о 19 годині 25 хвилин  ОСОБА_2  керуючи автомобілем  « Нісссан-Х-трейл», державний номер НОМЕР_1, при переїзді перехрестя вулиці Калинової та проспекту  Правди поїхав на червоне світло і здійснив зіткнення з  автомобілем позивачки  « Мерседес МL 350», державний номер  НОМЕР_2 .  В результаті  ДТП автомобілю « Мерседес» спричинено технічні пошкодження.   За ремонт автомобіля  згідно до рахунку №0561, виданого ПП ОСОБА_4  сплачено 9580 гривень.  Відповідно до висновку  експерта №14/09 « а» від 18.10.2009  року   вартість матеріального збитку спричиненого власнику автомобіля   Мерседес  складає 13279 грн.  Винним в ДТП визнано водія  ОСОБА_2  Добровільно відшкодувати збитки ОСОБА_2  відмовляється, посилаючись на договір страхування, який укладений між ним та Страховою компанією.  Просили  стягнути із відповідача  ТДВ «СК «Кредо»  матеріальні збитки  в розмірі 13279 грн. 48 коп., а із  ОСОБА_2  спричинену моральну шкоду в розмірі 9580 грн.  та стягнути із відповідачів судові витрати по справі.

     Представник відповідача ОСОБА_3 з додатковою відповідальністю  « СТРАХОВА КОМПАНІЯ « КРЕДО», діючий на підставі доручення, позовні вимоги   визнав частково, а саме  вказав, що з боку ТДВ « СК « Кредо»  підлягає відшкодування матеріальний збиток заподіяний позивачці в результаті дорожньо-транспортної пригоди в розмірі оціненої шкоди за мінусом  передбаченої Законом України « Про  обов’язкове  страхування цивільно-правової  відповідальності власників наземних транспортних засобів»  та полісом франшизи.  Тобто сплачено позивачкою за ремонт автомобіля 9580 грн., а  за мінусом  франшизи 510 грн.,  відшкодуванню підлягає   9070 грн.

Відповідач  ОСОБА_2  позовні вимоги визнав частково.  Вказав, що позивачці спричинено моральну шкоду, однак сума значно завищена та не доведено  ні позивачкою ні представником позивачки спричинення моральної шкоди.

Суд, заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, адміністративний матеріал 3-1224/09,  вважає, що позов підлягає  задоволенню частково   за наступних підстав.

        Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини. 21.02.2009 року  о 19 годині 25  хвилин на перехресті вулиці Калинова та проспекту Г. « Правда»  ОСОБА_2   керуючи автомобілем  « Ніссан –Х-трейл», державний номер НОМЕР_1,  поїхав на червоне світло світлофора  і допустив зіткнення з автомобілем « Мерседес МL 350», державний номер НОМЕР_2,  під керуванням ОСОБА_1 , який належить  їй на праві власності.  В результаті ДТП  автомобіль  « Мерседес МL 350», державний номер НОМЕР_2  отримав механічні пошкодження.

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська  від 29  травня 2009 року  ОСОБА_2 визнано винним  у скоєнні правопорушення  передбаченого ст.124 КпАП України,  грубе порушення п.8.7.3е Правил дорожнього руху, провадження  по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2   за ст.124 КУпАП закрито  в зв’язку з  спливом  строку ( а.с.7).

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом.

Однак, як встановлено в судовому засіданні,  між ОСОБА_2   і ТДВ « СК « Кредо» був укладений договір страхування, страховий поліс № ВС/0827263 від 15.01.2009 року , відповідно до якого застрахована цивільна відповідальність  водія в розмірі 25500 грн., франшиза 510 грн.   Строк дії  поліса встановлений  з 16.01.2009 року  по 15.01.2010 року, таким чином він охватив  подію, в результаті якої було завдано шкоду позивачці ( а.с. 40).

 Відповідно до рахунку №0561  ПП ОСОБА_4 за  ремонт автомобіля « Мерседес МL 350», державний номер НОМЕР_2, позивачка сплатила 9580 грн. ( а.с.8-10).  

Згідно до Висновку експерта   №14/09 « а» від 18.10.2009 року  матеріальний збиток  спричинений власнику автомобіля  « Мерседес МL 350», державний номер НОМЕР_2  становить 13279 грн. 48 коп.( а.с.11-16).

 Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується в разі  настання певної події ( страхового випадку) виплатити другій стороні, грошову  суму ( страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.  

 Відповідно до ст.1194 ЦК України,  особа яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати ( страхованого відшкодування)  для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди  і страховою виплатою ( страховим відшкодуванням).

Суд не може прийняти  до уваги твердження представника відповідача ТДВ «СК «Кредо» , що відшкодуванню підлягають реально понесені матеріальні витрати   позивачкою на ремонт  автомобіля  9580 грн., оскільки спричинена матеріальна шкода відповідно до результатів експертизи в сумі 13279 грн. 48 коп.

Відповідно до ст.988 ЦК України  страхова виплата за договором  майнового страхування  і страхування  відповідальності ( страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків.

Відповідно до  «  Методичних рекомендацій для автотоварознавчої оцінки  транспортних засобів», матеріальний збиток – це  вартісне значення реальних затрат, які отримує власник транспортного засобу при пошкодженні.  Розмір матеріальної шкоди при умові доцільності відновлення  пошкодженого транспортного засобу визначається як  сума вартості відновлювальних робіт з урахуванням  значення експлуатаційного зносу замінених деталей, втрати товарної вартості.    Виходячи із викладеного  діюче  законодавство   не дозволяє не відносити до прямого збитку, спричинені наслідок дорожньо-транспортної пригоди, втрату товарної вартості, яка є  умовною величиною зниження дійсної вартості відновленого транспортного засобу і може бути охарактеризована передчасним  погіршенням  зовнішнього вигляду,  зниженням стійкості і довговічності  окремих вузлів та агрегатів, захисних покриття  і інше в порівнянні з аналогічним непошкодженим  транспортним засобом.    

Виходячи із вищевикладеного, та оцінюючи всі докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що    відшкодування завданої  шкоди  в розмірі 12769 грн. 48 коп. (13279 грн. 48 коп. - 510 грн. ( франшиза)  повинен  здійснювати страховик ТДВ « СК « Кредо»,   а в тій частині яка не  покрита страховим відшкодуванням, а саме франшизу  510 грн. відповідач ОСОБА_2

    Позивачка просить відшкодувати моральну шкоду в розмірі 9580 грн. спричинену в результаті дорожньо-транспортної пригоди, вказуючи на  нервовий стрес, нервове  перевантаження, хвилювання, прийняття на протязі тривалого часу медичних препаратів від головного болю та заспокійливих.  

  Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній  особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” зі змінами, внесеними постановою від 25.05.2001 року № 5, за моральну ( немайнову )  шкоду,  розмір відшкодування  моральної ( немайнової) шкоди суд визнає залежно від характеру та обсягу страждань ( фізичних, душевних, психологічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат та з урахуванням інших обставин.

   Суд вважає, що позивачці,    була заподіяна  моральна шкода, тому що вона була позбавлена звичайних умов життя, понесла моральні страждання, переживання, відчувала внутрішній дискомфорт  і  вважає, що моральна шкода в сумі 9580 грн., реально відображає ступінь і глибину моральних страждань.

        Згідно ст. 88 ЦПК України із відповідача ТДВ « СК « Кредо»  підлягає стягненню на користь   ОСОБА_1  від задоволених позовних вимог,  сплачений судовий збір в  розмірі 127 грн. 69 коп.  , та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 126 грн.

        Крім того із відповідача   ОСОБА_2 на користь позивачки  підлягає стягненню  сплачений судовий збір  в розмірі  13 грн. 60 коп.   та  витрати  на інформаційно -  технічне забезпечення в розмірі 126 грн.

Керуючись:   Законом України « Про страхування», Постановою Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”,    Постановою Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди” від 31.03.1995 г. № 4 із наступними змінами  ст. ст. 979, 988, 1194, 1167, 1187  ЦК України , ст. ст. 11, 15, 60, 88, 212- 215  ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги  ОСОБА_1  - задовольнити  частково.

Стягнути із ОСОБА_3 з додатковою відповідальністю  « СТРАХОВА КОМПАНІЯ « КРЕДО»   на користь ОСОБА_1, як   відшкодування завданої шкоди  -  матеріальні збитки в сумі 12769 грн. 48 коп., судові витрати в сумі 253 грн. 69 коп., а всього 13023 грн. 17 коп.

Стягнути із  ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1  матеріальні збитки в сумі  510 грн. 00 коп., моральну шкоду в розмірі 9580 гривень , судові витрати по справі в сумі 139 грн. 60 коп., а всього 10229 грн. 60 коп.    

Рішення може  бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд, шляхом подачі у 10-ти денний строк, з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, або без подання заяви про апеляційне оскарження, шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10-ти днів з дня проголошення рішення.

  Суддя                                                                                                   Л.П.  Слюсар