Справа № 308/3549/17

П О С Т А Н О В А

Іменем України

06 серпня 2019 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

головуючої - судді Кожух О.А.,

суддів - Кондора Р.Ю., Фазикош Г.В.

за участі секретаря - Чучка Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 12 лютого 2019 року (головуючий суддя Данко В.Й., повний текст рішення складено 15.02.2019) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до Приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Капітула Ганни Денисівни про визнання безпідставною відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії та скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії,-

в с т а н о в и в :

У квітні 2017 року Публічне акціонерне товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі - Банк) звернувся до суду з вищезазначеним позов, у якому просив: - визнати безпідставною відмову приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Капітула Г.Д. у вчиненні нотаріальної дії, а саме у посвідченні 24.05.2013 договору купівлі-продажу житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; - скасувати Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 24.05.2013, винесену приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Капітула Г.Д.

Позовні вимоги мотивовані, зокрема тим, що відмова приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Капітула Г.Д. у вчиненні нотаріальної дії спричинила подачу позову ОСОБА_1 до Банку про відшкодування матеріальної шкоди. Позивач вважає, що, виходячи з положень Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 №296/5, у відповідача не було підстав для відмови у посвідченні договору купівлі-продажу. Він повинен був витребувати від Банку всі необхідні документи, а вчинення нотаріальної дії - відкласти. Відтак, відповідач не вчинив усіх необхідних дій для посвідчення вищевказаного правочину, та безпідставно відмовив у вчиненні нотаріальної дії.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 12 лютого 2019 року у задоволенні позову Банку - відмовлено.

На зазначене рішення Банк подав апеляційну скаргу, в якій посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове, яким його позовні вимоги задовольнити.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що відповідач безпідставно відмовив у посвідчення договору купівлі-продажу житлового будинку, оскільки наявність заборони відчуження та обтяження майна іпотекою не є причиною відмови, тому що в даному випадку нотаріус мав витребувати від продавця майна згоду кредитора (іпотекодержателя) на відчуження житлового будинку, та згоду покупця на переведення на нього боргу. За відсутності таких документів нотаріус мав право витребувати від позивача необхідні документа, а вчинення нотаріальної дії - відкласти.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 24.05.2013 о 17:00 год. до приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Капітули Г.Д. у зв`язку з досягненням згоди з усіх істотних умов та на виконання умов Попереднього договору від 15.04.2013 №688, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Капітулою Г.Д., звернулися ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з проханням про посвідчення договору купівлі-продажу житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 . В ході виконання пошукових дій у Державному реєстрі прав було виявлено наявність наступних обтяжень вищезгаданого майна: заборона відчуження та іпотека, накладені на підставі договору іпотеки від 16.07.2007 №3057, посвідченого приватним нотаріусом Дроботя А.В.; заборона відчуження та іпотека, накладена на підставі договору іпотеки від 18.01.2008 №86, посвідченого приватним нотаріусом Капітула Г.Д.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 24.05.2013, винесеною приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Капітулою Г.Д., відмовлено ОСОБА_1 у посвідченні договору купівлі-продажу житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки, серед поданих нотаріусу документів були відсутні згоди, наявність яких передбачена ст. 55 Закону України «Про нотаріат» (а.с.65).

Позивач зазначає, що такою відмовою порушено права Банку, оскільки в подальшому ОСОБА_1 звернулась до Банку з позовом про відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої їй внаслідок не укладення договору купівлі-продажу житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 .

Також встановлено, що вказане майно було передано в іпотеку в рахунок забезпечення виконання двох кредитних договорів: Кредитний договір № 31/22-07 від 13.07.2007, укладений між Банком та ОСОБА_4 , та Кредитний договір № 03/8-08 від 17.01.2008, укладений між Банком та ОСОБА_5 .

З довідок, виданих Банком, вбачається, що заборгованість ОСОБА_4 за Кредитним договором № 31/22-07 від 13.07.2007 була погашена в повному обсязі 10.11.2010 (довідка від 23.03.2013 № 24-9-3/280, а.с. 80), а заборгованість ОСОБА_5 за Кредитним договором № 03/8-08 від 17.01.2008 була погашена в повному обсязі 30.08.2010 (довідка від 23.03.2013 № 24-9-3/281, а.с.81).

Проте, як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, отриманої приватним нотаріусом Капітула Г.Д. 24.05.2013 (а.с.28-30), станом на час формування Довідки відомості про іпотеку містились в реєстрі. Підставами виникнення обтяження є: Іпотечний договір №198/23-2007, серія та номер: 3057, виданий 16.07.2007 приватним нотаріусом Дроботя А.В.; Договір іпотеки, серія та номер: 86, виданий 17.01.2008 приватним нотаріусом Капітулою Г.Д.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат» (тут і далі - Закон, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до положень ст. 42 Закону, нотаріальні дії вчиняються після їх оплати, а також у передбачених законом випадках після сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб та в день подачі всіх необхідних документів. Вчинення нотаріальної дії може бути відкладено в разі необхідності витребування додаткових відомостей або документів від фізичних та юридичних осіб або надсилання документів на експертизу, а також якщо відповідно до закону нотаріус повинен впевнитись у відсутності у заінтересованих осіб заперечень проти вчинення цієї дії. Аналогічну норму містить і пункт 1 глави 2 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 №296/5 (далі - Порядок №296/5).

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону нотаріуси або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, має право витребовувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. Аналогічну норму містить і пункт 1 глави 7 розділу І Порядку №296/5.

З аналізу наведених норм випливає, що чинним законодавством встановлено право, а не обов`язок нотаріуса витребувати необхідні документи.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону нотаріуси та посадові особи органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, посвідчують угоди, щодо яких законодавством встановлено обов`язкову нотаріальну форму, а також за бажанням сторін й інші угоди.

Згідно з положеннями ст. 657 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Як зазначалось вище, станом на 24.05.2013 щодо об`єкта нерухомого майна - житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_1 , у Державному реєстрі речових прав була наявна інформація про державну реєстрацію обтяження за Іпотечними договорами від 16.07.2007 та від 17.01.2008.

Відповідно до положень ст. 55 Закону, при посвідченні угод про відчуження або заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна перевіряється відсутність заборони відчуження або арешту майна. В разі наявності заборони угода про відчуження майна, обтяженого боргом, посвідчується лише у разі згоди кредитора і набувача на переведення боргу на набувача.

У разі наявності обтяження іпотекою на укладання вищевказаних договорів вимагається згода іпотекодержателя, якщо це не заборонено іпотечним договором (абзац другий підпункту 2.4 пункту 2 глави 2 розділу II Порядку).

Відповідно до ст. 49 Закону нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо, зокрема, не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 було подано нотаріусу не всі документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; згоди кредитора і набувача на переведення боргу на набувача, так само як і згоди іпотекодержателя на укладання договору купівлі-продажу у матеріалах нотаріальної справи не було. В той же час, заборона на відчуження нерухомого майна була наявна. Жодних доказів, які б свідчили про відсутність наявної заборони на відчуження нерухомого майна на час винесення спірної Постанови нотаріуса матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про іпотеку», іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання.

Оскільки заборгованості за іпотечними договорам не існувало, а отже, основні зобов`язання були припинені, відтак не було підстав для отримання згоди кредитора і набувача на переведення боргу на набувача, оскільки боргу не існувало, а також згоди іпотекодержателя на укладення договору купівлі продажу житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Проте, при погашенні заборгованості за вказаними вище іпотечними договорами ще 10.11.2010 та 30.08.2012, відповідно, припинення іпотеки станом на 24.05.2013 не було зареєстровано.

Судом також встановлено, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.02.2016 у справі №308/11772/14-ц визнано бездіяльність ПАТ «Промінвестбанк» щодо невиконання обов`язків іпотекодержателя по звільненню з-під обтяжень нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане рішення суду першої інстанції було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 17.05.2016. Цими судовими рішеннями встановлено, що ПАТ «Промінвестбанк» вчасно не було подано заяви про державну реєстрацію припинення іпотеки. ОСОБА_1 заявами, зокрема, від 11.02.2013 та 16.04.2013 направляла до відповідача письмові вимоги про зняття заборони на відчуження нерухомого майна - будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку із припиненням основного зобов`язання, та вилучення відповідних записів з Державного реєстру іпотек та Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, однак ПАТ «Промінвестбанк» ці вимоги було проігноровано. ПАТ «Промінвестбанк» тривалий час ухилявся від проведення дій щодо державної реєстрації припинення іпотеки та заборони, а тому позивачка була позбавлена права розпоряджатись належним їй майном. ДЖержавну реєстрацію припинення іпотеки та обтяження, за заявами ПАТ «Промінвестбанк», було здійснено лише у жовтні 2014 року.

Як зазначала представник відповідача в судовому засіданні апеляційного суду, ОСОБА_1 наполягала на винесенні нотаріусом Постанови про відмову від вчинення нотаріальної дії та не бажала відкладення вчинення нотаріальної дії. Так, 15.04.2013 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до якого сторони зобов`язались укласти основний договір купівлі-продажу цього майна до 17.00 год. 24.05.2013. Оскільки у визначений час основний договір купівлі-продажу нерухомого майна не було укладено, для ОСОБА_1 наступали санкції, передбачені Попередній договором.

Відтак, приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Капітулою Г.Д. 24.05.2013 було правомірно винесено Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, і висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову Банку відповідає обставинам справи та нормам матеріального права. Доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду не спростовують. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - залишити без змін.

Керуючись ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. ст. 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» - залишити без задоволення.

Рішення Ужгородського міськраойнного суду від 12 лютого 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційну скаргу на постанову апеляційного суду може бути подано безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12 серпня 2019 року.

Головуюча:

Судді: