Судове рішення 753/3758/22 від 18.03.2024

Судове рішення #808437618

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 29 листопада 2023 року,

ВСТАНОВИЛА:

УхвалоюДарницького районного суду м. Києва від 29 листопада 2023 року ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 27 січня 2024 року включно із визначеним розміром застави, що становить 64725 грн.

Своє рішення суд мотивував тим, що прокурор у судовому засіданні обґрунтував наявність ризиків, які дають достатньо підстав вважати, що застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є обґрунтованим та достатнім для гарантування його належної процесуальної поведінки та здійснення своїх процесуальних обов`язків на даній стадії.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, обвинувачений ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 29 листопада 2023 року, ухвалити нову, якою зменшити йому розмір застави або звільнити з-під варти.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що він тривалий час перебуває під вартою; крім того, судом першої інстанції проігноровано факт того, що, на думку апелянта, матеріали кримінального провадження не містять доказів на підтвердження його винуватості.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши надані в копіях матеріали кримінального провадження, колегія суддів уважає, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З огляду на те, що захисник у поданій апеляційній скарзі не заявляла клопотання про проведення апеляційного розгляду за участю сторін (сторони обвинувачення і сторони захисту), у зв`язку з чим, відповідно до вимог ч. 4 ст. 422-1 КПК України, розгляд апеляційної скарги проведено без участі сторін.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.

За змістом ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування, в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Дарницького районного суду м. Києва від 29 листопада 2023 року ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 27 січня 2024 року включно із визначеним розміром застави, що становить 64725 грн.

На переконання колегії суддів таке рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК Українипідставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, так само як і про його продовження, суд першої інстанції, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, відповідно до ст. ст. 178, 199 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Розумність строку тримання під вартою не піддається абстрактній оцінці. Законність тримання під вартою необхідно оцінювати, виходячи з особливостей конкретної справи. Проте продовження строку тримання під вартою можна виправдати, коли є конкретні ознаки існування реальної суспільної потреби, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають вимогу права, передбаченого ст. 5 Конвенції (рішення у справі "Lavents v. Latvia" п. 70).

Відповідальність за дотримання розумних строків тримання підозрюваного під вартою покладається в першу чергу на національні судові органи (рішення у справі "Геращенко проти України" п. 100).

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК Українисуд першої інстанції зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Абзацом другим цієї ж частини ст. 331 КПК України на суд покладено такий самий обов`язок, а саме повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, у разі якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

На переконання колегії суддів, судом першої інстанції дотримані зазначені вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 повно та об`єктивно досліджені всі обставини, з якими закон пов`язує можливість продовження такого запобіжного заходу, при цьому в ухвалі докладно наведені мотиви, з яких було прийнято відповідне рішення.

Таке обмеження права ОСОБА_5 на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як існують ознаки суспільного інтересу, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.

Наведені в апеляційній скарзі обвинуваченого доводи щодо наявності підстав для звільнення його з-під варти також не вказують на зменшення існуючих ризиків або інший запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою не в змозі їм запобігти. Не містять таких відомостей і надані суду матеріали.

Наведені в апеляційній скарзі обвинуваченого доводи щодо відсутності обґрунтованих доказів на підтвердження його винуватості, є неспроможними, оскільки в даному випадку вирішується лише питання щодо доцільності продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час судового розгляду кримінального провадження, при цьому доведеність винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення перевіряться судом при розгляді справи по суті шляхом дослідження доказів.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 29 листопада 2023 року та зміни обвинуваченому запобіжного заходу, а тому апеляційна скарга обвинуваченого задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.176-178, 183, 331, 404, 405, 407, 418, 419, 421 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 29 листопада 2023 року - без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: ______________ ________________ _________________

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-кп/824/1707/2024

Головуючий у 1-ій інстанції: ОСОБА_6

Доповідач: ОСОБА_1

Показати/Приховати судові провадження

Судове провадження 51-1301 ск 22 (розгляд 51-1301 дс 22)