У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
25.01.07 Справа №26/124/06
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
при секретарі: Акімова Т.М.
За участю:
представника позивача: Краско Ю.М., довіреність № 40 від 12.12.06р.;
представника відповідача: Ковтун Н.М., довіреність № 03/03-06 від 03.03.06.р., юрист;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Інтеренерго», м. Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області від 17.10.2006 року у справі
№ 26/124/06
про стягнення суми
встановив:
Рішенням господарського суду Запорізької області від 17.10.2006 р. (суддя Зубкова Т.П.) позов задоволено частково. Суд стягнув з Приватного підприємства «Інтеренерго» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Форум» 4809,95 грн. основного боргу, 426,17 грн. - 3% річних, 101,90 грн. державного мита та 117,89 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Суд першої інстанції встановив, що 28.01.2003 р. між позивачем і відповідачем було укладено договір № 58/03 на поставку товару, а оскільки на момент розгляду справи в суді відповідач має заборгованість в сумі 4809,95 грн. за отриманий товар, доказів її погашення не надав, вимога позивача про стягнення 4809,95 грн. основного боргу обґрунтована і належить задоволенню. Вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних за період з 28.02.2003р. по 10.02.2006р. обґрунтована, але належить задоволенню частково – в сумі 426, 17 грн., оскільки саме таку суму становлять річні за заявлений період згідно розрахунку суми суду.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом Приватне підприємство «Інтеренерго», м. Запоріжжя, відповідач у справі, у поданій суду апеляційній скарзі вказує, що внаслідок неправильного застосування норм матеріального права суд дійшов невірного висновку про обставини справи і прийняв неправильне рішення. Вважає, що оскільки на момент подання позову позивач не здійснив належне виконання своїх зобов’язань з поставки у спосіб та в обсязі, які визначені угодою сторін в договорі, а саме: не надав комерційний розрахунок на оплату, належним чином оформлену накладну, товарно-транспортну накладну на товар, а також податкову накладну, зобов’язання відповідача з оплати товару не виникли, внаслідок чого позовні вимоги позивача щодо стягнення заборгованості і 3 % річних задоволені судом безпідставно.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 193 ГПК України, п. 4 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, ст.ст. 91, 103, 104 ГПК України просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області у справі № 26/124/06 від 17.10.2006 р., в задоволенні позову ТОВ «НВФ «Форум» відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга Приватного підприємства «Інтеренерго», м. Запоріжжя прийнята до провадження та призначена до розгляду на 25.01.2007 року.
Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду № 152 від 25.01.2007 року справа № 26/124/06 передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючий: Коробка Н.Д. (доповідач), судді: Шевченко Т.М., Юхименко О.В.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що рішення суду цілком законне і обґрунтоване, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
1) обов’язок по вибору перевізника, повідомлення про нього покупця лежав саме на відповідачеві. А оскільки відповідач повинен був вибирати перевізника, то він виступав й замовником перевезення, з чого випливає, що саме відповідач повинен був підписувати та оформляти товарно - транспортні накладні.
2) Вважає, що накладна на відпуск матеріалів на сторону № 267 від 24.02.2003р. містить всі передбачені реквізити, крім того у рахунку-фактурі, який позивач отримав разом з накладною, також вказані всі необхілддні данні.
3) Стверджує, що податкова накладна № 218 від 24.02.2003р. була надана позивачу разом із рахунком фактурою та накладною на відпуск матеріалів на сторону, як було передбачено п. 2 договору.
Таким чином, позивач вважає, що відповідач намагається уникнути виконання обов’язку по оплаті поставленого товару у зв’язку з тим, що він не отримав всіх документів, а саме: податкової накладної та рахунки фактури, але таке посилання є вигідним для відповідача, оскільки підписів представників відповідача на вказаних документах не має.
Просить рішення господарського суду Запорізької області від 17.10.206 р. у справі № 26/124/06 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Від представників сторін надійшло клопотання про відмову від здійснення стенографічного аудіо-відеозапису судового процесу, за їх згодою у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Суть спору:
Як вірно встановив місцевий господарський суд, сторонами у справі 28.01.2003 р., між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Форум», м. Запоріжжя (Продавець) та відповідачем - Приватним підприємством «Інтеренерго», м. Запоріжжя (Покупець) був укладений договір № 58/03 на поставку товару.
Згідно п. 1 договору позивач зобов’язався продати відповідачу товар - дверні блоки на загальну суму 4810,00 грн. в кількості 13 штук по 370,00 грн. кожна, а відповідач оплатити його на умовах даного договору.
Пунктом 2 договору передбачено, що поставка продукції здійснюється на умовах FCA м. Запоріжжя, вул. Новостроек, 9. Строк відвантаження товару - січень 2003 року. Вказаний також перелік товарно-супровідних документів, а саме: накладна, податкова накладна, комерційний розрахунок.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Форум», м. Запоріжжя, посилаючись на фактичне виконання із своєї сторони зобов’язань, щодо поставки продукції в повному обсязі, стверджує, що покупець - Приватне підприємство «Інтеренерго», м. Запоріжжя не розрахувався за отриманий за договором товар тому, Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Форум», м. Запоріжжя звернулось із позовом до суду про стягнення заборгованості у сумі 4809,95 грн., 3 % річних із простроченої суми в розмірі 430,80 грн.
Вказані вимоги за позовом стали предметом судового розгляду господарського суду Запорізької області.
Відповідно до ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним Кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Відповідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Факт передачі товару від ТОВ «Науково-виробнича фірма «Форум» до ПП «Інтеренерго» підтверджено залученими до справи документами, зокрема накладною № 267 від 24.02.2003 р., рахунком-фактурою № 267 від 24.02.2003 р. (арк. справи 9, 11). Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково - виробнича фірма «Форум», м. Запоріжжя передало, а Приватне підприємство «Інтеренерго», м. Запоріжжя прийняло дверні блоки в кількості 13 штук на загальну суму 4008,29 грн., с ПДВ сума складає 4809,95 грн.(арк. справи 46).
Згідно п. 3 договору № 58/03 від 28.01.2003р. (аркуш справи 8) сума договору складає 4810,00 грн. з ПДВ. Даний товар був отриманий представником відповідача Тимофєєвим А.М. на підставі довіреності серії ЯЄЧ № 781305 від 21.02.03 р. (арк. справи 10). Довіреність лишилась у позивача.
Згідно п. 10 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, особа, якій видана довіреність, зобов’язана не пізніше наступного дня після кожного випадку доставки на підприємство одержаних за довіреністю цінностей, незалежно від того, одержані цінності повністю або частково, подати працівнику підприємства, який здійснює виписування та реєстрацію довіреностей, документ про одержання нею цінностей та їх здачу на склад (комору) або матеріально відповідальній особі.
Невикористані довіреності повинні бути повернуті працівнику підприємства, який здійснює виписування і реєстрацію довіреностей, не пізніше наступного дня після закінчення строку дії довіреності.
При використанні довіреності, або повернення невикористаних довіреностей у журналі реєстрації довіреностей робиться відмітка про номери документів (накладних, актів, тощо) на одержанні цінності або про дату повернення довіреності. Повернуті невикористанні довіреності гасяться надписом «невикористані» і зберігаються протягом строку, встановленого для зберігання первинних документів.
Відповідач не надав суду документів про повернення, невикористання або анулювання довіреності.
Оплату поставленої продукції, в силу п. 5 договору, покупець мав здійснити шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача на протязі 3-х банківських днів з моменту поставки продукції, тобто Приватне підприємство «Інтеренерго», м. Запоріжжя мало розрахуватися з позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Форум», м. Запоріжжя в визначений в договорі строк.
Таким чином, відповідач не надав суду доказів, як не одержання товару, так і його оплати.
Отже, колегія суддів констатує факт утворення заборгованості відповідача.
Враховуючи вищевикладене, Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Форум», м. Запоріжжя вимоги про стягнення 4809,95 грн. суми заборгованості слід визнати обґрунтованим та правомірно задоволені судом першої інстанції.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Відповідно до заперечень відповідача в апеляційній скарзі про ненадання позивачем документів передбачених договором, колегія суддів зазначає, що представник відповідача погодився з умовами поставки товару, прийняв товар від продавця і відповідно до цього та п. 5 договору зобов’язан був оплатити його, що він не здійснив і відповідно до цього з нього правомірно стягуються сума зоборгованності, а також 3 % річних.
Таким чином, у зв’язку з несплатою заборгованості по договору з відповідача стягується борг у сумі 4809,95 грн. та 3 % річних за період з 28.02.2003 р. по 10.02.2006 р., але 3 % річних належить задоволенню в сумі 426,17 грн., оскільки саме таку суму становлять річні за заявлений період згідно розрахунку суду.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів залишає судовий акт господарського суду Запорізької області без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 101, п. 1 ст.103, ст.105 ГПК України, апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Інтеренерго», м. Запоріжжя залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 17.10.2006 року по справі № 26/124/06 без змін.
Постанова оформлена відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 30.01.2007р.