ф

УХВАЛА

09 серпня 2019 року

Київ

справа №415/8528/18

адміністративне провадження №К/9901/19417/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Жука А.В., суддів: Дашутін І.В., Мельник-Томенко Ж.М.

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 05 квітня 2019 року

та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2019 року

у справі №415/8528/18

за позовом ОСОБА_1

до заступника відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області

третя особа - Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про визнання дій незаконними, скасування постанови

про закінчення виконавчого провадження, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до заступника відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, третя особа - Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про:

- визнання протиправними дії відповідача щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №31666662 від 10 жовтня 2018 року;

- визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №31666662 від10 жовтня 2018 року прийняту відповідачем.

Рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 05 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2019 року, у задоволені позову відмовлено.

11 липня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 05 квітня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2019 року в якій позивач не погоджуючись із вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Ухвалою від 22 липня 2019 року зазначену скаргу залишено без руху з підстав не сплати судового збору. Клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору залишено без задоволення.

02 серпня 2019 року на адресу Верховного Суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків та оригінал квитанції від 31 липня 2019 року №6 про сплату судового збору.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Перевіривши зміст оскаржуваних судових рішень, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з такого.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Зокрема, положеннями статті 287 КАС України передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що в цій справі спір виник у відносинах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби.

За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішень судів попередніх інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Такими чином, законодавець не передбачив та обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Водночас аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ, доводи касаційної скарги зводяться до перегляду фактичних обставин справи, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, у зв`язку з чим слід відмовити у відкритті касаційного провадження.

Суд звертає увагу скаржника на те, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 7 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 287, 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 05 квітня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2019 року у справі №415/8528/18.

2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.В. Жук

Судді І.В. Дашутін

Ж.М. Мельник-Томенко