Справа № 177/957/19

Провадження № 1-кп/177/132/19

У Х В А Л А

І М Е Н ЕМ У К Р А Ї Н И

       08 серпня 2019 року                                                         м. Кривий Ріг

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Строгової Г. Г.

       секретаря судового засідання Маракуца І.В.

       розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр  досудових розслідувань за  №12019040450000203 від 15.05.2019 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, неповнолітніх дітей не має, не працюючого, раніше судимого:

- 04.02.2003 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст.. 186 ч.2, 187 ч.2, 304, 70 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнився 19.12.2007 року за постановою Синельниковського районного суду Дніпропетровської області від 14.12.2007 року умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 8 місяців 11 днів;

- 29.06.2010 року Криворізьким районним судом Дніпропетровської області за ст.. 185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнився 27.06.2012 року за постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 20.06.2012 року умовно-достроково на невідбутий строк 10 місяців 14 днів;

- 20.11.2012 року Криворізьким районним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст. 122, 71 КК України до позбавлення волі на 1 рік 1 місяць, 07.12.2013 року звільнився по відбуттю строку покарання;

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185  КК України,  

       за участі:

прокурора                                  Суровцева І.С.

обвинуваченого                            ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

        ОСОБА_1 , будучи раніше засудженим за корисливі злочини проти власності, судимість за які не знята та не погашена в установленому законом порядку, належних висновків для себе не зробив та повторно вчинив новий корисливий злочин проти власності при наступних обставинах.

ОСОБА_1 14 травня 2019 року о 15.00 год. з дозволу власника перебував в приватному будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання потерпілої ОСОБА_2 , де у ОСОБА_1 виник умисел на таємне викрадення майна останньої.

Так, ОСОБА_1 , потворно, 14 травня 2019 року близько 16.00 год., реалізовуючи свій раптово виниклий злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна,  з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, розуміючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків,  скориставшись відсутністю потерпілої, шляхом вільного доступу,  в приміщенні будинку вищевказаного домоволодіння таємно викрав майно потерпілої ОСОБА_2 , а саме бензинову косу марки «КЕДР БГ-3400» зеленого кольору, вартість якої становить 1355,88 грн.   Після чого, ОСОБА_1 з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зник, обернувши його на свою  користь та розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 майнову шкоду, на загальну суму 1355,88 грн.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.

В ході судового засідання обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні злочину визнав в повному обсязі, не оспорював фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті щодо часу, місця, способу вчинення злочину та викраденого майна. Пояснив, що перебуваючи в гостях у ОСОБА_2 побачив бензинову косу, яку вирішив вкрасти. Для цього він виніс з будинку косу, залишив на подвір`ї під сараєм. Потім вийшов з викраденим та продав раніше знайомому йому ОСОБА_3 Гроші витратив на власні потреби.  Свою вину визнає повністю, в скоєному розкаюється, просить суд суворо не карати, викрадене майно повернуто.

Потерпіла ОСОБА_2 правом на участь в судовому засіданні не скористалася, надала суду заяву, в якій просила судовий розгляд проводити за її відсутності, цивільний позов не заявила.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України за клопотанням прокурора, яке підтримав обвинувачений та його захисних, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по даному кримінальному провадженню щодо обставин вчинення злочину, оскільки ці обставини ніким із учасників судового розгляду не оспорюються.

При цьому обвинувачений ОСОБА_1 суду пояснив, що розуміє зміст цих обставин та можливість позбавлення права їх оскаржити в апеляційному порядку, крім того у суду немає сумніву щодо добровільності його позиції.

Після з`ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірки їх доказами, які є належними та допустимими, аналізуючи показання обвинуваченого, які мають логічний та послідовний характер та узгоджуються з іншими доказами, оцінюючи зібрані по справі докази, суд дійшов висновку щодо повного підтвердження вини обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.

При визначенні виду й міри покарання обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

Також суд бере до уваги характеристику особи обвинуваченого, згідно якої ОСОБА_1 вину свою визнав, розкаявся в скоєному, негативно характеризуються за місцем мешкання (т.2, а.п. 40), у лікаря  психіатра та нарколога на обліку не перебуває (т.2, а.п.36,37), не перебуває на обліку військовозобов`язаних (т.2, а.п. 39 ), раніше  судимий. 

Обставинами, які  пом`якшують покарання,  відповідно до ст. 66 КК України суд визнає щире каяття. Обставин, які обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України,  судом не встановлено.

За таких обставин, враховуючи, що потерпіла, надавши відповідну заяву, залишила вирішення питання про призначення покарання на розсуд суду, матеріальна шкода відшкодована шляхом повернення викраденого майна, суд вважає за необхідне призначити покарання обвинуваченому у виді позбавлення волі в межах санкції інкримінованої статті, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, поклавши на нього обв`язки, передбачені ст. 76 КК України, оскільки таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого.

В кримінальному провадженні цивільний позов не заявлявся, судові витрати відсутні.

Питання про речові докази необхідно вирішити згідно вимог ст.100 КПК України, а саме повернути майно, яке було предметом злочину, законним власникам.

Керуючись  ч.2 ст.373, ст.ст.374, 376, п.1 ч.2 ст. 395 КПК України суд,

ПОСТАНОВИВ:

        ОСОБА_1 визнати винуватим за ч.2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3  (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази: бензинову косу марки «КЕДР БГ-3400», яка знаходиться на відповідальному зберіганні у потерпілої - залишити у власника ОСОБА_2 .

На вирок суду може бути подана  апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту отримання ним копії вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, яке не скасовано,  набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати  його в суді,  особам, які не були присутні в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення. 

Суддя: