АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Іменем України

15 березня 2010 року                             м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого: Кучевського П. В.,

суддів: Медяного В. М., Матківської М. В.,

при секретарі: Сніжко О. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю та земельною ділянкою, зобов'язання відповідача знести самовільну забудову,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ямпільського районного суду Вінницької області від 20 січня 2010 року, –

встановила:

Ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області від 20 січня 2010 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 повернуто позивачеві на підставі ст. 121 ЦПК України.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, позивач ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, просив скасувати ухвалу Ямпільського районного суду Вінницької області від 20 січня 2010 року та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а ухвала Ямпільського районного суду Вінницької області від 20 січня 2010 року – скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач, хоча і подав заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, однак не сплатив у повному об'ємі судовий збір та витрати на ІТЗ розгляду справи, про що було зазначено в ухвалі Ямпільського районного суду Вінницької області від 04 січня 2010 року, а також не визначив, якими нормативними документами передбачено питання від фізичної особи про знос будівлі.

Однак колегія суддів з таким висновком Ямпільського районного суду Вінницької області погодитись не може з огляду на наступне.

Колегія суддів встановила, що ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області від 04 січня 2010 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху, оскільки позивачем було порушено вимоги пп. 4, 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України. Надано термін для усунення недоліків позовної заяви до 19 січня 2010 року (а. с. 25).

14 січня 2010 року позивач надав заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої додав копію технічного паспорту, фотографії самочинного будівництва, довідку про інвалідність, свідоцтво про право власності на житловий будинок, довідку з сільської ради (а. с. 13-24).

Постановляючи ухвалу про залишення позову без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не усунув недоліки позовної заяви у встановлений судом термін.

Однак колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

В матеріалах справи наявні квитанції про сплату судового збору та витрат на ІТЗ розгляду справи (а. с. 1-2).

Суд першої інстанції, в порушення ст. 121 ЦПК України, не конкретизував суми, які підлягають оплаті.

Відповідно до п. 7 Постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» суд постановляє ухвалу, в якій повинні бути зазначені в тому числі розмір несплачених судових витрат.

Помилковим є висновок суду про недотримання позивачем вимог п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України через відсутність посилань на нормативні документи, якими передбачено питання від фізичної особи про знос будівлі.

П. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України передбачає зазначення у позові доказів, що підтверджують кожну обставину.

Відповідно до ст. ст. 57, 58 ЦПК України, посилання на нормативні документи не можуть являтися доказами.

Крім того, згідно п. 7 Постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред’явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.

Оскільки судом першої інстанції при постановленні ухвали було неправильно застосовано норми процесуального права, ухвала Ямпільського районного суду Вінницької області від 20 січня 2010 підлягає скасуванню, а справа – направленню до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 119, 293, 307, 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, –

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ямпільського районного суду Вінницької області від 20 січня 2010 року – задовольнити частково.

Ухвалу Ямпільського районного суду Вінницької області від 20 січня 2010 року – скасувати, справу передати до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення, оскарженню не підлягає.

Головуючий: /підпис/                         П. В. Кучевський

Судді: /підписи/                             В. М. Медяний

                                    М. В. Матківська

З оригіналом вірно: