Справа № 1-221/10

В И Р О К

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

м. Луцьк                                           05 березня 2010 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням

судді -                                                     Сівчука А.Є.

за участю секретаря -                                 Іваничко Т.Г.

прокурора -                                             Турчинської О.Є.

потерпілого -                                                   ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Рожище Волинської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого, -

•   за ст.   289 ч.1   КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_2 10.05.2009 року близько 04-00 год., знаходячись в лісі села Носачевичі Рожищенського району Волинської області, умисно, шляхом вільного доступу, незаконно заволодів автомобілем марки “Опель Кадет” темно-синього кольору, державний номерний знак “049-69 ВО”, після чого, перетягнувши його до себе в гараж, розібрав його на запчастини, а порізаний кузов здав на металобрухт, за що отримав грошову винагороду в сумі 70 гривень, чим спричинив потерпілому ОСОБА_1 матеріальних збитків на загальну суму 20000 гривень.

    Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину в інкримінованому злочині визнав повністю та суду пояснив, що, дійсно, в травні 2009 року незаконно заволодів автомобілем марки “Опель Кадет”, належним ОСОБА_1, який випадково побачив в лісі села Носачевичі Рожищенського району, перетягнув даний автомобіль до себе в гараж та розібрав його на запчастини. Збитки потерпілому ОСОБА_1 відшкодовані повністю. У вчиненому  щиро розкаюється,  просить суд суворо його не карати.

    Крім повного визнання вини самим підсудним, його винність у вчиненому підтверджується зібраними по справі матеріалами, фактичні обставини яких не оспорюються  учасниками судового розгляду, а саме:

•   показаннями потерпілого ОСОБА_1, даними ним в судовому засіданні про те, що вранці 24.04.2009 року в дворі свого будинку виявив зникнення свого автомобіля “Опель Кадет”, який завжди стояв біля будинку на паркувальному майданчику. Він відразу зателефонував в міліцію та розповів про даний факт. Згодом йому повідомили, що його автомобіль знайшов у лісі підсудний ОСОБА_2, який забрав його звідти до себе в гараж та розібрав на запчастини. Про те, як його автомобіль опинився в лісі, не знає. Збитки йому відшкодовані повністю, претензій до підсудного він не має, просить суворо не карати останнього.

Відповідно до ст. 299 КПК України, при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, судом постановлено не досліджувати інші докази по справі, оскільки вони не оспорюються учасниками судового розгляду.

Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає доведеною вину підсудного ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ст.289 ч.1 КК України.  

    Таким чином, суд приходить до висновку, що підсудний ОСОБА_2 своїми умисними діями, спрямованими на незаконне заволодіння транспортним засобом з будь-якою метою, вчинив злочин передбачений ст.289 ч.1 КК України.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання відносно підсудного ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії середньої тяжкості, всі обставини справи та дані про особу підсудного.

До обставин, що пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_2, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку.

    Обставин, що обтяжують покарання підсудного, суд не вбачає.

Враховуючи те, що підсудний ОСОБА_2 раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, має постійне місце проживання,  характеризується позитивно, добровільно відшкодував потерпілому завдані збитки, потерпілий ОСОБА_1 просив суворо не карати підсудного, останній зобов’язався в подальшому дотримуватись бездоганної поведінки, тому, суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.

    Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В

    ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.289 ч.1 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки:

 - не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

 - повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи і навчання;

 - періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 залишити попередній – підписку про невиїзд.

Зарахувати засудженому ОСОБА_2 в строк відбуття покарання термін перебування під вартою з 01.10.2009 року по 02.10.2009 року.

Речові докази – двигун №14549914, задня підвіска, акумулятор марки “Плазма-стандарт” №5771107111, радіатор, обшивка до автомобіля, сидіння до легкового автомобіля, панель, кришка до багажника, два бампера, двоє дверок, бак для пального, кришка капота, підкрильники, деталі з обшивки, ремінь до двигуна, скло з вікон, п’ять коліс, передні фари, повороти і запчастини до їх кріплення, дзеркало заднього виду, тяги, вихлопна труба від автомобіля марки “Опель кадет”, які, згідно розписки, передані на зберігання власнику ОСОБА_1 – залишити останньому за належністю (а.с.134, 136).

Речовий доказ – автомобіль марки “Нива” з державним номерним знаком “АС 7840 АІ”, який, згідно розписки, переданий на зберігання власнику ОСОБА_3 – залишити останньому за належністю (150-151).

Речові докази – автомобіль марки “ЗАЗ-968М” з державним номерним знаком “464-64 ВО”, болгарку марки “stern”, які, згідно розписки, передані на зберігання власнику ОСОБА_2 – залишити останньому за належністю (169-170).

      На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Волинської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

ГОЛОВУЮЧИЙ: підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Луцького міськрайонного суду                                   А.Є.Сівчук