1-кс/754/3462/19

Справа № 753/9504/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2019 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва Лісовська О.В., за участю секретаря Грей О.П., розглянувши заяву судді Грегуля О.В. про самовідвід при розгляді заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відвід судді Зотько Т.А., -

ВСТАНОВИВ:

02.08.2019 року суддя Грегуль О.В. заявив самовідвід при розгляді заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відвід судді Зотько Т.А. при розгляді нею скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про невнесення відомостей про злочин до ЄРДР.

Свою заяву суддя мотивує тим, що до нього на розгляд надійшла заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відвід судді Зотько Т.А., що знаходилася у провадженні судді Бабко В.В., після повторного авторозподілу. Підставою для здійснення повторного авторозподілу було зазначено те, що суддя Бабко В.В. перебуває у відпустці з 22.07.2018 року по 04.08.2019 року. Суддя вважає, що підстав для здійснення повторного авторозподілу не було, а тому заявляє собі самовідвід.

Суддя Грегуль О.В. у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином.

Зваживши доводи, викладені у заяві судді Грегуля О.В., суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім"ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім"ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадках порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Згідно із ч. 1 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов"язані заявити самовідвід.

Частиною 2 статті 81 КПК України визначено, що усі інші відводи, ніж передбачені ч. 1 ст. 81 КПК України, під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя, а під час судового провадження - суд, який його здійснює.

Що стосується підстав для відводу слідчому, прокурору, зазначених адвокатом у заяві, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Частинами 1, 2 статті 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов"язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов"язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов"язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом"якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Як вбачається з письмових матеріалів справи, суддя Грегуль О.В. заявив самовідвід при розгляді заяви про відвід судді Зотько Т.А. у зв`язку із порушенням встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 року у справі "Білуга проти України", від 28.10.1998 року у справі "Ветштайн проти Швейцарії" тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

Виходячи із положень ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини, які є частиною національного законодавства і джерелом права, що підлягають застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", суд має завжди бути "встановленим законом".

Це формулювання засвідчує принцип верховенства права, притаманний усій системі Конвенції та її протоколів. Адже правовий орган, що не є встановленим відповідно до законодавства, завжди буде позбавлений легітимності, яка вимагається у демократичному суспільстві для вирішення справ приватних осіб.

Недотримання судом зазначених положень означає в принципі порушення пункту 1 ст. 6 (справи "Цанд проти Австрії", заява № 7360/76, доповідь Комісії від 12.10.1978 року та "Россі проти Франції", заява № 11879/85, рішення комісії від 06.12.1989 року).

Про те, що термін "суд, встановлений законом", поширюється не лише на правову основу існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, звернуто також увагу Європейським судом з прав людини у справі "Сокуренко і Стригун проти України".

Суд, який розглядає справу, має бути "безстороннім" і "незалежним" за ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і засад кримінального судочинства.

Як встановлено при розгляді заяви, у провадженні судді Бабко В.В. перебувала заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відвід судді Зотько Т.А. У подальшому заявниками було подано заяву про відвід судді Бабко В.В.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 31.07.2019 року заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відвід судді Бабко В.В. залишено без розгляду, у зв`язку з чим суддя Бабко В.В. повинна була вирішити питання щодо розгляду заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відвід судді Зотько Т.А.

Як зазначається у протоколі повторного автоматизованого розподілу, суддя Бабко В.В. на момент проведення розподілу 01.08.2019 року перебувала у щорічній відпустці по 04.08.2019 року, тому задля недопущення порушення строків розгляду було здійснено повторний автоматизований розподіл даної заяви.

Але відповідно до п. 2.3.36 Положення про автоматизовану систему документообігу суду у випадку тимчасової непрацездатності, відрядження, відпустки тощо головуючого судді, що не призводить до порушення строків вирішення справи, повторний автоматизований розподіл не проводиться. Після усунення обставин, передбачених даним пунктом, справа призначається до розгляду у судовому засіданні головуючим суддею.

Враховуючи те, що суддя Бабко В.В. перебувала у щорічній відпустці по 04.08.2019 року включно, на момент розподілу даної заяви підстав для повторного авторозподілу не було, оскільки до виходу судді з відпустки залишалося лише 2 робочі дні, що жодним чином не призвело б до порушення строків розгляду справ.

Враховуючи викладене вище, вимоги діючого законодавства, практику Європейського Суду з прав людини, суддя вважає заяву судді Грегуля О.В. про самовідвід підставною та обґрунтованою, а тому такою, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 9, 75, 80, 81 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву судді Грегуля О.В. про самовідвід - задовольнити.

Матеріали справи за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відвід судді Зотько Т.А. повернути судді Бабко В.В. для розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В.Лісовська