П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

___________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

30 липня 2019 р.м.ОдесаСправа № 420/979/19

Категорія: 109020000          Головуючий в 1 інстанції: Марин П.П.

          Місце ухвалення: м. Одеса

          Дата складання повного тексту: 25.04.2019 р.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого  – Бітова А.І.

суддів            – Лук`янчук О.В.

                     – Ступакової І.Г.

при секретарі – Рощіній К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління (далі ГУ) Держгеокадастру в Одеській області про:

-          визнання дій ГУ Держгеокадастру в Одеській області щодо відмови видати дозвіл на розроблення проекту землеустрою про відведення безоплатно у власність земельної ділянки за заявою ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою про відведення безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Дивізійської сільської ради Татарбунарського району Одеської області (за межами населених пунктів) протиправними;

-          зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Одеській області ухвалити наказ (рішення) організаційно-розпорядчого характеру за заявою ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою про відведення безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га, згідно з графічними матеріалами, поданими в якості додатку до клопотання про надання дозволу на розроблення проекту відведення, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Дивізійської сільської ради Татарбунарського району Одеської області (за межами населених пунктів).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказувала, що підстави для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою на відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства є такими, що не відповідають законодавству України, порушують права позивача на першочергове право на отримання земельної ділянки, передбачене Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та Постановою Кабінету Міністрів України №413 від 07 червня 2017 року, якою затверджено "Стратегію удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними", згідно з якою закріплюється принцип першочерговості забезпечення земельними ділянками учасників антитерористичної операції, незалежно від площі земельних ділянок, право оренди на які було продано. Позивач стверджує, що як на день звернення до відповідача з відповідною заявою, так і на теперішній час, спірна земельна ділянка не є передана у оренду, жодні речові права на неї не зареєстровані. Включення спірної земельної ділянки (тим більше не сформованої) до переліку земельних ділянок, права на які буде виставлено на земельні торги не є підставою для відмови позивачу у надання згоди на розроблення проекту землеустрою.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що на момент розгляду клопотання позивача зазначена земельна ділянка вже включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них па земельних аукціонах.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ГУ Держгеокадастру в Одеської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, а також у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Доводи апеляційної скарги:

-          суд першої інстанції не врахував, що підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч.7 ст. 118 ЗК України);

-          присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці здійснюється саме до включення земельної ділянки до переліку лотів;

-          суд першої інстанції надав неналежної оцінки доказам у справі, а саме:

1.          Наказу ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 12 вересня 2018 року за № 219 "Про доповнення до переліку земельних ділянок", згідно з яким доповнено перелік земельних ділянок, прав оренди на які виставляються на земельні торги окремими лотами згідно Додатку №1;

2.          Додатку №1 до наказу ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 12 вересня 2018 року за №219 "Про Доповнення до переліку земельних ділянок";

3.          інформації з сайту Держгеокадастру, що має назву: "Інформація про земельні ділянки сільськогосподарського призначення (державної власності, які включено допереліку земельних ділянок, права на які буде виставлено на земельні торги ГУ Держгеокадастру в Одеській області.

У відзиві ГУ Держгеокадастру в Одеській області на апеляційну скаргу вказується, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Учасники справи в судове засідання апеляційного адміністративного суду не з`явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлені належним чином. Враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, особиста їх участь в судовому засіданні не обов`язкова. Судова колегія, у відповідності до ч.2 ст. 313 КАС України, визнає можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції:

ОСОБА_1 , відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 має пільги встановленні законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій.

Позивач, 02 жовтня 2018 року звернулась до ГУ Держгеокадастру в Одеській області із клопотанням, в якому просила надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Дивізійської сільської ради, Татарбунарського району, Одеської області (за межами населених пунктів).

До вказаної заяви позивачем додано копія паспорта громадянина України; копія ідентифікаційного коду; графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки; копію документу, що підтверджує участь військовослужбовця у виконанні завдань щодо здійснення антитерористичних операцій у східних та південно-східних областях України.

ГУ Держгеокадастру в Одеській області 29 жовтня 2018 року за №П-13507/0-7679/0/37-18 позивачу надано відповідь, в якій повідомлено, що ГУ Держгеокадастру в Одеській області відмовляє у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відмова обґрунтована тим, що відповідно до доручення Віце-прєм`єр-міністра України - міністра регіонального розвитку, будівництва та житлового комунального господарства України Гройсмана В.Б. від 08 жовтня 2014 року №37732/0/1-14 та наказу Держземагентства України від 15 жовтня 2014 року №328 "Про введення в дію рішень колегії Держземагентства України від 14 жовтня 2014 року", ГУ Держземагентства в Одеській області наказом від 18 вересня 2014 року №77, із змінами від 12 вересня 2018 року №219, затверджений перелік земельних ділянок, право оренди на які виставляється на земельні торги окремими лотами і до якого вже включена земельна ділянка, що вказана у заяві. Частиною 3 ст. 136 ЗК України передбачено, що земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Судом першої інстанції встановлено, що Татарбунарською сільською радою 07 вересня 2018 року за №229-VІІ прийнято рішення про участь в земельному аукціоні, запропоновано включити земельну ділянку орієнтовною площею 200 га, яка розташована на території Дивізійської сільської ради та є землею державної власності до переліку земельних ділянок, які пропонуються для продажу права оренди вказаної земельної ділянки на земельних торгах терміном на сім років.

Клопотанням від 07 вересня 2018 року №182 Дивізійська сільська рада Татарбунарського району Одеської області звернулась до ГУ Держгеокадастру в Одеській області з проханням про включення земельної ділянки орієнтовано площею 200 га, яка розташована за межами Дивізійської сільської ради та являється землею державної власності, до переліку земельних ділянок що пропонуються для продажу права оренди земельних ділянок на земельних торгах терміном на сім років.

Також судом першої інстанції встановлено, що відповідно до ЗК України, Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", Положення про ГУ Держгеокадастру в Одеській області, відповідно до доручення Віце-прєм`єр-міністра України - міністра регіонального розвитку, будівництва та житлового комунального господарства України Гройсмана В.Б. від 08 жовтня 2014 року №37732/0/1-14 та Наказу Держземагентства України від 15 жовтня 2014 року №328 "Про введення в дію рішень колегії Держземагентства України від 14 жовтня 2014 року" з метою проведення земельних торгів з продажу прав оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, погодження Дивізійської сільської ради Татарбунарського району Одеської області від 07 вересня 2018 року №182 щодо продажу на земельних торгах прав на оренду земельних ділянок, ГУ Держземагентства в Одеській області 12 вересня 2018 року прийнято наказ №219, яким доповнено перелік земельних ділянок, права оренди на які виставляються па земельні торги окремими лотами згідно Додатку №1, затвердженого наказом ГУ Держземагентства в Одеській області "Про затвердження переліку земельних ділянок" №77 від 18 вересня 2014 року, земельними ділянками, визначеними Додатком №1 цього наказу (додається).

Відповідно до Додатку №1 під №1862 земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_2 , площею 200,00 га, цільове призначення: для ведення товарного сільського виробництва, місце розташування: Одеська область, Татарбунарський район, Дивізійська сільська рада (за межами населених пунктів).

Як вбачається з викопіювання схем поділу земель, земельна ділянка, на яку позивач бажає отримати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Дивізійської сільської ради, Татарбунарського району, Одеської області (за межами населених пунктів), входить до земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 , площею 200,00 га, що розташована в Одеській області, Татарбунарський район, Дивізійська сільська рада (за межами населених пунктів).

Не погоджуючись з відмовою ГУ Держгеокадастру в Одеській області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Дивізійської сільської ради, Татарбунарського району, Одеської області (за межами населених пунктів), позивач звернулась до суду із даним позовом.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що на момент надходження та розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та прийняття ГУ Держгеокадастру в Одеській області оскаржуваного рішення, земельна ділянка, щодо якої позивачем було подано клопотання, Наказом ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 12 вересня 2018 року №219 була включена до переліку земельних ділянок, права на які виставляються на земельні торги окремими лотами, що в силу приписів ч.3 ст. 136 ЗК України є підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Судова колегія не погоджується з цими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно ч.1 ст. 134 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частиною 2 ст. 134 ЗК України визначено випадки, коли земельні ділянки державної або комунальної власності не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах).

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 136 ЗК України визначено, що організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.

У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.

Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об`єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.

Відповідно ч.3 ст.136 ЗК України земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Згідно ч.3 ст.135 ЗК України організатором земельних торгів є фізична або юридична особа - власник земельної ділянки, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки, які уклали з виконавцем земельних торгів договір про проведення земельних торгів.

Отже, ГУ Держгеокадастру у Одеській області як розпорядник земель сільськогосподарського призначення державної власності є організатором земельних торгів та відповідно до вимог чинного законодавства наділений повноваженнями визначати перелік земельних ділянок державної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги.

З матеріалів справи вбачається, 12 вересня 2018 року ГУ Держгеокадастру у Одеській області прийнято наказ №219 "Про доповнення переліку земельних ділянок", яким доповнено перелік земельних ділянок, права оренди на які виставляються на земельні торги окремими лотами згідно з Додатком №1, затвердженого Наказом ГУ Дерземагенства в Одеській області "Про затвердження переліку земельних ділянок №77 від 18 вересня 2014 року, земельними ділянками, визначеними Додатком №1 цього наказу".

Згідно абз.2 ч.1 ст. 136 ЗК України передбачено, що у переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги, окремими лотами зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.

Частиною 4 ст. 136 ЗК України визначено, що підготовку лотів до проведення земельних торгів забезпечує організатор земельних торгів.

Відповідно п.4 ч.4 ст. 136 ЗК України передбачено, що підготовка лотів до проведення земельних торгів включає державну реєстрацію земельної ділянки.

Отже, перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги, серед іншого, в обов`язковому порядку має містити кадастровий номер відповідної земельної ділянки. При цьому фактично формуванню переліку земельної ділянки передує процедура підготовки лоту до торгів, в межах якої організатор торгів, зокрема здійснює відведення такої земельної ділянки та державну реєстрацію останньої із присвоєнням відповідного кадастрового номеру.

Таким чином, посилання апелянта, що присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці здійснюється саме до включення земельної ділянки до переліку лотів, є обґрунтованим.

Разом з тим, як вбачається з Наказу ГУ Держгеокадастру у Одеській області від 12 вересня 2018 року №219 "Про доповнення переліку земельних ділянок", а саме, у додатку до нього, у графі "Кадастровий номер земельної ділянки" міститься номер НОМЕР_2 із позначкою *кадастровий квартал земельної ділянки.

Згідно ст. 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр", державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера; кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Відповідно п.30 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051, кадастровий номер земельної ділянки складається з таких структурних елементів: НКЗ: НКК: НЗД, де НКЗ - номер кадастрової зони, який визначається згідно з п.34 цього Порядку; НКК - номер кадастрового кварталу, який визначається згідно з пунктом 34 цього Порядку; НЗД - чотиризначний номер земельної ділянки в межах кадастрового кварталу (максимальна кількість земельних ділянок у межах кадастрового кварталу становить 9999). Структурні елементи кадастрового номера земельної ділянки відокремлюються один від одного двокрапкою.

Пунктом 34 цього Порядку передбачено, що система нумерації кадастрових зон і кварталів є єдиною на всій території України. Номер кадастрового кварталу складається з таких структурних елементів: НКЗ : НКК, де НКЗ - дванадцятизначний номер кадастрової зони (максимальна кількість кадастрових зон становить 999999999999), в якому останні дві цифри відокремлюються від перших десяти двокрапкою; НКК - тризначний номер кадастрового кварталу в межах кадастрової зони (максимальна кількість кадастрових кварталів у межах кадастрової зони становить 999). Для нумерації кадастрової зони за межами адміністративно-територіальних одиниць використовується значення 9000000000:00. Структурні елементи номера кадастрової зони і кварталу відокремлюються один від одного двокрапкою.

Враховуючи те, що до переліку може бути включено земельну ділянку лише за умови присвоєння їй кадастрового номеру, тобто сформовану земельну ділянку у відповідності до ст. 79-1 ЗК України, а відповідно до додатку до Наказу від 12 вересня 2018 року № 219 вбачається, що до наведеного переліку включено лише кадастровий квартал земельної ділянки, а не окрему земельну ділянку, судова колегія дійшла висновку, що відповідач, приймаючи оскаржуваний наказ в межах наданої йому компетенції, припустився порушення процедури включення земельних ділянок до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги, в частині зазначення кадастрового номеру останньої.

Стосовно відмови у наданні дозволу позивачу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га. за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Дивізійської сільської ради Татарбунарського району Одеської області (за межами населених пунктів), судова колегія зазначає наступне.

Відповідно ч.7 ст. 118 ЗК відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Положенням про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженим Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29 вересня 2016 року №333 встановлено, що Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.

Згідно п. 84 Типової інструкції з діловодства в територіальних органах Держгеокадастру, затвердженої Наказом Держгеокадастру від 15 жовтня 2015 року №600, накази видаються як рішення організаційно-розпорядчого характеру. За змістом управлінської дії накази видаються з основних питань діяльності територіального органу Держгеокадастру, адміністративно-господарських, кадрових питань.

Пунктом 123 вказаної Інструкції визначено, що службові листи складаються з метою обміну інформацією між установами як: відповіді про виконання завдань, визначених в актах органів державної влади, дорученнях вищих посадових осіб; відповіді на запити, звернення; відповіді на виконання доручень установ вищого рівня; відповіді на запити інших установ; відповіді на звернення громадян; відповіді на запити на інформацію; ініціативні листи; супровідні листи.

Отже, відповідно до положень вказаних нормативно-правових актів визначено, що за результатами розгляду будь-яких основних питань діяльності територіального органу Держгеокадастру, останнім має видаватися відповідний наказ. При цьому листи складаються у разі надання відповіді на звернення громадян.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що рішення про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки повинно оформлятися розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі наказу ГУ Держгеокадастру в Одеській області.

В даних спірних правовідносинах, позивач звернулась не із зверненням, а із відповідною заявою, за наслідками розгляду якого суб`єкт владних повноважень мав би прийняти відповідне управлінське рішення, в той час, як останній протиправно направив позивачу відповідь у формі листа.

Судова колегія вважає, що відсутність належним чином оформленого рішення ГУ Держгеокадастру у Одеській області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність чи відмову у його наданні у формі наказу, свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був прийняти за законом.

Таким чином, наданий відповідачем лист від 29 жовтня 2018 року №П-13507/0-7679/0/37-18, в якому ГУ Держгеокадастру в Одеській області надано позивачу інформацію стосовно того, що земельна ділянка, яку бажає отримати у власність позивач, включена до переліку земельних ділянок, право оренди на які виставляється на земельні торги окремими лотами, не може сприйматися судом як належна відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки.

Відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені ЗК України, без дотримання вимог ч.2 ст. 2 КАС України, що свідчить про допущення відповідачем як суб`єктом владних повноважень протиправної бездіяльності стосовно розгляду поданої позивачем заяви.

Таким чином, позовна вимога ОСОБА_1 про визнання протиправними дій ГУ Держгеокадастру в Одеській області щодо відмови видати дозвіл на розроблення проекту землеустрою про відведення безоплатно у власність земельної ділянки за заявою ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою про відведення безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Дивізійської сільської ради Татарбунарського району Одеської області (за межами населених пунктів), є обґрунтованою, та відповідно підлягає задоволенню.

Разом з тим, судова колегія вважає, що належним та ефективним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є зобов`язання ГУ Держгеокадастру в Одеській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 02 жовтня 2018 року, оскільки зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у його дискреційні повноваження.

Аналогічні правова позиція викладена постановах у Верховного Суду від 14 серпня 2018 року у справі № 815/1666/17, від 10 січня 2019 року у справі №820/4555/17, від 19 лютого 2019 року у справі №815/905/17.

Судова колегія не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.

Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судова колегія, керуючись п.п.3, 4 ч.1 ст. 317 КАС України вважає необхідним, скасовуючи рішення суду першої інстанції, ухвалити нове судове рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 308, 310, п.2 ч.1 ст. 315, п.п.3, 4 ч.1 ст. 317, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, судова колегія, –

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру в Одеській області щодо відмови видати дозвіл на розроблення проекту землеустрою про відведення безоплатно у власність земельної ділянки за заявою ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою про відведення безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Дивізійської сільської ради Татарбунарського району Одеської області (за межами населених пунктів).

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Одеській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності в адміністративних межах Дивізійської сільської ради Татарбунарського району Одеської області.

В решті позовних вимог – відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 08 серпня 2019 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Суддя: Ступакова І.Г.  Лук`янчук О.В.