УХВАЛА
іменем України
2010 р. березня місяця «9» дня, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого: Любобратцевої Н.І.
Суддів: Філатової Є.В.
Чистякової Т.І.
При секретарі: Приходько Г.О.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом орендного підприємства «Кримтеплокоммуненерго» в особі Джанкойської філії до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання та судових витрат, треті особи: Управління праці та соціального захисту населення та відділ освіти Красногвардійської районної державної адміністрації в АР Крим, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 9 листопада 2009 року,
ВСТАНОВИЛА:
ОП «Кримтеплокоммуненерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання в сумі 4299 грн. 71 коп. та судових витрат.
Вимоги мотивовані тим, що відповідач є наймачем квартири в жилому будинку обладнаному системою центрального теплопостачання, споживає теплову енергію, але порушує строки оплати та не в повному обсязі сплачує їх вартість, у зв’язку з чим на 1 липня 2009 року у нього утворилася заборгованість в розмірі 4299,71 грн.
Відповідачка позовні вимоги не визнала, та пояснила, що вона працює вчителем в сільській школі та на підставі ст. 57 Закону України «Про освіту» має 50% пільгу по оплаті за опалення. Вона надала всі необхідні документи і сплачувала за тепло з врахуванням пільги.
Представник Відділу освіти Красногвардійської районної державної адміністрації в АР Крим пояснив, що на підставі ст.57 Закону України «Про освіту» відповідачка має право на пільгу у розмірі 31,5 кв.м. площі, що опалюється, включена до переліку пільговиків, що переданий в УТЗН. Крім того, позивач пропустив строк позовної давності.
Представник Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської РДА в АР Крим пояснила, що згідно з постановою Кабміну України № 256, УПСЗН веде персоніфікований облік тільки педагогів пенсіонерів. Відповідачка на обліку у УПСЗН не знаходиться, пільга їй не надається, оскільки її дохід перевищує розмір, який дає право на отримання соціальної податкової пільги.
Рішенням Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 9 листопада 2009 року позовні вимоги Орендного підприємства «Кримтеплокоммуненерго» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Джанкойської філії Орендного підприємства «Кримтеплокоммуненерго», заборгованість за послуги теплопостачання станом на 01.07.2009р. у розмірі 4299,71 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Джанкойської філії Орендного підприємства «Кримтеплокоммуненерго» витрати по сплаті державного мита у розмірі 51 грн., та витрати на ІТЗ у розмірі 250 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати. Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції неправильно застосував п.4 ст.57 Закону України «Про освіту», не врахував, що порядок надання пільги не передбачає ніяких обмежень та залежності від доходів. Зі свого боку вона надала оформила всі необхідні документи, проте УТЗН незаконно позбавив її пільги гарантованої державою.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково за таких обставин.
Судом встановлено, що позивачка працює вчителем у сільській місцевості, тому підпадає під категорію пільговиків, вказаних у ст.57 Закону України «Про освіту». Проте, вирішуючи питання, суд першої інстанції застосував Порядок надання пільги, затверджений постановою Кабінету Міністрів України 31.03.2003р., яким передбачено, що розмір пільг у грошовому еквіваленті разом з доходами пільговика не може перевищувати величини визначеного відповідно до п.п. 6.5.1, п.6.5 ст.6 Закону «Про податок з доходів фізичних осіб» доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу. Задовольняючи позов, суд першої інстанції стягнув недоплачену відповідачкою суму за період з вересня 2004р. по 01.07.2009р. зазначив, що відповідачка не може використати пільгу, оскільки її доходи перевищують вказаний розмір.
Колегія не може погодитися з цим в повному обсязі.
Конституційним Судом України неодноразово визнавалися незаконними положення законів про державний бюджет України, якими були обмежені, призупинені або скасовані пільги окремих соціально незахищених категорій громадян. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10/рп/2008 однією з гарантій конституційних прав і свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування (ч.2 ст.22 Конституції України) чи звуження їх змісту та обсягу при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів. Зміна законів, їх зупинення або скасування шляхом внесення змін, до інших законів недопустима, оскільки створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.
Тому посилання на будь-які норми закону або підзаконні акти, що зменшують або обмежують право сільських вчителів на отримання наданої ст.57 Закону України «Про освіту» пільги є некоректним і не є підставою для відмови у наданні пільги.
Крім того, суд першої інстанції необґрунтовано посилався на Порядок надання безоплатного житла з опалюванням та освітленням від 31.03.2003р.
Відповідно до діючого Порядку забезпечення працівників бюджетних установ (закладів) безплатним користуванням житлом з опалюванням і освітленням відповідно до п. «і» ч.1 ст.77 Основ законодавства України «Про охорону здоров’я», ч.4 ст.29 Основ законодавства «Про культуру», абз.1 ч.4 ст.57 Закону «Про освіту», затвердженим 13.09.2006р. зі змінами та доповненнями умови надання пільг встановлені п.3 і не містять будь-яких обмежень у залежності від суми доходів пільговика.
Разом з тим, п.3.3 Положення передбачено, що надання пільг здійснюється шляхом відшкодування органами праці та соціального захисту, як розпорядниками бюджетних коштів, спрямованих на виконання програм соціального захисту, підприємствам – постачальникам послуг витрат на надані гарантії (пільг) у сфері комунальних послуг.
Сторони не оспорюють, що відповідачка на підставі необхідних документів була включена працедавцем до переліку пільговиків, який надано УТЗН.
Позивач, як суб’єкт господарської діяльності – постачальник послуг, діє на підставі договору зі споживачем. Умови договору щодо оплати споживаного тепла мають бути виконані за офіційними тарифами. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказує, що не отримує пільгу з вини УТЗН, яке не перерахувало відповідних платежів енергопостачальнику.
Таким чином, саме УТЗН не вжито заходів щодо надання відповідачці соціальних гарантій, що викликало спір між сторонами. Захист прав сторін пов’язаний з виконанням УТЗН певних обов’язків, тобто зачіпає його інтереси. Але суд апеляційної інстанції не може вирішити питання по суті, оскільки зазначений орган залучений до участі у справі лише у якості третій особи.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов’язки осіб, які не брали участі у справі.
Враховуючи наведене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. 303,304, п.4 ст. 309, 316 Цивільного процесуального кодексу України колегія суддів,–
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, рішення Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 9 листопада 2009 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набуває чинності з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційну інстанцію до Верховного Суду України протягом двох місяців зі дня проголошення.
Судді: