У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого-судді |
Кармазіна Ю.М., |
суддів |
Кліменко М.Р. і Буніна О.І. |
розглянула в судовому засіданні 8 серпня 2006 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Баштанського районного суду Миколаївської області від 16 листопада 2005 року, яким
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,
громадянин України, раніше судимий:
01.04.1996 р. за ст.ст. 140 ч. 2, 140 ч. 3 КК
України на 3 роки позбавлення волі;
28.03.2000 р. за ст.ст. 81 ч. 2, 81 ч. 3 КК
України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі;
07.06.2002 р. звільнений умовно-достроково
на 1 рік 1 місяць 19 днів;
засуджений:
– за ч. 3 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі;
– за ч. 2 ст. 185 КК України на один рік позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань ОСОБА_1 визначено три роки три місяці позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України до призначеного за цим вироком покарання приєднано частково покарання за попереднім вироком і остаточно до відбування ОСОБА_1 визначено три роки шість місяців позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 17 грн. на відшкодування матеріальної шкоди.
Постановою Баштанського районного суду Миколаївської області від 6 грудня 2005 року апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Баштанського районного суду Миколаївської області від 16 листопада 2005 року визнано такою, що не підлягає розгляду.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Миколаївської області від 31 січня 2006 року постанову залишено без зміни.
Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджено за те, що він 02 січня 2003 року близько 20-ої год., перебуваючи в стані алкогольного сп”яніння, шляхом пошкодження вхідних дверей проник у житловий будинок ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 Баштанського району Миколаївської області, звідти таємно викрав належне їй майно на загальну суму 162 грн.
25 вересня 2005 року близько 8-ої год. він на території ПО “Хлібороб-Агро” по вул. Соборній, 101 у м. Баштанка Миколаївської області, перебуваючи в стані алкогольного сп”яніння, проник всередину кабіни автомобіля КАМАЗ, у якому спав ОСОБА_2, і таємно викрав мобільний телефон “Сіменс” вартістю 800 грн., силіконовий чохол вартістю 17 грн. і стартовий пакет вартістю 50 грн., заподіявши потерпілому шкоди на загальну суму 875 грн.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить переглянути постановлений щодо нього вирок, посилаючись на проведення досудового слідства та судового розгляду з порушенням кримінально-процесуального закону.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що в її задоволенні необхідно відмовити.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджуються дослідженими і належно оціненими судом доказами.
Так, під час досудового слідства та в судовому засіданні ОСОБА_1, повністю визнавши себе винним, давав змістовні показання про те, за яких обставин вчинив крадіжки майна ОСОБА_3 та ОСОБА_2
Наведені засудженим показання узгоджуються з показаннями потерпілих ОСОБА_3 і ОСОБА_2 про виявлення ними крадіжки їх майна, даними, які містяться у висновку дактилоскопічної експертизи про те, що слід папілярного візерунку, вилученого під час огляду домоволодіння ОСОБА_3, залишено середнім пальцем правої руки ОСОБА_1, довідках про вартість викраденого майна, протоколах виїмки, огляду місця події, іншими доказами, які є в матеріалах справі.
Дії ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України кваліфіковані правильно.
Покарання ОСОБА_1 призначено відповідно до положень ст. 65 КК України.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону під час проведення досудового слідства та судового розгляду, які могли б бути підставою для зміни або скасування судових рішень, не виявлено.
Доводи в скарзі засудженого ОСОБА_1 про необізнаність у проведенні досудового слідства за його обвинуваченням за ч. 3 ст. 185 КК України є сумнівними.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 допитувався як підозрюваний і обвинувачений у вчиненні даного злочину, проводились інші слідчі дії за його участю.
На підставі рапорту начальника ВКР Баштанського РВ УМВСУ в Миколаївській області слідчим була винесена 20.01.2003 року постанова про оголошення розшуку ОСОБА_1 і зупинення досудового слідства до встановлення місця його проживання.
Після затримання ОСОБА_1 за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, порушені щодо нього кримінальні справи за ознаками злочинів, передбаченими ч. 2 і ч. 3 ст. 185 КК України, були об”єднані в одне провадження.
Постанова про притягнення ОСОБА_1 як обвинуваченого і пред”явлення йому обвинувачення у злочинах, передбачених ст. 185 ч. 2, ст. 185 ч. 3 КК України, була йому оголошена з роз”ясненням суті обвинувачення, що підтверджується його підписами (а.с. 74-75).
На досудовому слідстві ОСОБА_1 допитувався за пред”явленими йому обвинуваченнями, після закінчення досудового слідства був ознайомлений з усіма матеріалами справи і клопотань, як видно з протоколу, він не заявляв.
Безпідставними вважаються також твердження засудженого ОСОБА_1 про порушення його права на захист, оскільки йому роз”яснялись його процесуальні права, в тому числі й право мати захисника, але скористатись цим правом він відмовився.
При розгляді справи ОСОБА_1 подав заяву про слухання справи без участі захисника, заявивши, що буде здійснювати свій захист самостійно (а.с. 115).
Отже, постановлене щодо ОСОБА_1 судове рішення відповідає вимогам закону. Тому підстав для призначення справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням учасників процесу немає.
Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 відмовити.
С у д д і:
Ю.М. Кармазін М.Р. Кліменко О.І. Бунін